Зеленський перед візитом до США назвав головні потреби України: ППО, зброя, гроші та жорсткіші санкції

ППО залишається найгострішою потребою України

Володимир Зеленський заявив, що Україна відчуває суттєвий дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони. Особливо складною є ситуація під час масованих атак із застосуванням балістичних ракет, коли ворог намагається одночасно бити по великих містах, критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

За словами президента, питання додаткових засобів ППО він обговорює з європейськими країнами, США та іншими союзниками. Україна потребує не лише самих систем, а й достатнього запасу ракет-перехоплювачів, адже без них навіть найсучасніша оборона не може працювати на повну силу.

Зеленський наголосив, що Росія активно нарощує можливості для ударів балістикою. Він навів приклад Києва, по якому за короткий проміжок часу ворог може випускати десятки ракет, створюючи колосальне навантаження на українську протиповітряну оборону.

«Нам не вистачає ракет для захисту. Санкцій проти військового виробництва Росії недостатньо, бо вони можуть збільшувати випуск балістичних ракет. Тому ППО нам потрібна якомога швидше», — зазначив президент.

Чому ситуація з ракетами-перехоплювачами ускладнилася

Президент пов’язав нестачу оборонних ресурсів і з напруженою ситуацією на Близькому Сході. США та інші партнери змушені розподіляти запаси озброєння між кількома небезпечними напрямками, а це безпосередньо впливає на швидкість і обсяги допомоги Києву.

Для України це означає, що питання ППО не можна відкладати. Кожна затримка з постачанням ракет дає Росії додаткові можливості для терору мирних міст, пошкодження енергетики та тиску на суспільство напередодні холодного сезону.

Зеленський назвав Іран фактичним учасником війни проти України

Окремо в інтерв’ю президент зупинився на ролі Ірану. Він заявив, що Тегеран уже давно допомагає Росії вести війну проти України, передаючи озброєння, технології та можливості для виробництва ударних безпілотників.

Йдеться насамперед про дрони Shahed, якими Росія регулярно атакує українські міста. Ці безпілотники ворог використовує для ударів по житлових кварталах, об’єктах енергетики, промисловості та логістиці.

«Якщо Іран із першого року війни надав Росії безпілотники Shahed і ліцензії на їхнє виробництво, то хіба це не означає, що вони напали на нас? Я думаю, що так», — сказав Зеленський.

Президент підкреслив: це не абстрактна загроза і не лише дипломатична підтримка Москви. Іранська допомога має прямі наслідки на полі бою та в тилу, адже російські удари із застосуванням дронів щодня впливають на безпеку українців.

Також Зеленський нагадав про підтримку Росії з боку Північної Кореї. За його словами, КНДР постачає РФ боєприпаси, ракети та інші ресурси, які Кремль може використовувати у війні проти України.

Зброя, фінансування і санкції: з чим Україна їде до Вашингтона

Головний меседж Києва перед перемовинами у США доволі чіткий: Україна потребує стабільної та довгострокової підтримки. Йдеться не про одноразові пакети допомоги, а про рішення, які дозволять планувати оборону, захист неба та роботу економіки на місяці вперед.

Політолог Руслан Бортник у коментарі для медіа зазначив, що інтерв’ю Зеленського можна розглядати як позиціювання України напередодні важливих контактів із американською стороною та іншими партнерами. Президент, на його думку, намагається донести просту логіку: війна не зупинилася, а виклики лише зростають.

• додаткові ракети для ППО та системи захисту неба;
• нові партії озброєння для фронту;
• фінансова допомога для підтримки бюджету й стійкості держави;
• посилення санкцій проти російського військового виробництва.

За оцінкою Бортника, Україна залишається критично залежною від західної підтримки, особливо в умовах повільного російського просування на фронті та постійних атак по тилу. Він також звернув увагу, що попередні розрахунки щодо потреб України швидко втрачають актуальність через появу нових видів загроз — від балістики до реактивних дронів.

Складна зима та удари по енергетиці

Попередження про важку зиму пов’язане насамперед із ризиком нових ударів Росії по енергетичній і критичній інфраструктурі. Москва вже неодноразово використовувала атаки на енергооб’єкти як інструмент тиску на Україну в холодний період.

Тому для держави важливі одразу кілька напрямків роботи: захист об’єктів енергетики, ремонт пошкоджених мереж, створення резервів обладнання та залучення міжнародного фінансування. Водночас без достатньої кількості ракет-перехоплювачів усі інші заходи можуть не дати потрібного результату.

Експерти наголошують, що Україна потребує передбачуваної допомоги, а не реагування партнерів уже після кожної великої атаки. Саме тому тема ППО знову виходить на перший план у міжнародних переговорах.

Мобілізація може стати одним із ключових питань осені

В інтерв’ю Зеленський також заговорив про потребу в новому підході до мобілізації. Він припустив, що вже восени Росія може посилити своє угруповання на фронті ще на сотні тисяч військових, а це вимагатиме від України додаткових рішень.

Президент не назвав конкретних параметрів можливих змін. Водночас із його слів можна зробити висновок, що влада шукає модель, яка дозволить посилити обороноздатність без різких і непродуманих кроків.

«Нам потрібне нове ставлення до мобілізації, нові кроки. Можливо, не надто швидкі й не радикальні, але потрібно знайти шлях до цього», — заявив Зеленський.

Руслан Бортник вважає, що тема мобілізації дедалі частіше лунає і в розмовах України із західними союзниками. Партнери розуміють: якщо Росія збільшить кількість військ, утримувати фронт стане ще складніше, а ризики для європейської безпеки зростатимуть.

Які рішення можуть обговорюватися

Поки що офіційних деталей щодо можливих змін немає. Президент не говорив ані про зниження мобілізаційного віку, ані про нові категорії громадян, яких можуть залучити до служби.

У публічному просторі обговорюються різні сценарії, однак остаточні рішення залежать від ситуації на фронті, кадрових потреб війська, можливостей навчальних центрів і забезпечення підрозділів. Важливим залишається не лише поповнення армії, а й підготовка, ротації, оснащення та соціальний захист військовослужбовців.

1. Оцінка потреб фронту та кількості особового складу.
2. Узгодження рішень між військовим командуванням і політичним керівництвом.
3. Пошук формату, який дозволить посилити оборону без хаотичних кроків.

Кадрові питання та ставка на технології

У розмові також порушувалася тема українських технологічних можливостей, зокрема розвитку дронів і операцій у глибині російської території. Зеленський наголосив, що такі результати не можуть бути заслугою однієї людини, адже в них задіяні військові, розвідка, спецслужби, виробники та бійці, які працюють безпосередньо на позиціях.

Президент зазначив, що поважає фахівців, які долучалися до розвитку оборонних технологій і військового управління. Проте він дав зрозуміти, що внутрішні кадрові суперечки не мають відволікати державу від головного завдання — захисту країни та забезпечення армії всім необхідним.

На думку експертів, згадки про кадрові дискусії були адресовані не лише українській аудиторії. Це також сигнал міжнародним партнерам, що Київ не планує дозволяти внутрішнім конфліктам впливати на стратегічні рішення у сфері оборони.

Чому в інтерв’ю не прозвучала тема миру

Помітно, що під час інтерв’ю Зеленський майже не торкався теми мирних переговорів. Основний акцент був зроблений на обороні, захисті українського неба, санкціях і ресурсах, необхідних для продовження спротиву.

Руслан Бортник припустив, що це може свідчити про відсутність реального запиту на переговори з поступками. Без чітких гарантій безпеки, тиску на Росію та зрозумілих умов будь-яке обговорення миру ризикує залишитися лише політичною декларацією.

Політолог Олег Постернак, зі свого боку, звернув увагу на обговорення можливого повітряного перемир’я. За його словами, тема може залишатися поза публічною дискусією до моменту, коли сторони узгодять хоча б базові параметри такого кроку.

На порядку денному — зустрічі у США

Очікується, що під час поїздки до США Зеленський проведе низку важливих зустрічей. Серед ключових тем — подальша військова допомога, можливості посилення української ППО, підтримка енергетичної системи та дипломатичні кроки щодо тиску на Росію.

Також знову обговорюється питання виробництва ракет для систем Patriot. Для України це могло б стати важливим напрямком, адже збільшення доступу до ракет-перехоплювачів напряму впливає на здатність захищати міста, інфраструктуру та людей від російських атак.