Повномасштабне російське вторгнення негативно впливає на всі сфери життя, зокрема на українську освіту й розвиток науки. Водночас ці виклики стали каталізатором стрімкого розвитку дронових технологій і роботизованих систем, стимулюючи креативність та сміливі рішення у сфері інновацій.
Навіть в умовах війни Україна продовжує реформувати освітню сферу, шукає нові формати міжнародної співпраці та інноваційні рішення для майбутнього.
Під час участі у найбільшому світовому фестивалі TEKNOFEST у Стамбулі Мала академія наук України розпочала проєкт створення в Україні Центру авіаційних та космічних технологій для дітей і молоді спільно з легендарною компанією Baykar і турецьким фондом технологічного розвитку T3, які є засновниками та співорганізаторами фестивалю TEKNOFEST. Центр має стати осередком STEM-освіти (поєднання науки, технології, інженерії та математики в освіті, – ред.), що не лише розвиватиме інноваційні компетентності молоді, а й поглиблюватиме наукове партнерство між Україною і Туреччиною.
Про створення центру, розвиток української освіти попри війну, передумови для технологічного лідерства України, а також підходи до зацікавлення українських дітей точними науками в інтерв’ю Укрінформу розповів Станіслав Довгий, президент Малої академії наук України, академік НАН України.
ЦЕНТР АВІАЦІЙНИХ ТА КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СТАНЕ МІСТКОМ ДЛЯ СПІВПРАЦІ МІЖ УКРАЇНОЮ І ТУРЕЧЧИНОЮ
– Пане Станіславе, Мала академія наук України веде активну міжнародну діяльність, є Центром ЮНЕСКО з наукової освіти та співпрацює з провідними міжнародними установами. Зокрема, нещодавно МАН домовилася про створення в Україні Центру авіаційних та космічних технологій для дітей і молоді спільно з відомою компанією Baykar. Розкажіть про цей проєкт докладніше.
– Минулого місяця у Стамбулі ми підписали з компанією Baykar та фондом T3 меморандум про взаєморозуміння, який, окрім іншого, передбачає створення в Україні Центру авіаційних та космічних технологій для дітей і молоді. Це результат наших домовленостей під час участі у TEKNOFEST у Стамбулі. Уже навіть визначено місце, де буде центр, але про нього ми повідомимо трохи згодом. Ми розглядаємо цей Центр як освітній місток для співпраці між Україною і Туреччиною, що дасть змогу готувати нове покоління фахівців, надихати молодь і розробляти інноваційні проєкти.
– Туреччина вже має кілька масштабних наукових центрів, щоб зацікавлювати дітей та молодь точними науками, технологіями. Для цього проводять і TEKNOFEST, про який ви вже згадали. Ви маєте бачення нового центру? Він буде схожий на щось уже наявне в Туреччині чи інших країнах?
– Так, уже маємо повне уявлення про проєкт. У центрі буде інтерактивна виставка авіації та космонавтики. Оскільки Україна відома своїми визначними досягненнями у цих галузях, ми домовилися з турецькими партнерами, що експозиція об’єднає напрацювання світової, турецької та української авіації й космонавтики. Турецькі партнери готові надати нам частини сучасних навчальних майстерень для дітей – саме тих, що були представлені цього року на фестивалі TEKNOFEST.
Також домовилися про створення в Україні кількох спільних лабораторій у сферах штучного інтелекту, дистанційного зондування Землі, робототехніки. Такий формат допоможе об’єднати найкращі технологічні рішення та досвід обох країн. Окрім того, створимо платформи для підготовки та перепідготовки педагогів, які працюватимуть із дітьми у сфері STEM-освіти, авіаційних і космічних технологій. Це буде живий освітній простір, де діти зможуть експериментувати, створювати, тестувати свої розробки. Створення центру відповідає концепції Президента України щодо модернізації освітнього простору, зокрема йдеться про реформування природничо-математичної освіти, яке реалізує Уряд та Міністерство освіти і науки України.
УКРАЇНА МАЄ ПОТЕНЦІАЛ СТАТИ КРАЇНОЮ ДРОНІВ ТА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
– У довоєнний час ішлося про проведення TEKNOFEST в Україні. На жаль, в умовах повномасштабної війни Росії проти України це неможливо. Як ви ставитеся до цієї ідеї?
На TEKNOFEST левова частка винаходів – це безпілотники, малі дрони, робототехніка, авіаційні технології
– Мала академія наук України цього року вперше представила власний стенд на TEKNOFEST у Стамбулі. Цей фестиваль – справжнє свято інтелекту, наукової думки, технологій. А Україна має що продемонструвати. Зокрема, у МАН є 71 спеціальність, з них понад 20 – технологічні (машинобудування, робототехніка, приладобудування тощо). На нашому стенді були представлені робототехніка, технології дистанційного зондування Землі, інструменти з вивчення математики та штучного інтелекту. А ще – новий, трендовий напрям «Наука і мистецтво».
На TEKNOFEST левова частка винаходів – це безпілотники, малі дрони, робототехніка, авіаційні технології. Для України це дуже актуально. Ми вже впевнено рухаємося цим шляхом: нові освітні програми, інженерні стартапи та молодіжні проєкти формують покоління, здатне створювати технології світового рівня. Уже маємо що показувати на технологічних фестивалях, як-от TEKNOFEST, і цей процес розвитку невпинний. Отож проведення цього фестивалю в Україні після перемоги – дуже слушна ідея.
– Якою має бути стратегія перетворення України на країну дронів на основі вже набутого досвіду?
Сьогодні недорогі українські дрони знищують російський «Панцир», який коштує 15–20 млн доларів, – це доказ нашого колосального потенціалу
– Щоб стати країною дронів, нам потрібно об’єднати освіту, науку, технології, бізнес та державну підтримку в єдину систему. Сьогодні недорогі українські дрони знищують російський «Панцир», який коштує 15–20 мільйонів доларів. Це доказ нашого колосального потенціалу. Але для того, щоб цей потенціал став системним, треба, щоб держава, освіта й бізнес працювали разом.
Насамперед важливо інвестувати в молоде покоління – у дітей та молодь, які цікавляться робототехнікою, авіацією, штучним інтелектом. Уже зараз Україна працює над системним реформуванням освіти, і компонент цього вдосконалення – створення Центру авіаційних та космічних технологій для дітей і молоді. Він стане платформою для народження нових ідей і технологічних рішень.
Також працюємо над тим, щоб навчити дітей застосовувати знання на практиці, мислити інженерно, працювати в команді. Саме тому створили Музей математики «Кубоїд», де вже працюють інтерактивні лабораторії, проходять програми підготовки педагогів.
Ще один чинник, який прискорює лідерство в технологічній галузі, – це розвиток наукової інфраструктури та посилення міжнародних партнерств. Українські фахівці мають бути інтегровані у світові наукові колаборації, отримувати доступ до грантів, сучасних лабораторій, спільних проєктів. Як показує приклад США чи Туреччини, саме підтримка талановитої молоді й науковців створює середовище, де народжуються проривні технології.
УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ В БІК ІНТЕРАКТИВУ
– Ви згадали про Музей математики МАН. Дещо складно уявити, як музейні експонати можуть допомогти застосовувати математичні знання на практиці…
Музей математики – інструмент для подолання освітніх втрат, збільшення часу на навчання. І жодного примусу
– Річ у тім, що це інтерактивний музей. Такі музеї, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, є усталеною світовою практикою, і ми рухаємося синхронно. Відвідання цього музею більше схоже на цікаву подорож, захопливе знайомство з практичною математикою. Якщо в музеях зазвичай пишуть: «Не чіпати», то в нашому музеї діє принцип: «Заборонено не торкатися».
По-перше, Музей математики – це інструмент для подолання освітніх втрат, збільшення часу на навчання. І жодного примусу, лише зацікавлення та повне занурення в предмет. Наш музей діти можуть відвідувати як поза школою, так і під час навчальних занять. Другий аспект – це методичні інструменти для вчителів. Тому що майже будь-який експонат музею можна перенести в клас, реалізувати за допомогою пазлів, картону, інших підручних матеріалів. Ми показуємо вчителям алгоритм, а далі вони самі генерують ідеї для занять. Уже 1,5 тисячі українських педагогів пройшли наш курс із методики інтерактивного викладання, 60 відсотків із них – освітяни з регіональних закладів освіти. Ми також безплатно забезпечуємо їх навчальними матеріалами.
– Отже, ви руйнуєте стереотип про те, що математика – складний і нецікавий предмет.
– Справді, у всьому світі є тенденція до зниження інтересу до точних наук. Але інтерактивні музеї, як-от наш, повертають цей інтерес. Ми організовуємо наукові свята: День науки, Міжнародний день математики, День числа пі, Всесвітній день квантового числа.
Крім того, українські вчителі активно впроваджують сучасні освітні підходи. І результати вже відчутні: наша молодь здобуває перемоги на міжнародних конкурсах та олімпіадах, демонструючи глибокі знання й інноваційне мислення. Інтерактивні формати навчання, дослідження та винахідництво стають невіддільною частиною освітнього процесу.
– Ви багато подорожуєте і маєте змогу знайомитися з роботою шкіл та наукових установ у різних країнах. Що б ви хотіли передусім перенести в українську школу?
– У провідних країнах світу школи системно інвестують у підтримку талановитих дітей, виділяючи ресурси на інноваційні освітні програми, наукові лабораторії та проєкти для обдарованої молоді. Такий підхід формує екосистему, де дитина може досліджувати, ставити запитання, експериментувати і створювати власні технологічні рішення. Бачу потенціал створити таку систему підтримки талановитих дітей та молоді в Україні.
Українські вчителі сьогодні у перших рядах освітнього фронту. Діти часто навчаються у складних умовах, але й далі досягають високих результатів на міжнародних конкурсах. Держава має більше інвестувати в науку, створювати умови для молодих учених. Ми повинні усвідомити: незалежна Україна можлива лише із сильною наукою, сучасною освітою та високотехнологічною економікою.
УКРАЇНСЬКІ ШКОЛЯРІ ДЕМОНСТРУЮТЬ ВИСОКІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ, А ТЕПЕР ВАЖЛИВО ПОСИЛЮВАТИ ПРАКТИЧНИЙ СКЛАДНИК
– Як ефективність систем освіти різних країн оцінюють у світі?
Наше завдання – не просто переймати досвід, а створювати власну освітню модель, у центрі якої – дитина
– Одним із головних інструментів порівняння є міжнародне оцінювання PISA. Україна вперше взяла в ньому участь у 2018 році. За підготовку й проведення дослідження відповідають країни-учасниці, а також консорціум із питань дослідження та міжнародні партнери. Оцінюють переважно 15-річних підлітків у трьох ключових галузях – це математика, читання та природничо-наукові дисципліни.
Результати показали, що українські школярі мають сильну теоретичну базу, але їм бракує вміння застосовувати знання на практиці. Ми традиційно вважали свою математичну освіту однією з найкращих, і це справді так, але вона залишається занадто академічною. Діти не розуміють, як використати формули чи теореми в реальному житті, у побуті, у майбутній професії. Тому ми й створили Музей математики – інтерактивний простір, де можна буквально доторкнутися до математики, побачити, як вона працює. Наше завдання – не просто переймати досвід, а створювати власну освітню модель, у центрі якої – дитина, її інтерес, допитливість і здатність самостійно здобувати знання. Це також освітньо-методична лабораторія для вчителів.
– Ви згадали про напрям «Наука і мистецтво». Але це ніби два протилежні полюси. Що їх поєднує? У чому актуальність цього світового тренду?
– Це один із напрямів, які ми презентували в Стамбулі. Наука і мистецтво створюють середовище, у якому дитина досліджує, експериментує та робить відкриття. Наприклад, хімію можна вивчати через природні барвники, досліджуючи реакції рослинних пігментів у писанкарстві чи малярстві. Геометрія оживає в українському орнаменті, де кожен елемент має не лише культурне значення, а й математичну структуру, симетрію та фрактальність. Фізика проявляється у традиційних музичних інструментах: від резонансу трембіти до акустики кобзи.
Крім того, у МАН ми активно підтримували кобзарство і писанкарство, які внесено в перелік нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Тепер активно працюємо над тим, щоб додати туди гуцульський орнамент (він уже внесений до інвентарю практик з охорони нематеріальної культурної спадщини України). На черзі трипільська культура, трипільський орнамент. У межах напряму «Наука і мистецтво» у МАН ми влаштовуємо також літні школи, де діти зустрічаються з майстрами, представниками того чи іншого виду мистецтва, знайомляться з мистецьким різноманіттям та унікальністю України. Ми плануємо масштабувати цей проєкт на всю країну і вже працюємо над методичним матеріалом, маємо підтримку ЮНЕСКО.
– В умовах війни багато українських дітей навчаються за кордоном. Як допомогти їм зберегти зв’язок з Україною?
– Найефективніший шлях – створення можливостей для дитини, хоч би де вона перебувала, залишатися частиною українського науково-освітнього простору. Мала академія наук України вже реалізує ці можливості. Наприклад, наша лабораторія ГІС та ДЗЗ (географічні інформаційні системи та дистанційне зондування Землі, – ред.) проводить міжнародні онлайн-школи та конкурс Ecoview, де діти з різних країн можуть презентувати власні проєкти про зміни клімату, урбанізацію чи стан водних ресурсів. Також ми пропонуємо онлайн-лекції, курси, воркшопи з різних напрямів, на яких учні спілкуються з науковцями, здобувають практичні навички.
Від початку повномасштабної війни МАН запустила унікальний проєкт «Лекції майбутнього». Це лекції лауреатів Нобелівської премії та науковців світового рівня. Ще ми започаткували міжнародний проєкт Discover science in Ukrainian, який дає дітям за кордоном можливість відвідувати тамтешні наукові центри, музеї, лабораторії та отримувати українськомовний освітній контент.
Хоч би куди прямувала наша команда – чи то на міжнародний форум, конференцію, чи на технофестиваль – ми завжди зустрічаємося з українськими дітьми за кордоном. Запрошуємо їх на свої локації, організовуємо спеціальні події, інтерактивні заняття та наукові експерименти. Так було і на TEKNOFEST: українські діти завітали до нас на стенд та долучилися до занять від наших експертів.
Наше головне завдання – подбати про те, щоб кожна дитина, незалежно від свого місця перебування, відчувала: вона не втратила звʼязку з Україною, вона представляє Україну. І Мала академія наук – це платформа, яка дає їй таку можливість.
Ольга Будник, Стамбул – Анкара
Фото: архів МАН
