Український націоналізм міжвоєнного періоду: відкриваючи нові горизонти через творчість
Книга Мирослава Шкандрія, що носить назву «Український націоналізм: політика, ідеологія і література, 1929–1956», стала знаковою для розуміння складного виходу українського націоналізму в умовах міжвоєнного періоду. Видавництво «Локальна історія» представило цю працю, яка вийшла у світ англійською мовою ще у 2015 році.
Автор глибоко аналізує творчість та біографії неординарних постатей, таких як Євген Маланюк, Олена Теліга та Улас Самчук, і через їхні мистецькі шедеври та життя показує, як формувалися націоналістичні ідеї. Історичний контекст взаємин із Польщею, Німеччиною та Радянським Союзом додає особливої глибини до розуміння націоналістичного руху.
Окрім цього, Мирослав Шкандрій, колишній декан факультету германістики та славістики в Манітобському університеті, протягом багатьох років займається дослідженням української літератури та політичних процесів.
Що таке український націоналізм: зрозуміти складність
Цей термін для кожного має своє значення. Часто забарвлений історичними міфами, відтвореними Кремлем, український націоналізм — це не просто політична установка. Він є боротьбою за право бути собою, за гідність української ідентичності, за незалежність.
Шкандрій підкреслює, що у різні часи українці по-різному відстоювали свої права. Його аналіз фокусується на «особливому часі» між Першою та Другою світовими війнами, коли Європою панували авторитарні ідеї, в тому числі німецькі та італійські.
Чому український націоналізм все ще викликає неоднозначну реакцію?
Напевно, це пов’язано з акцентом на критиці періоду пізньої 1930-ї та початку Другої світової війни. Якщо заглибитися в далекі історичні етапи, такі як Кирило-Мефодіївське братство або культурне відродження 1920-х, можна побачити схожі національні тенденції, які пронизували й інші країни світу.
Приклади:
- Ірландія початку ХХ століття
- Сучасні рухи у Шотландії та Уельсі
- Антиколоніальні боротьби в Алжирі та В’єтнамі
Такий контекст відкриває можливість зрозуміти глибші мотиви українських націоналістів.
Професор Мирослав Шкандрій
Глибини ідеології ОУН: погляд на утворення
Шкандрій досліджує період від 1920 до 1956 року. Але важливо відзначити, що початок українського націоналізму можна відследити до створення ОУН у 1929 році. Цей рік став вирішальним моментом для формування ідеології, яка об’єднувала так званих «молодих» борців за незалежність.
Причини цих перетворень криються в розчаруванні через поразки Української революції 1917–1921 років, а також у постійному тиску з боку польської влади, що зрештою призвело до радикалізації настроїв.
Цікаво, що в процесі формування ідеології були залучені не лише галичани, але й інтелектуали з Східної України, що свідчить про широкий спектр національного руху.
- 16 представників з Галичини
- 14 — з Наддніпрянщини
Політичні суперечки в ОУН: різноманіття думок
Автор вивчив архіви та листування лідерів ОУН, зокрема Євгена Коновальця. Вони активно дискутували на такі теми:
- Італійський фашизм та німецький нацизм
- Проблематика антисемітизму
- Форми влади: авторитаризм чи демократія?
Інколи це призводило до досить складних внутрішніх напружень, а погляди коливались.
Конфлікт ідеологій: Молодь та старше покоління в ОУН
Молодь, включаючи тих, хто долучився до ОУН, часто була енергійною і сповненою ідеалів. Вік учасників — близько 20 років, але вони також відчували відчай від втрати незалежності Української Народної Республіки.
Старше покоління, яке пам’ятало УНР, намагалось зрозуміти причини невдач, ставлячи акцент на суспільних умовах і розвитку. Це призводило до постійних напружень між різними генераціями.
Отже, молодь прагнула створити «залізне ядро» — учасників, що були б повністю віддані справі:
- Відмова від компромісів
- Нетерпимість до будь-яких затримок
- Віра в бити на силу і боротьбу
Література тих часів надихала молодь, спонукаючи йти до боротьби за національні ідеали.
ОУН: Партія чи рух?
Відповісти на це питання не так вже й просто. Це був політичний рух, з усіма ознаками партії — власною ідеологією, дисципліною та структурою. Проте багато членів уникали терміна «партія», щоб підкреслити ймовірну широту ідей.
Розкол між «бандерівцями» та «мельниківцями» в 1938-1939 роках лише загострив питання самоідентифікації. ОУН(б) ставала радикальнішою, прагнучи контролювати все, навіть за допомогою жорстоких підходів.
Степан Бандера та його однодумці намагалися стати єдиним авторитетом у боротьбі за незалежність, що призвело до неоднозначного сприйняття організації в інших регіонах.
Фінансові труднощі та їх подолання
Підтримка діяльності ОУН вимагала суттєвих фінансових ресурсів. Гроші надходили з різних джерел:
- Підтримка з балтійських держав
- Пожертви української діаспори в Канаді та США
- Обмежені зв’язки з німецьким Абвером
З метою забезпечення фінансування праці організації, інколи вдавалися до «експропріацій» — відбирання грошей силою.
Суперечливі моменти: УПА та Волинська трагедія
Діяльність Української повстанської армії (УПА) і події на Волині між 1942-1944 роками — це болюча тема в українсько-польських відносинах. Суперечності поглиблюються політичною риторикою, але науковці намагаються налагодити конструктивний діалог.
Ключові моменти для обговорення:
- Волинська трагедія — частина більшої історії конфліктів
- Величезні людські втрати з обох сторін
- Складні політичні інтереси, що ускладнюють процеси примирення
З’являються польські дослідники, які прагнуть до конструктивного діалогу, шукати правду та порозуміння.
Таямничі сторінки: хто ми є?
Мирослав Шкандрій зазначає, що під час дослідження виникає ще більше запитів і тем для розгляду. Його мета – пояснити складність українського національного руху для студентів та західних колег.
Сучасні дослідження стикаються з новими архівами, які містять документи та біографії, що розширюють уявлення про цю історію. Головне — не встановлювати однозначні погляди, а шукати глибше, поки історія не відкриє всіх своїх таємниць.
