Сергій Параджанов — видатний український та вірменський кінорежисер, який не піддавався радянським стандартам створення кіно, підтримував тісну дружбу з італійським майстром Федеріко Фелліні та став новатором, започаткувавши жанр колажного мистецтва в українському образотворчому просторі.
У своїй унікальній поетичній кіномові Параджанов органічно інтегрував елементи грузинської, вірменської та української культур, створюючи неповторний художній стиль. Його фільми зазнавали заборон та цензури, а самого творця неодноразово ув’язнювали. Врятувати його вдалося лише завдяки міжнародній кампанії солідарності, у якій своїми зверненнями підтримали такі видатні особистості світового кінематографа, як Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті, Роберто Росселіні, Мікеланджело Антоніоні та інші.
З нагоди дня народження Сергія Параджанова пропонуємо згадати три знакові кінострічки, які стали вагомим внеском у його творчість і кінематографічну спадщину.
1. «Тіні забутих предків»
Цей фільм, знятий за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського, став дебютною роботою для актора Івана Миколайчука і важливою сторінкою в творчій біографії Параджанова. Картина не тільки розповідає про трагічну історію кохання, розгорнуту на тлі Карпатських гір, а й знайомить глядача з гуцульськими традиціями. Режисер ретельно вивчав місцеві звичаї, проводячи дослідження у селі Криворівня Івано-Франківської області разом зі співсценаристом Іваном Чендеєм.
Світова прем’єра фільму відбулася в кінотеатрі «Україна» та викликала хвилю протестів на захист арештованої тоді української інтелігенції. У 1963 році стрічка не відповідала типовим радянським канонам, однак сьогодні вона займає провідне місце в рейтингу «100 найкращих фільмів в історії українського кінематографа», який склав Національний центр Олександра Довженка.
2. «Колір граната»
Цей творчий шедевр присвячений життя і творчості Саят-Нові — знаменитому вірменському поету і майстру любовної лірики. Параджанов зобразив юність, зрілість, старість та смерть поета через низку алегоричних образів, наповнених символізмом. Особливе значення в фільмі має постійна присутність червоного кольору, який символізує життя, пристрасті та муки.
Образи з «Кольору граната» стали джерелом натхнення для різних мистецьких проектів, зокрема для кліпу Леді Гаги «911» і художньої стрічки «Клітка» дизайнерки Ейко Ісіоки.
3. «Легенда про Сурамську фортецю»
Ця стрічка була створена після того, як Сергій Параджанов провів п’ять років у ув’язненні з обвинуваченнями за гомосексуальність, спекуляцію та український націоналізм. У своєму фільмі режисер віддає данину пам’яті грузинським воїнам усіх поколінь, які поклали життя за свободу Батьківщини.
Сценарій базується на стародавній легенді про молодого героя, який був замурований у стіну фортеці, щоб захистити народ від загарбників. Самопожертва персонажа стала символом стійкості та захисту, що знайшло відображення у художньому трактуванні картини.
Таким чином, творчість Сергія Параджанова вирізняється неповторністю стилю, глибиною культурних алюзій та мужністю у боротьбі за мистецьку свободу, що зробило його ім’я незабутнім у світовому кінематографі.
