Три речі роблять інтерв’ю з Віктором Гусаровим рідкісним.
Перша — це те, що він працює детективом секретного департаменту Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
Друга — він сам став об’єктом цікавості з боку правоохоронних органів: у липні 2025 року у нього, як і в низки детективів НАБУ, співробітники Служби безпеки України (СБУ) провели обшуки.
Після обшуку Гусарову оголосили підозру у державній зраді. І – це вже третя зі згаданих вище речей — він майже півроку провів у СІЗО, звідки вийшов під домашній арешт у грудні минулого року.
Співпадіння це чи ні, але його звільнення сталось після гучного розслідування НАБУ та САП про корупцію в Енергоатомі, яку самі детективи назвали справою «Мідас». А також після відставки з Банкової очільника Офісу президента Андрія Єрмака.
У СБУ досі вважають, що Гусаров передавав таємні дані Дмитру Іванцову, який був охоронцем президента-втікача Віктора Януковича. Тож, слідство триває.
Тим часом Гусаров поновився на роботі і в першому у своєму життя інтерв’ю розповів NV про працю секретних співробітників НАБУ, спецоперацію «Мідас», нещодавні обшуки у лідерки Батьківщини Юлії Тимошенко та деталі власної справи.
Про роботу в секретному департаменті НАБУ
Ким ви працювали до роботи в НАБУ?
Нацгвардія, потім перевівся в УБОЗ [Управління по боротьбі з організованою злочинністю] – зараз його розформували. Далі Управління спецоперацій та Інтерпол.
На усіх ваших посадах — ви завжди були непублічною людиною?
Так. Я завжди був або непублічний, або «закритий». А зараз, коли мене впізнають, я не знаю що з цим робити. Це незвично.
Ви прийшли на роботу в Бюро в 2016 році. Те, як ви уявляли собі цю роботу і те, чим це виявилось насправді, ваші очікування співпали?
Це дуже важко. І дружина каже, що важко. І психологічно важко, подекуди ми працюємо без вихідних. Ти постійно відчуваєш напругу та відповідальність.
Працюючи детективом, ти постійно під тиском. Коли йдеш на конспіративну квартиру — маєш все обдивитися. Ти не просто йдеш і думаєш про щось, ти маєш цими маршрутами слідкувати за контрспостереженням. Жити в цьому важко, це постійна напруга.
Коли ви перебували в СІЗО, чи ви відчували підтримку своїх колег та керівництва Бюро?
Найбільшу підтримку, звісно, я відчував від дружини. І від колег також, але знову ж таки, я працюю в закритому підрозділі. Багато хлопців, які хотіли прийти в суд, не могли цього зробити.
Я зараз йду коридорами НАБУ — всі зустрічають, обіймають.
Підозра у державній зраді
На усіх ваших посадах, ви оперували різними базами і у вас був до них доступ? І про деякі з цих баз вас і питав колишній охоронець президента-втікача Віктора Януковича — Дмитро Іванцов?
У всіх органах є співпраця між різними співробітниками. Ти допомагаєш людині, а потім вона тобі. Це нормальна практика, яка працює не тільки в Україні.
Хто вас познайомив із Іванцовим?
Ми познайомились в 2012 році на прохідній центрального управління Альфи [спецпідрозділ СБУ]. Нас познайомив мій одногрупник, він зараз служить в Альфі, воює. Я йому тоді і зараз довіряю.
Ви задумувались, для чого Іванцов у вас просив ці дані?
Я був впевнений, що це по роботі. Я довіряв, бо знав, що він працював в правоохоронному органі.
Коли почався Євромайдан, ви бачились з Іванцовим?
Ні, не бачились.
У вас на момент весни 2014 року не було ніяких комунікації ані з СБУ, ані з УДО, про те, що Іванцов втік разом із Януковичем?
Перше, я взагалі не знав, що він його охороняв чи якимось чином пов’язаний з Януковичем. Він не входив в коло моїх близьких знайомих, тому про його долю я вже дізнався постфактум.
Коли ви дізнались, що він переїхав в окупований Крим?
В серпні 2024 року, коли до мене [вперше по справі Іванцова] з обшуком прийшли співробітники СБУ. Я і дізнався. За ці десять років у нас не було спілкування.
Чи відомо вам наразі, чи проти Іванцова заведена справа про державну зраду?
На це питання відповіді нам не дають. Я знаю і слідство нам показувало, що проти нього є справ про СЗЧ.
Коли вперше і скільки разів потім ви отримували доступ до державної таємниці? Розкажіть, як відбувається цей процес? Це СБУ вам його надає?
З 2016 року, коли я прийшов на роботу в НАБУ. Його поновлюють раз на декілька років, відмови жодного разу не було. Доступ був «таємно і цілком таємно». В 2025 році його знову поновили. Ми здаємо СБУ анкети та тести і вони все перевіряють. Це триває місяці два. І потім вони надають чи відмовляють у доступі. У 2025 році мені надали доступ у перші місяці нового року, взимку.
А зараз як буде?
Буду подаватись знову.
Тобто СБУ перевірятиме підозрюваного у державній зраді на доступ до державної таємниці?
Сподіваюсь, до того часу я вже не буду підозрюваним. Бо ця підозра…мені важко через це. Адже 26 років роботи — я старанно зберігав і продовжую зберігати усі довірені мені державні таємниці.
Як почався і чим завершився у вас обшук у серпні 2024 року? Це була та сама справа?
Так, та сама справа. Тривав близько чотирьох годин. Досить швидко. Все пройшло спокійно, без хамства. Вони подзвонили, я відкрив двері, вони кажуть «це обшук СБУ», я попередив, що діти сплять. Вони тихо все зробили.
І що після цього зробило ваше керівництво в НАБУ у 2024 році?
Вони перевіряли безліч фактів, а потім зробили висновок, що немає підстав для притягнення мене до відповідальності.
Чи помічали ви щось дивне, перед обшуками 21 липня 2025 року?
Помічав, стеження. У нас уся робота пов’язана із цим.
Розкажіть про те, що з вами сталося вранці 21 липня?
Я повертався з дружиною з дачі до Києва. Мене зупинили на блокпосту. Як на мене, затримання було безпідставно жорстким. Почали лупити по машині, бити мене, затягнули мене в пластикові кайданки, кричали, що я зрадник. Говорили, що вони контррозвідка і можуть робити все, що захочуть. Потім приїхав слідчий.
Тобто слідчого на момент затримання не було? Що це були за дії тоді?
Фактично це незаконно. Бо якщо це обшук — слідчий має одразу бути. Після цього мене везуть в Київ, в управління СБУ. Потім почали публікувати мої дані, хоча ці відомості були засекречені. Моя приналежність до НАБУ — це була державна таємниця. Вони почали її оприлюднювати. Хоча у серпні 2024 року, коли я почав показувати свої документи, співробітник СБУ ще зазначив, щоб я не показував свої дані – як засекреченого детектива НАБУ — на камеру. Тоді вони дотримувались цих норм.
Коли ви зрозуміли суть підозри?
Там немає суті, це політичний справа, адже нічого такого я не вчиняв.
Справа про прослуховування депутатів і підозра Тимошенко
Дата запису цього інтерв’ю співпала одним із гучних розслідувань Бюро. А саме — документування Юлії Тимошенко. Чи ви брали участь у цій спецоперації, до того як отримали підозру від СБУ в липні 2025 року?
Я не брав участі в цій операції.
Джерела NV в правоохоронних органах кажуть, що справа Тимошенко — лише один епізод з великого розслідування про документування в офісі Юрія Кісєля, народного депутата від Слуги народу?
Я не можу цього коментувати, це оперативна робота, яку ані я, ані хто-небудь інший із НАБУ не може розголошувати.
Знову ж таки, джерела NV розповідають, що в офісі Кісєля була і охорона, і відеонагляд, і детективи довго працювали над тим, щоб встановити прослуховування. Це все сталося за рік до найбільшої атаки на НАБУ і САП, коли народні депутати з усіх фракцій проголосували за урізання повноважень детективам та антикорупційним прокурорам. Коли вас затримали, чи СБУ змогла отримати доступ до оперативної роботи, якою ви займалися?
Я не можу підтверджувати будь-що стосовно цих обставин, про які пише NV. Але, так, були побоювання, що вилучивши мої телефони, вони зможуть зрозуміти над чим ми працюємо. Тобто, мова йде не про безпосередні документи по справам, а дзвінки, характер переписки та мої пересування.
Виглядає так, що це велике провадження, з якого виокремили епізод із Тимошенко? Чи правильно я розумію, що лідерка Батьківщини — це не останній депутат, прізвища яких ми надалі почуємо в цій справі і у яких буде підозра?
Не знаю, я не можу розголошувати розслідування і анонсувати підозри. Тим паче, я не бачив матеріали справи.
До НАБУ часто є закиди, що ви показуєте частину розслідування на ютуб-каналі Бюро. І це нібито спотворює сприйняття людьми, які слідкують за роботою НАБУ, того, що потім відбувається в суді. Для чого детективи нарізають окремі фрагменти розмов до розгляду в суді?
Ми готуємо довідку аналізу по справі. Ти не даєш усі матеріали, ти швидко пояснюєш її суть. Але не розголошуєш те, що може заважати досудовому розслідуванню. Ніхто не намагається сфальшувати справу, але треба пояснити роботу, яку ми зробили. Лише заради цього.
По справі Тимошенко керівник САП пішов до генпрокурора Руслана Кравченка, — і отримав від нього дозвіл на ці слідчі дії. Хоча той самий Кравченко підписував підозру вашому колезі детективу НАБУ Руслану Магамедрасулову, а його заступник Олексій Хоменко — вам. Як в такій ситуації НАБУ і САП можуть ставитись до керівників Офісу генпрокурора?
Головне в роботі НАБУ і САП — це результат. Задля його досягнення ми співпрацюємо з різними правоохоронними органами.
В НАБУ досі є проблема в реалізації права на автономне прослуховування. Законодавчо рішення ухвалене, але наразі досі не імплементоване. Також нагадаю, що дані в Єдиний реєстр досудових розслідувань по народним депутатам України вносить виключно генеральний прокурор.
Спецоперація Мідас і Міндіч
Ви підтримуєте тезу про те, що існує боротьба між НАБУ та СБУ?
Є правоохоронні органи, і між ними завжди буде природна конкуренція — як в Україні, так і за кордоном. Головне, щоб ця конкуренція не заважала співпрацювати на інституційному рівні.
Є низка співробітників СБУ з якими ми співпрацюємо і досі. В Службі безпеки є багато людей, які мене знають і яким я допомагаю. Минулого року я допомагав СБУ з операціями по виявленню російських агентів.
Ви дали собі відповідь на питання: для чого 21 липня в НАБУ відбулись масштабні обшуки?
Я думаю, що це політичне рішення. Я тоді не знав для чого, але згодом стало зрозуміло. Я вже тоді згадав слова Віталія Шабуніна [очільника громадської організації Центр протидії корупції], що після його справи — НАБУ наступне.
Чи могли ці слідчі дії початися після того, як в квартирі співзасновника неформальної групи Приват Геннадія Боголюбова знайшли прослуховуючі пристрої, і що це могло бути саме тією прослушкою, якою прослуховували квартиру Тимура Міндіча, головного фігуранта розслідування НАБУ та САП — так званої справи «Мідас»?
Цих подробиць я не знаю.
Вас щось здивувало в справі «Мідас»?
Це відбувається постійно. На жаль, вони [підозрювані] не дуже переживають про те, що в країні на щось не вистачає грошей, чи стосовно проблем на фронті.
