Пенсії в Україні зростуть, а отримувати їх українці будуть з кількох джерел – солідарного, професійного та накопичувального фондів. Як це працюватиме – в інтерв’ю РБК-Україна з міністром соцполітики Денисом Улютіним.
Головне з інтерв’ю:
- Уряд готує велику пенсійну реформу, яку можуть запустити вже цього або наступного року.
- Мінімальна пенсія в солідарній системі має зрости до 6 тисяч гривень.
- Спецпенсії поступово замінять професійними, а накопичувальний рівень буде добровільним.
- В Україні триває глибока демографічна криза, а співвідношення працюючих і пенсіонерів наблизилось до 1:1.
- В Європі після 2022 року перебуває понад 5,8 млн українців, ключовим для них залишається безпека.
- Програма “Зимової підтримки” із виплатою 1000 грн охопила майже 18 млн людей.
В уряді готуються де пенсійної реформи. Перший етап можна почати вже цього або наступного року. Завершити перезавантаження пенсійної системи вдасться ж лише через 13 років, каже РБК-Україна міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.
Якщо не почати діяти зараз, переконаний урядовець, пенсійну систему чекає колапс. Наразі сприятливий час для старту, оскільки завдяки відрахуванням з зарплат військових у бюджеті є ресурс для реформи.
Головна ідея реформи – той, хто багато працював і робив відрахувань у солідарну систему, має отримати більше, ніж є зараз. “Наша пропозиція, що ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо”, – каже Улютін.
В інтерв’ю РБК-Україна міністр розповів, як саме планує проводити реформу, як будуть працювати ще два фонди пенсійного системи, що може завадити початку їх роботи і звідки брати кошти для підвищення пенсій.
У розмові з виданням Улютін також пояснив, що відбувається з програмою зимової підтримки, чи є шанс на повернення українців з Європи та чи можна переломити негативний демографічний тренд.
“Пенсіонерів було більше”. Що сталося у пенсійній системі за час війни
– Як змінилась кількість людей, які отримують різну соцдопомогу в Україні порівняно з довоєнним 2021 роком? І як вона зміниться наступного року?
– В Україні близько 15 млн людей отримують різного виду соціальні виплати, з них 10,2 млн – пенсіонери.
– А як ця цифра змінилася після 2021 року?
– Як мінімум значно виросла кількість ВПО. В реєстрі наразі понад 4,6 млн таких людей. Зараз ми удосконалюємо систему обліку, яка буде краще розрізняти потреби різних категорій ВПО.
– А по пенсіонерах?
– Ми не бачимо зміни у тенденції до зменшення кількості пенсіонерів у порівнянні з довоєнним часом. Кількість отримувачів пенсій зменшилась десь на близько 600 тисяч людей, якщо говоримо про період з 2022-го чи 2023-го років. Раніше їхня кількість також зменшувалася.
– Це природний процес?
– Так, у нас і кількість населення в країні зменшується. Зараз у нас десь один до одного працюючих і пенсіонерів. Раніше пенсіонерів було більше.
Недавно ми дивилися останнє дослідження, яке нам презентувала Міжнародна організація праці, і вони показали демографічний тренд. З точки зору країни він дуже неприємний, але з точки зору часу для початку пенсійної реформи – ідеальний. Тому що у наступному циклі у нас працюючих буде більше ніж пенсіонерів.
– Це через виїзд людей? Чи через зменшення чисельності населення природним шляхом?
– Пенсіонерам, навіть якщо вони виїжджають, але пройшли верифікацію і підтвердили те, що вони живі, ми платимо пенсії.
– Тобто причина – природний шлях?
– Так. Також даються взнаки попередні реформи, коли збільшили пенсійний вік.
– Страховий стаж поступово збільшується.
– Буде збільшуватися до 35 років. На цей рік повний страховий стаж має бути 33 роки. Наступного – 34, і потім – 35.
Підвищення страхового стажу заплановано до 2028 року (Інфографіка: РБК-Україна)
“Пенсія вчителя зросте у півтора-два рази”. Яку реформу планує Мінсоцполітики
– Якими ви бачите зміни пенсійної системи? Що має змінитися у підходах до формування пенсії?
– Діюча пенсійна система сильно не справедлива. Для багатьох дуже низькі пенсійні виплати, а для деяких – дуже високі. Є велика різниця між роком, коли ти виходиш на пенсію. Навіть маючи однакові умови, тобто стаж роботи і рівень заробітної плати, ти все одно в залежності від року маєш значні відмінності суми, яку будеш отримувати. Це все ми будемо збалансовувати.
Ми зараз в дискусії з моїми колегами з Міністерства фінансів, також зі Світовим банком і МВФ. Для них важливо, щоб будь-яка наша вправа була фінансово стабільна, і щоб вона не тиснула в майбутньому на видатки бюджету.
Ми пропонуємо трискладову пенсійну реформу. Перше – це реформа солідарної системи. Друге – реформа спеціальних пенсій. І третє – це накопичувальна частина.
Влада має намір прибрати дисбаланси в солідарній системі і зробити її справедливішою (Інфографіка: РБК-Україна)
Що стосується солідарної частини. Коли людина досягає старшого віку, ризик бідності посилюється. Тому що вона втратила можливість працювати, заробляти собі на життя. Ми проаналізували пенсійні системи різних країн, які передбачають, що людина по досягненню певного віку отримує певну соціальну допомогу.
– Це буде якась базова виплата по досягненню віку? Як вона буде формуватись?
– Базова виплата – одна зі складових пенсій на додачу до страхової, яка в першу чергу має покрити потреби тих людей, у яких немає достатнього страхового стажу. Вона буде визначатись бюджетом на відповідний рік і в ідеалі має забезпечити базовий прожитковий мінімум. У цьогорічному бюджеті це 2595 гривень.
– Тобто цю цифру ми зараз забезпечити не можемо?
– Саме цю можемо, але це ж не є фактичний прожитковий мінімум.
Повернуся до першого пункту, який ми пропонуємо. Солідарна система має бути дійсно солідарною. Тому ця базова виплата по досягненню певного віку – це перша частина.
Друга частина – це відновлення ключових принципів солідарної системи. Ти маєш отримати з солідарної системи стільки, стільки в неї вніс. Розрахунок робіться по формулі. Якщо простими словами, то коли людина працює, вона робить внески в солідарну систему. Ці внески у кожному році складають якусь частку від загальної суми внесків. Людина накопичує впродовж свого життя оці частки, і коли виходить на пенсію – отримує свій відсоток із цієї солідарної системи від кожного року, в залежності від розміру внеску.
Тобто пенсія буде залежати від того, скільки було внесено в солідарну систему. Чим більше людина працювала, навіть на середню зарплату, то все одно в кінці отримає нормальну пенсію. І вона буде значно вища, ніж зараз.
Ми змоделювали для вчителя, який має 40 років стажу. У нього пенсія по відношенню до нинішньої виросте десь в півтора-два рази. Тобто той, хто працював довго, робив внески впродовж тривалого часу в солідарну систему, отримає більше.
– Але при цьому вам треба буде більше видатків з бюджету?
– Солідарна система себе сама збалансовує. Це саме головна задача цієї системи. Ми будемо розподіляти виключно стільки, скільки в цю систему прийшло. І от тут задача дуже важлива в цій частині до держави.
Перше, ЄСВ – це не податок, а частина зарплати, відкладена на майбутнє. А тому на ЄСВ не можна робити пільгу, не можна не платити, тому що це по факту те ж саме що не платити зарплату.
При прогнозуванні нашої економіки ми маємо розуміти, скільки людей буде задіяно в системі праці і відповідно в системі сплати ЄСВ, і приймати рішення виходячи саме з цього. Або збільшувати кількість людей в цій системі, або збільшувати розмір ЄСВ. Або ще щось робити, щоб убезпечити людину від маленької пенсії.
Другий елемент – перехід від спеціальних пенсій до професійних. Спецпенсії зараз – це більш ранній вихід на пенсію, пільговий стаж, збільшений розмір виплати. Ми кажемо, окей, хай буде так. Можливо, в таких професіях ці бонуси є обгрунтованими. Але вони не мають платитися з солідарної системи.
– У цьому разі може бути підвищення ЄСВ?
– Це може бути підвищене ЄСВ для тої професії, яка буде мати таку пенсію. Це можуть бути будь-які інші елементи заохочення. Але з солідарної системи ми платимо стільки, скільки ти вніс в неї.
Оскільки ті, хто отримують спеціальну пенсію, робили відрахування в солідарну систему, то це буде для них додаткове накопичення. Тобто ти можеш вийти раніше на пенсію, якщо у тебе пільговий стаж, але до загального пенсійного віку з солідарної системи ти нічого не отримаєш. Виплати будуть тільки з професійної частини.
“Пенсія – це те, що ти заробив”. Як отримувати пенсії з різних джерел
– Давайте на прикладі. Візьмемо умовну балерину. На період, поки вона працює, для неї можуть підвищити ЄСВ? І потім, коли вона виходить на пенсію, що вона ще отримує?
– Поки вона працює балериною, з її внесків буде формуватися спеціальна пенсія. Але ж потім, після 40 років, вона може піти вчитись чомусь новому, піти на іншу роботу, і буде заробляти інший професійний стаж і сплачувати внески (ЄСВ).
Ми даємо можливість врахувати і професійний стаж, і загальний. Тобто, по факту, ми рахуємо не роки проведення в професії, а суму коштів, які ти сплатив за цей час. Ми переходимо до іншого підходу формування пенсій. Пенсія – це те, що ти заробив.
Загалом всі ці зміни тривалі. Ми порахували, що для того, щоб спеціальні пенсії перевести в професійні, треба щонайменше 13 років, якщо почати з 2026 або навіть з 2027 року.
– Чому так довго?
– Тому що ми не можемо сказати людям, які мають половину або більше половини накопиченого стажу, починати накопичувати собі на професійну пенсію. Вони фізично не встигнуть це зробити.
– Яка третя складова?
– Третя – це накопичувальна система, але підкреслю, що добровільно накопичувальна. Лунає багато закликів впровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему, але вона в жодній країні не показала свою ефективність. Польща відмовилася, угорці також. Тому що по факту обов’язкові накопичувальні пенсійні фонди просто відкладають проблему. Нема куди вкласти ці кошти, немає чим їх захистити.
Ми можемо взяти частину ПДФО і частину ЄСВ, не збільшуючи ставку, і перевнести їх в цей накопичувальний фонд. Іншими словами, ми зменшуємо доходи і зменшуємо обсяг Пенсійного фонду. Щоб перекрити це зменшення, ми маємо збільшити запозичення з держбюджету під цю суму.
Беремо кошти, які ми відклали в накопичувальний фонд. І куди вкладаємо? Ми можемо вкласти їх тільки в ОВДП. Цими запозиченнями ми забираємо кошти з цього накопичувального фонду і повертаємо знову в публічні фінанси, щоб профінансувати видатки.
За такої схеми через 20 років у нас буде проблема в тому, що ми не зможемо покрити всі зобов’язання такого накопичувального фонду. Тому ми кажемо, що можемо піти по іншій конструкції. І наш варіант такий, що це буде добровільне накопичення, але з автоматичною підпискою. Наприклад, з 2027 року і наступні три роки додатково до ЄСВ ви будете сплачувати в накопичувальний фонд. Ви можете від цього відмовитись. Але це призведе до того, що ваша пенсія буде на більш низькому рівні.
– Це буде державний фонд? Хто буде оперувати цим?
– Поки йде дискусія про варіанти реалізації.
– У нас же вже є недержавні фонди.
– Є недержавні накопичувальні фонди. Ми з ними говоримо, до речі, про це. Вони просто не розуміють обсягів грошей і не зможуть їх покрити. Плюс інвестфонди не дадуть необхідного рівня захисту коштів.
Я, наприклад, розуміючи, як працюють ці ринки, більше стою на стороні того, хто має робити ці внески. І ми, як держава, маємо просто створити механіку захисту коштів і це буде стимулювати людей вкладати кошти. Великою мірою, не примусовим методом, а показуючи інвестиційний інструмент, який гарантує через 20 років повернення цих коштів, як мінімум з покриттям інфляції.
– Якщо третій накопичувальний рівень не є обов’язковим, де взагалі є в цій реформі збільшення грошей, збільшення ресурсу?
– Ми будемо балансуватися всередині. Це не безкоштовно.
– Хто за це буде платити?
– Ми вирівнюємо дисбаланси в системі. Зараз є точки екстремуму – надзвичайно високі пенсії і надзвичайно низькі, які не завжди є наслідком стажу та рівня заробітної плати. Ми вирівняємо ці перекоси, щоб солідарна система виглядала дійсно як солідарний пласт.
Якщо ти хочеш мати надзвичайно велику пенсію, тоді вкладай кошти в накопичувальну частину. І все.
Улютін не бачить сенсу в обов’язковій накопичувальній пенсії, оскільки нікуди вкладати гроші (Інфографіка: РБК-Україна)
Зрозуміло, ми поставимо обмеження максимальної пенсії в солідарній системі. І це знову ж таки логічно. Чому? Тому що максимальна сума, з якої ти сплачуєш ЄСВ, також обмежена. Зараз це 160 тисяч гривень.
В нашій моделі все одно ти не зможеш отримати пенсію більше, ніж 10 прожиткових мінімум – це 26 тисяч гривень, тому що ти не сплатив для цього достатньо внесків.
“6 тисяч гривень – вже інша якість життя”. Чому без реформи є ризик колапсу
– Ви кажете про 13 років для запуску професійної пенсії. А для того, щоб зрівняти пенсії солідарної системи, скільки потрібно часу? І яка тут роль державного бюджету?
– Ми підрахували ресурс поточного року, який у нас є. Його достатньо для того, щоб стартувати з реформою солідарної системи в цьому році. Ми ще ведемо дискусію з нашими колегами з Міністерства фінансів. Я їх дуже поважаю і розумію, що вони на слово не вірять. Вони хочуть, щоб ми дали їм більше цифр для цього.
І ми зараз розраховуємо кілька сценаріїв. Вони хочуть більш деталізоване прорахування по кожному рахунку, по кожній людині окремо, по всім сценаріям. Це тривала процедура, це величезний масив даних. Але в ідеалі, коштів, які у нас є в бюджеті, плюс кошти, які є в пенсійній системі, достатньо, щоб стартувати з цією реформою.
– Пенсійний фонд має на це кошти?
– На сьогодні Пенсійний фонд перестав бути дефіцитний, виходячи з кількох причин. Перше – це надзвичайно високі внески з боку військовослужбовців. Грошове утримання у них високе, тому високі сплати ЄСВ. У нас значний ресурс, щоб виплачувати пенсію на тому ж самому рівні без додаткової необхідності вливання коштів з державного бюджету.
Трансфер з державного бюджету, який передається в пенсійну систему, йде на виплати спецпенсій.
– При вирівнюванні солідарної системи спецпенсії стануть менше?
– Вони не стануть меншими, але вони не будуть зростати. І це якраз буде той перехідний момент. Але ми не можемо порівнювати нову пенсійну систему з виплатами 2025-го року. Чому? Тому що щорічна індексація передбачається в будь-якому випадку. І якщо вона в цьому році буде трохи дешевшою, ніж реформа, то в наступних роках вона вже буде дорожчою. Тому що великі пенсії тягнуть більшу суму після індексації. І в будь-якому випадку ми до цього прийдемо.
Знову ж таки, без реформи ми все одно прийдемо до певного колапсу соціальної системи. Чому? Якщо людина отримує 4 тисячі гривень пенсії, то це гарантовано, що вын стає споживачем додаткових соціальних виплат – субсидії і таке інше. І ці виплати по факту тягнуть в комплексі ресурсу більше або стільки ж, скільки б їй мало виплачуватися у вигляді більш-менш прийнятої пенсії.
Якщо людина замість 4 тисяч отримує 6 тисяч гривень, то це вже інша якість життя, можливість отримувати медикаменти, менші потреби в субсидіях.
– У вас є розрахунки на скільки може зрости пенсія в цій моделі?
– В цій моделі наша пропозиція, що ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо.
– Це мова про солідарну пенсію?
– Так. Для людей в солідарній системі. Для великого пласту бюджетників, тих, хто довго працював на роботах, де держава не платить високих зарплат, вони всі отримують зростання. Це значна кількість людей – третина пенсіонерів.
– Політичні рішення щодо цього коли можуть бути? Коли має голосувати Рада?
– Ми зараз фіналізуємо відповідний законопроект, попереду ще узгодження з колегами в Уряді, партнерами.
– В меморандум з МВФ це внесено в якомусь вигляді?
– Меморандум з МВФ в рамках поточної програми говорить про необхідність удосконалення та спрощення пенсійної системи. Світовий банк і МВФ організували спільну місію і ми по кожному пункту опрацьовуємо цю реформу. До неї є великий інтерес.
– Тому і питаю, чи в контексті перемовин з МВФ вже є ця тема? Чи згадується вона в меморандумі?
– Ні, в цьому меморандумі немає детального опису цієї реформи (меморандум з МВФ корегується і доповнюється при кожному щоквартальному перегляді – ред.).
Ми з МВФ проговорили цю тему. Вони помірно обережні щодо таких значних речей. Ми маємо всі розуміти, що пенсійна реформа – це дуже значна історія, і дуже складна, бо зачіпає велику кількість людей і має довгострокові наслідки.
Для людей, які зараз на спеціальних пенсіях, взагалі це страшно, бо вже створилася така динаміка дискусії, що в них треба щось забрати. Але це зовсім не про це. Ми не намагаємося у когось щось забрати, а хочемо побудувати нормальні фінансові інструменти і фінансову механіку.
Я не хочу говорити, що хтось не має отримувати тих чи інших пільг, які вони вже законно набули. Я про те, що ці пільги мають бути кимось оплачені. І ці хтось, це не солідарна система, не ті, хто працює день в день на інших видах роботи, кому не пощастило працювати на професіях, які мають пільгові умови, а сплачують ЄСВ щоденно впродовж 33 років стажу аж до 65 або 62 років.
– Якщо людина взагалі не працювала і не платила ЄСВ, вона може на щось розраховувати?
– Вона отримає лише допомогу по малозабезпеченості. Якщо людина в 65 років не має 10 років стажу, а це обов’язок, то вибачте… Ти не працював, тому ні з солідарної системи, ні з базової виплати ти не отримуєш нічого. Ти отримуєш лише базову соціальну допомогу. І закон про цю допомогу зараз в Раді.
Прожитковий мінімум в Україні відірваний від реальності, вважає Улютін (Інфографіка: РБК-Україна)
– Поговоримо про програму “Зимової підтримки”. В уряді очікували, що на отримання 1000 грн буде подано до 14 млн заявок, а їх по факту було значно більше.
– Подалося 17,8 млн людей. 13 млн – це була наша попередня оцінка, виходячи з досвіду попередньої програми. Враховуючи, що у нас близько 15 мільйонів людей отримують будь-які види соціальної допомоги, фінальна цифра була не така вже демонічна.
В результаті економії за деякими з програм Мінсоцполітики сформувався ресурс, який можна було спрямувати саме на цю програму.
Чи буде “зимова” тисяча у 2026 році і на що українці витрачали кошти
– Чому вирішили 1000 гривень виплачувати всім без виключенням, а не більшу суму, але людям, які дійсно потребують допомоги?
– Ми подивилися, куди витрачалися ці кошти попереднього року, і побачили, що велика кількість йшла на оплату комунальних послуг. Таким чином, ми через таку допомогу підтримали і людей, і комунальний сектор. В зимовий період це досить непогана конструкція.
На другому місці по використанню цієї 1000 грн у минулому році були ліки українського виробництва і взагалі товару українського виробництва.
– Ви як людина, яка довго працювала в Мінфіні, знаєте ціну грошам. Взагалі ця програма, на ваш погляд, реально ефективна?
– Це гарне питання. Ефективність витрачання коштів в даному випадку треба рахувати, і ми можемо потім це зробити з Мінекономіки та Мінфіном. Для цього треба більше даних. По-перше, треба знати точно куди пішли кошти.
– Переважно ж ніби на комуналку.
– І це для комунального сектора непогано. Енергетики отримали ресурс, в момент, коли їм потрібно відновлювати енергетику. Водоканали теж. В цих сферах, можливо, змогли виплатити зарплату людям, і гроші пішли в споживання. І це певним чином підтримує економіку.
– Як таргет можна взяти багатодітні родини, давши їм більше ресурсу.
– Для них ми робили окрему програму також – виплати по 6500. І там ми брали таргет сім’ї з дітьми, які отримують одну із виплат від держави. Решта сімей з дітьми сказала: а чому ви не платите нам? І для них ми розробили з нашими міжнародними партнерами окрему програму по прифронтовом територіям разом з ЮНІСЕФ.
– А вже цього року може знову бути така ж програма – 1000 гривень зимової підтримки?
– Ми будемо аналізувати ситуацію в другій половині року, яка саме підтримка буде актуальною.
– Це ж вже політичний момент. Люди скажуть, минулого року платили, а цього ні? Чому?
– У цьому році ми поки рухаємося по іншим механікам. Подивимось.
– Коли і як планується верифікувати отримувачів соцвиплат, які знаходяться за кордоном? Чи зміниться система підтримки людей, які переїхали за кордон?
– Для них ми лише продовжували виплату пенсій. Іншої соціальної допомоги їм не платимо. У попередньому році Пенсійний фонд провів верифікацію, і тим, хто не підтвердив себе, будуть зупинені виплати. Це не скасування, а зупинка. Коли людина буде верифікована, виплати будуть відновлені з тої дати, з якої були зупинені. Якщо людина повертається в Україну, їй відновлюється пенсія. Верифікацію пенсіонери можуть пройти онлайн.
– А багатодітні родини, які поїхали за кордон? Наприклад, родина з п’ятьма дітьми?
– Такі родини, дитячі будинки сімейного типу, якщо вони ідентифіковані, то отримують і будуть отримувати все, що у них було раніше. Але додаткових виплат за кордоном, які введені спеціально для тих, хто в Україні, їм зробити ми не зможемо. Я про пакунок школяра та таке інше. Тому що це все спрямоване на допомогу людям всередині країни для полегшення складних умов.
“Головне не виплати, а безпека”: чому українці не їдуть назад до країни
– Деякі країни зменшують допомогу нашим переселенцям. Ми не зможемо їм допомогти?
– Ми можемо підтримати їх тут, в Україні. Для них ми готові створити всі ті ж самі умови, що і для внутрішньо переміщених осіб.
– А який фокус зараз у вас? Створити умови, щоб люди поверталися?
– Я думаю, що у наших людей за кордоном на першому місці не виплати, а безпека. У разі, якщо безпекова ситуація зміниться, вони будуть повертатися в Україну. 
Міністр соцполітики пропонує реально дивитися на речі щодо повернення українців з Європи (Інфографіка: РБК-Україна)
Ми розбудовуємо Мережу єдності та відкриваємо Центри єдності, які необхідні для того, щоб, у першу чергу, інформувати їх, чого чекати в Україні. Що вони можуть отримати в Україні, коли повернуться? Які соціальні послуги, виплати, допомоги? Де вони зможуть знайти роботу, житло?
Паралельно ми хочемо зробити на базі Центрів також культурну частину, освітню частину. Ми хочемо, щоб там були Центри життєстійкості з наданням психосоціальної допомоги людям. Тобто це більше для підтримки зв’язку, який не переходить на територію консульських послуг. Ми не конкуруємо з МЗС, а доповнюємо один одне.
Посольство дуже нам сприяють, щоб ми могли розвивати ці зони активності. Тому що запит людей за кордоном щодо того, що реально відбувається в Україні, дуже високий. Коли був за кордоном у відрядження в новому статусі, я зустрічався з громадою. Їм дуже важливо знати, що відбувається. Їм дуже важливо доносити інформацію саме реальну, а не ту яка іноді за кордоном вже переварена.
– Скільки наших людей на зараз за кордон виїхали?
– За даними Агентства ООН у справах біженців, це понад 5,8 млн людей. Це ті, що виїхали після 2022 року. Більшість з них проживають у країнах Європи.
– У нас уже були хвилі повернення людей після того, як деякі країни зменьшили їх підтримку. Нової хвилі не очікується?
– Ми готуємось до повернення людей, і паралельно працюємо з нашими європейськими колегами.
– Щоб бути готовими, треба знати можливу кількість людей, хоча б орієнтовно. Мабуть, ви уже аналізували це?
– Ми якраз і працюємо над тим, щоб розуміти, скільки людей можуть бути налаштовані повертатися. Я скоро матиму відрядження в Брюссель, і буду там про це говорити. Але ми маємо розуміти, що люди, які себе знайшли, влаштували своє життя, без змін безпекової ситуації повертатися не будуть. І ми не примусимо їх повернутися. Водночас вони повинні бути рупором України за кордоном.
– Днями здивувала заява канцлера Мерца про те, щоб було б бажано, щоб молоді чоловіки та жінки залишалися в Україні. Ви не відчуваєте в спілкуванні з європейськими колегами сигналів про те, що Україна має стримувати виїзд людей?
– Ні, немає такого. Хоча в деяких країнах кажуть про занепокоєність. Ключовий момент – це фінансова підтримка українців, які тимчасово перебувають за кордоном.
– Якщо людина потребуватиме захисту, але при цьому буде працювати, асимілюватися, вивчати мову, то таких біженців Європа готова далі приймати?
– Країни, де невелика кількість нашого населення, не зовсім сильно й хочуть говорити про те, щоб вони поверталися. Вони займають нішу на ринку праці. У підсумку повернуться люди, які себе там не знайшли. І от ми маємо готуватися саме до цієї частини. 
Багато українців залишаться за кордоном після війни і не повернуться до країни (Інфографіка: РБК-Україна)
– А яка демографічна ситуація всередині країни? Кількість “пакунків малюка” збільшується чи зменшується?
– Ми бачимо демографічну кризу. Ми маємо розуміти, що вона не виникла вчора. Але ця проблема була дуже посилена безпосередньо війною. Ця криза дасть свої наслідки в майбутньому, причому серйозні.
Як держава стимулює народжуваність та на що виділяють кошти сім’ям
– Народжуваність знижується дуже давно. Темпи збільшуються?
– Ні, зниження приблизно таке саме. Ми працюємо, щоб підтримати сім’ї з дітьми. З 1 січня вступив у силу закон про підвищення “дитячих” виплат, які сприятимуть поєднанню батьківстваі роботи. Але я хочу повернутися до основних принципів зміни соціальної політики.
Соціальна політика має бути не про виплати, а про те, щоб людина повернулася до роботи і могла себе гідно забезпечувати. Ми як держава в соціальній частині маємо підтримати людину в найбільш кризові моменти. І це якраз підтримка має бути короткочасна, але достатньо вагома.
Перше – це разова виплата при народженні 50 тисяч гривень. Це щоб підтримати сім’ю в момент, коли грошей треба найбільше. Держава має на цьому етапі допомогти, щоб це було не так обтяжливо для сім’ї.
Ми аналізувати як впливає наявність дитини в сім’ї на потенційне потрапляння родини у складні життєві обставини (СЖО). Сім’ї без дітей – це близько 17%. Сім’ї з дітьми – це одразу вдвічі більше схильності до потрапляння в СЖО – 34%. Саме тому ми збільшили виплату до 50 тисяч гривень.
В Україні з 2026 року зросли суми допомоги при народженні дитини (Інфографіка: РБК-Україна)
Також збільшено грошову компенсацію “пакунок малюка” до 8451 гривень, ввели нову виплату 7 тисяч допологової підтримки для незастрахованих майбутніх мам.
Також ми запровадили програму єЯсла для поєднання батьківства з професійною діяльністю. Це 8000 гривень щомісяця після року дитини до трьох років для тих батьків, які вийшли на повний робочий день. Це не стосується ФОПів. Ця сума можливо і не покриє послуги няні або приватного садку, але вона є суттєвою та допоможе батькам повернутися до економічної активності.
– Чи пов’язана умова НДС для ФОПів зі збільшенням різних виплат (1000, виплати залізниці, плани підвищення стипендій, зарплат вчителям)?
– Всі податки у нас йдуть на підтримку сектору безпеки і оборони.
– Я розумію. Але МВФ побачив, що ми збільшуємо соціальні виплати і виставив умову пошуку власних грошей. Така думка має підстави на існування?
– Я би не поєднував конкретно тему ФОПів і видатки на соціальну сферу. Таким чином можна поєднати будь-які речі. Довіряйте офіційним каналам влади. Ці питання навіть поруч не стоять по обсягах доходів і видатків.
– По обсягах не стоять, а за принципами – поряд.
– Ви ж давно у тематиці МВФ. В кожному меморандумі, у всякому разі, починаючи з 16-го року, є щось про спрощену систему оподаткування.
– Але жодного разу ця тема не виходила на рівень передумов – prior actions.
– Я не можу про це говорити з позиції міністра соцполітики.
– А як з позиції Мінфіна?
– Краще тут сказати, що я не бачу кореляції, ніж сказати те, що, можливо, не є правдою. З динаміки відносин з МВФ можна було очікувати, що це питання виникне на якомусь етапі співпраці. Тому що спрощена система в тому вигляді, в якому вона у нас працює, це велика проблема для МВФ і не тільки.
Спрощенка – велика проблема для МВФ і не тільки (фото: РБК-Україна)
Сходіть в ресторан, отримайте два чеки… Або сходіть у великий супермаркет, торговий центр, отримаєте там чек ФОПа на товар, і зрозумієте чому питання ФОП актуальне. Ті ж самі представники МВФ приїжджають, йдуть на обід в якийсь ресторан, а потім показують нам два чеки і питають: Guys, what’s wrong? Я дивуюсь, що вони не підняли це питання раніше.
– Повернемось до більш профільних питань. Які деталі Програми малих грантів? Ви казали, що це інструмент формування ринку соціальних послуг не заради послуг, а для результату. Кому, навіщо і коли будуть видавати ці гранти?
– Наразі у нас дуже велика прогалина саме в соціальних послугах. Дякую уряду Великої Британії, за чиєї підтримки ми спільно з ЮНІСЕФ реалізуємо програму “Малих грантів”. І ця програма спрямована саме на розвиток мережі надавачів соціальних послуг.
Коли держава починає закуповувати соціальні послуги, це може загрожувати монополізацією ринку. І тому саме створення великої кількості малих надавачів соціальних послуг – це хороша історія.
По-перше, вони навчаться працювати з державою, з закупівельником соціальних послуг – це Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Друге – це, в принципі, навчити надавачів соцпослуг аналізувати потребу у послугах та надавати їх відповідно до стандартів, а також інвестиція у їх спроможність.
На першому місці спрямування грантів на формування мережі центрів життєстійкості. Друге – денний догляд для дітей з інвалідністю. Це група “А” – важка група інвалідності, яка передбачає дорогий супровід під час інклюзивного навчання.
Наступне – системний відпочинок для батьків, які доглядають дітей з інвалідністю, соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, транзитне підтримане проживання для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також соціальний супровід сімей, які виховують таких дітей.
– Ці гранти вже йдуть?
– Так. Моніторинг здійснюється Наглядовою радою у складі представників Мінсоцполітики, міжнародних партнерів, громадянського суспільства. Станом на грудень минулого року вже укладено 120 договорів на надання соціальних послуг з отримувачами малих грантів, більшість з них – громадські організації.
– Наскільки серйозні проблеми з протезуванням?
– Протезування – це окрема, реально, велика дискусія. Ми ідентифікували чотири великі проблеми – це маршрут пацієнта, навчання, формування безпосередньо вартості протеза, реабілітація і подальша підтримка людини. І кожен з цих елементів потребує певної чіткості дій. Бо на це виділяється дуже великі фінансові ресурси.
На цей рік у нас бюджет на протезування і допоміжні засоби реабілітації близько 10 млрд гривень. При цьому ми вперлись в стелю – це близько 11 тисяч високофункціональних протезувань в рік, і вище відштовхнутися не можемо, тому що сама ця система не дозволяє.
Ми створили спільно з МОЗ робочу групу, напрацювали дорожню карту, щоб модернізувати саму систему протезування. Зібрали думки всіх стейкхолдерів, і найближчим часом затвердимо цю дорожню карту.
– Соцвиплати родинам загиблих. Дуже часто можна почути про те, що вони затримуються.
– Я думаю, що це стара інформація. Такі проблеми були пов’язані з переходом всіх виплат через Пенсійний фонд. Звісно, що на етапі міграції деякі справи могли загубитись. Якщо зараз ще є такі питання, то можна звертатись до Пенсійного фонду.
Але якщо ми говоримо про одноразову виплату через загибель, то це питання до Міноборони або до військового формування, в якому служив загиблий.
– А чому Ви вирішили перейти в Мінсоцполітики?
– Бо мені було цікаво.
– А в Мінфіні не цікаво?
– П’ять з половиною років на одному місці…
– Тут цікавіше, ніж в Мінфіні?
– Тут просто інший профіль. Насправді я прямо раджу будь-якому працівнику Міністерства фінансів попрацювати в якомусь профільному міністерстві для того, щоб просто зрозуміти, а чи правильно ти сприймаєш ту політику, яку намагаєшся проводити в Мінфіні.
– І як ви сприймали? Правильно? Можете вже сказати через півроку роботи?
– Я можу сказати інакше. Що мій досвід і мої знання в Міністерстві фінансів мені значно допомагають на цій новій посаді.
– А керівництво Мінфіна зараз радіє, через те, що ваш досвід допомагає вам на нові посаді?
– Я думаю, що їм легше, тому що ми можемо спілкуватись однією мовою. Ми розходимося в шляхах, але в розумінні процесів ми з ними точно в одному напрямку.
.
