Від створення Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC), який розташований у місті Бидгощі на півночі Польщі, минув рівно рік.
Із цієї нагоди Укрінформ поспілкувався з директором з імплементації програм Центру, старшим національним представником України в цій інституції полковником Валерієм Вишнівським про практичні результати роботи JATEC за минулий рік і плани на найближче майбутнє.
УКРАЇНА ДОЛУЧИЛАСЯ ДО КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ, ЩЕ НЕ ПЕРЕБУВАЮЧИ В НАТО
– Пане полковнику, що Центрові вдалося зробити за рік від його створення?
Ми приєдналися до навчань щодо колективної оборони за 5 статтею Договору про НАТО
– Ми виконали усе, що було заплановано. Головним нашим завданням було налагодити якомога більше зв’язків між Україною й НАТО. За цей рік. Ми взяли участь у навчанні «Loyal Dolos 2025» з оцінювання бойових спроможностей підрозділу, і це був перший раз, коли Північноатлантична рада погодилася на участь України в навчаннях за 5 статтею Альянсу. Це та нитка, яка дозволяє нам стати ще ближчими до НАТО. Фактично, тепер Україна долучена до колективної безпеки, ще не перебуваючи в Альянсі.
Цього року плануємо схожі навчання. Для цього Північноатлантична рада має ухвалити відповідне рішення про допуск українців до спільних навчань, які передбачені лише для держав-членів. Перше навчання із цього переліку відбудеться вже в першій декаді березня.
– Йдеться про командно-штабні навчання, без залучення військ?
– Так, загалом це командно-штабні та кібернавчання. Вони проходитимуть у сухопутному, повітряному, морському компонентах, а також у кіберпросторі.
– Що вдалося реалізувати з розробок, над якими JATEC працював торік? Знаю, наприклад, про активну роботу Центру над «роєм дронів».
– Справді, ми працювали над протидією планувальним бомбам та «шахедам». Два готових рішення вже передані в Україну. Це дрон-перехоплювач «Титан» і система наведення «Альта-Арес» (Alta Ares), посилена штучним інтелектом. Вона була встановлена на два українські дрони-перехоплювачі «Ельф» та «Багнет», і вже є підтверджені ураження ними різних типів російських дронів.
Ми провели NATO Innovation Challenge (змагання НАТО з інновацій, – ред.) щодо протидії ворожим дронам на оптоволокні, маючи трьох претендентів на перемогу. Це канадська компанія «КМВ» із радаром і дві турелі (установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета, – ред.) українського виробника «DONS» та американського «Sentradel». Турель виробництва «DONS» буде в Німеччині на показових тестуваннях. Натомість «Sentradel» уже проводить фінальні випробування у себе на батьківщині і приблизно наприкінці березня – на початку квітня їх буде відправлено в Україну для проведення польових випробувань.
Водночас у грудні ми проводили аналогічні змагання-випробування з медичних питань, метою яких був пошук оптимальних рішень щодо евакуації поранених з поля бою у складних умовах насичення повітряного простору ворожими дронами. Рішення у питанні евакуації поранених з поля бою потребує додаткової координації. Поки що не розв’язано ключової проблеми: як захистити людей, наземні платформи й тактичні транспортні засоби від загрози з повітря, тобто від ворожих БПЛА.
Однак було представлено штучну нирку, яка тепер зумовлює значну зацікавленість в Україні. Коротко кажучи, це – рюкзак, який може замінити можливості цілого шпиталю. Крім того, було винайдено ф’юзер – мінікрапельницю, яка може функціонувати в бойових умовах, коли пораненого вивозять з поля бою. Він надійно кріпиться і через нього ліки вводяться пораненому похвилинно. Це дуже важливо для медиків. Також була представлена система дистанційного зчитування усіх параметрів з пораненого бійця. Наступний NATO Innovation Challenge стосуватиметься захисту тактичних транспортних засобів на полі бою від всіх видів загроз.
– Тобто усі ці рішення в галузі медицини ще не застосовуються на полі бою?
– Тепер вони ще не застосовуються. Ми ведемо переговори з компаніями-виробниками, щоб вони нам надали тестові зразки для випробувань. Хочу наголосити, що штучна нирка – це вже сфера відповідальності Міністерства охорони здоров’я. Має відбутися кодифікація і стандартизація згідно з вимогами МОЗ України. Щодо ф’юзерів, то ведуться перемовини виробників з благодійним фондом «Повернись живим». Представники фонду можуть узяти ф’юзер до себе на тестування і випробування. Але це також відбуватиметься за тісної комунікації з МОЗ України.
– А пошук рішення для безпечної евакуації поранених з поля бою поки що відкладено?
– На сьогодні головний інноваційний фокус усього НАТО й України – захист від будь-яких типів баражувальних боєприпасів. Скажу більше: хто перший знайде таке рішення, той почне лідирувати в цій війні.
УКРАЇНА Й НАТО ЦЬОГО РОКУ СТВОРЯТЬ ТЕХНІЧНИЙ КАНАЛ ДЛЯ ОБМІНУ КОНФІДЕНЦІЙНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
– Крім запланованих навчань і NATO Innovation Challenge, чим ще Центр планує займатися цього року?
Коли відкриється «вікно можливостей» для вступу до Альянсу, Україна має бути готова на 101 відсоток
– Найголовніше – це створення ще одного інструмента, який має міцно поєднати Україну й НАТО. Йдеться про розбудову системи таємного обміну інформацією. Станом на сьогодні такої системи між Україною та НАТО немає. Один з наших напрямів роботи передбачає запуск тестового проєкту, де буде створена система обміну інформацією. Він стане одним з найважливіших етапів розвитку відносин України й НАТО. Тобто Міністерство оборони й Генеральний штаб Збройних сил України отримають інструмент миттєвого обміну даними з органами НАТО в закритому режимі, чого ще нема. І тепер ми через навчання, через систему зв’язку проходимо той шлях, що подолали нещодавно Швеція і Фінляндія перед вступом до Альянсу. Коли відкриється «вікно можливостей» для вступу до Альянсу, Україна має бути готова на 101 відсоток. Йдеться про всі аспекти взаємосумісності з Альянсом, щоб процедури України й НАТО не різнилися.
– Чи є можливість, що вже цього року буде вирішене питання обміну конфіденційною інформацією між Україною й НАТО?
– Так. Думаю, що до кінця цього року це буде зроблено. Тобто перші тестові системи повинні з’явитися вже в цьому році.
Ми також фокусуватимемо увагу на досягненні повних оперативних спроможностей Центру. Хочемо досягти цього до кінця червня, тобто перед самітом НАТО в Анкарі. Наша головна мета – показати, що Центр є реальним прискорювачем і помножувачем можливостей між Україною та НАТО стосовно взаємосумісності, розвитку доктрин, спільних підходів, а також зв’язку та інновацій.
– Пане полковнику, чи українські компанії тепер активно залучаються до інноваційних розробок у межах НАТО?
– Справді, хотів би зазначити, що вперше в історії українські компанії були залучені до контрактних відносин з Об’єднаним командуванням НАТО з питань трансформації для проведення спільних досліджень в інтересах України та Альянсу. Це стало можливим, зокрема, завдяки реалізації Програми робіт JATEC, яка охоплює дослідження досвіду Сил оборони, застосування ударних безпілотних систем та експертизу у сфері захисту цивільного населення.
У 2026 році заплановано фінансування досліджень розвитку безпілотних систем та впровадження штучного інтелекту у процеси ухвалення рішень, що здійснюють командири підрозділів. Починаючи із цього року, уперше низка проєктів JATEC буде профінансована завдяки Комплексному пакету допомоги Україні (CAP TF), що відкриває якісно новий етап співпраці між Україною та НАТО.
Розмову вів Юрій Банахевич, Бидгощ – Варшава
