Автором концепції проєкту виступив архітектор Дмитро Антонюк, який запропонував сучасне переосмислення спадщини Казимира Малевича шляхом інкорпорації сучасних просторових та дизайнерських підходів.
У центрі уваги проєкту — супрематизм як прийом роботи з формою, простором та абстракцією, що зберігає вплив на архітектурну думку XXI століття. Учасники представили власні інтерпретації на перетині архітектури, предметного дизайну та ольфакторного мистецтва, досліджуючи можливості відтворення авангардної мови у сучасному контексті.
Проєкт підкреслює значущість Малевича як творця нової просторової парадигми модернізму. Через призму еволюції його творчості — від початкових живописних робіт до супрематизму — розглянуто трансформацію художньої мови, що сформувала сучасні принципи роботи з формою та простором.
Подія стала своєрідним поверненням супрематизму в актуальний професійний дискурс, сприймаючи його як історичний українький феномен і метод мислення, що залишається релевантним для сучасних архітектурних і дизайнерських практик.
Дмитро Антонюк ознайомив аудиторію з маловідомими фактами біографії Малевича, продемонстрував його автопортрети та наголосив на роках викладацької діяльності митця у НАОМА.
Український контекст авангарду став одним із ключових акцентів заходу. Проєкт висвітлює роль України як культурної території у формуванні модерністських практик та повертає їх у сучасний міжнародний дискурс.
У рамках події відбулася перформативна супрематична трансформація артоб’єкта — від художнього твору до одягу і назад до мистецького об’єкта. Фешн-дизайнер Федір Возіанов (бренд Vozianov) розглядає одяг як мовний засіб комунікації та інструмент формування образу людини.

Перформанс-трансформацію реалізував бренд Vozianov, використавши три супрематичні форми:
1. «Чорний квадрат»
2. «Чорне коло»
3. «Чорний хрест»
Ці форми стали костюмами для танцівниці, яка за допомогою contemporary-пластики відтворила кожну фігуру, перетворивши абстрактні символи на рух і виразні жести.
Окремо було представлено звернення до дизайнерської практики Малевича. Учасники проєкту продемонстрували феномен флакону, який митець створив для парфумерної компанії Брокар у 1908–1910 роках, розглядаючи його як приклад раннього індустріального дизайну.
Важливим елементом проєкту стала презентація семи авторських ароматів, що через чуттєвий досвід розкривають життєвий і творчий шлях Малевича:
– Народження
– Хрещення
– Земля
– Життя
– Холст
– Чорний
– Безсмертя
Кожен аромат формує унікальний наратив — від тілесної первинності до абстракції, чистоти та символічної нескінченності.
Читайте також:
– «Ломикамінь» як символ сили: благодійна колекція NO LIMITS та SENESS до Дня української жінки
– У Києві видадуть зін про монументальну спадщину Північно-Броварського масиву
– Рейксмузеум визнав одну з картин ранньою роботою Рембрандта