28 вересня 2025 року в Молдові відбулися парламентські вибори, де правляча проєвропейська партія «Дія і солідарність» (PAS) здобула очевидну перемогу, отримавши 50,20% голосів виборців. Партія так забезпечила собі 55 мандатів у парламенті зі 101 місця. Вибори проходили під значним зовнішнім тиском з боку Росії, яка намагалася вплинути на результати через дезінформацію та фінансову підтримку проросійських сил, через що Президентка Молдови Мая Санду охарактеризувала ці вибори як «тест для демократії під атакою», який громадяни Молдови успішно витримали.
Про невдалі спроби Росії вплинути на результат виборів у Молдові, нову енергетичну стратегію у відповідь на російський шантаж та чи створює тепер Придністров’я, де РФ продовжує свою пропаганду, нову військову загрозу в Європі Укрінформ поговорив із послом Молдови Валеріу Ківерєм, який розпочав свою місію в Україні в червні 2022 року.
РОСІЯ ВИДІЛИЛА ЩОНАЙМЕНШЕ 100 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО НА СПРОБУ ВПЛИНУТИ НА НАШІ ВИБОРИ
– Вітаю з нещодавніми виборами. Це були вирішальні парламентські вибори, які відіграватимуть ключову роль у майбутньому курсі країни. Чи спостерігалися помітний тиск з боку проросійських сил та якісь гібридні загрози напередодні виборів?
– Останніми місяцями Молдова була на устах у всіх, адже вона перетворилася на поле битви між минулим і майбутнім – між демократичним розвитком та європейською інтеграцією з одного боку та поверненням до старої антидемократичної системи – з другого. Президентка Мая Санду охарактеризувала парламентські вибори як тест для демократії під атакою, який громадяни Молдови успішно пройшли. Правляча Партія дії та солідарності отримала понад 50% голосів, тоді як так званий патріотичний блок, який сформували соціалісти, комуністи та інші проросійські партії, набрав менше ніж половину цієї кількості – лише 24,2%. Ці результати свідчать самі про себе та відзначають надзвичайно важливу перемогу для нас.
Я також хочу згадати вирішальну роль нашої діаспори. Молдова відкрила 301 виборчу дільницю за кордоном – дуже багато для такої маленької країни. Понад 277 000 молдован проголосували з-за кордону, і 80% з них підтримали європейське майбутнє країни. Ми також відкрили дві виборчі дільниці в Україні – одну в посольстві в Києві та другу в Одесі. Загалом там проголосувало 612 громадян Молдови (264 у Києві), і знову близько 80% підтримало європейський шлях Молдови. Цей досвід, я вірю, також може бути корисним для України, коли настане час її власних виборів. Ми готові поділитися нашим досвідом з українськими колегами за потреби.
Щодо гібридних загроз – неможливо обговорювати цьогорічні вибори, не згадавши президентські вибори минулого року, коли демократія Молдови теж була серйозно випробувана. Як національні інституції, так і громадянське суспільство підтвердили одну дуже важливу річ: втручання Росії у виборчий процес було сильнішим, ніж будь-коли. Вони використовували підкуп, пропаганду, залякування – чи не всі інструменти, які мали. Цього року ситуація була майже такою ж, з однією ключовою відмінністю: масштаби зусиль вплинути на вибори були ще більшими! За наявною інформацією, Росія виділила щонайменше 100 мільйонів євро на спробу вплинути на наші вибори, а можливо, і більше. Для такої маленької країни, як Молдова, це величезна сума.
Як зазначила Президентка Санду під час Саміту європейської політичної спільноти в Копенгагені, «парламентські вибори слід розглядати як попередження для всієї Європи. Те, що відбулося в Молдові за останні кілька місяців, а особливо у фінальні тижні перед виборами, може статися в будь-якій європейській країні». Президентка виділила три головні напрями протидії цим загрозам: боротьбу з незаконним фінансуванням, зміцнення кібербезпеки та протидію дезінформації. Ці слова відображають реальність на місцях у Молдові та показують, як зусилля Росії дестабілізувати нашу країну можуть поширюватися на решту Європи. Отже, Молдова сьогодні значно відрізняється від того, якою була лише рік тому. Наші інституції стали сильнішими та більш стійкими. Кібербезпека поліпшилася, і ми краще підготовлені протидіяти дезінформації. Найважливіше, новий парламент отримав потужний проєвропейський мандат, даючи нам надію, що майбутнє Молдови оптимістичне.
МЕТА НАШОЇ ДЕРЖАВИ – СТВОРИТИ УМОВИ ДЛЯ ПОВНОГО ВИВЕДЕННЯ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК ІЗ ТЕРИТОРІЇ МОЛДОВИ
– Згадаймо початок цього року – січень 2025-го, коли Росія припинила постачання газу, а ваш прем’єр-міністр Дорін Речан твердо засудив це рішення. Кремль приписав Кишиневу неіснуючий борг у 700 мільйонів доларів, хоча компанія MoldovaGaz фактично є дочірньою структурою Gazprom. Яка нині енергетична стратегія Молдови?
– Якщо коротко, це збільшення внутрішнього виробництва, зокрема з відновлюваних джерел, диверсифікація енергопостачання та досягнення незалежності від російських ресурсів. Енергетична безпека давно була однією з головних проблем Молдови, успадкованою ще з радянських часів. На жаль, протягом років незалежності цьому життєво важливому сектору економіки не приділялося достатньої уваги. Починаючи з 2013 року, я можу згадати лише один великий енергетичний проєкт – газопровід з Румунії до Молдови, з Ясс до Кишинева.
Але відтоді ситуація змінилася кардинально. Альтернативна енергетика активно розвивається, а нова лінія електропередач Бухарест – Кишинів перебуває на стадії будівництва. Вона дасть змогу за потреби постачати електроенергію з Румунії, і завершення проєкту очікується до кінця цього року. Для ілюстрації прогресу: у деякі дні серпня Молдова майже повністю забезпечувала внутрішні потреби в електроенергії завдяки відновлюваним джерелам. Це сталося вперше в історії країни – великий крок уперед до енергетичної самодостатності.
Ще одна важлива подія: з 1 вересня 2025 року компанія MoldovaGaz більше не має ліцензії на постачання газу споживачам на правому березі Дністра. Постачальником останньої інстанції призначено державну компанію Energocom, яка тепер забезпечує газом молдовських споживачів. MoldovaGaz продовжить постачання газу на лівий берег лише до березня 2026 року, але це тимчасове рішення. Після 31 березня 2026 року компанія взагалі припинить постачання газу до Молдови. Це частина ширшої державної політики – повного позбавлення залежності від Gazprom, яку успішно втілюємо у життя.
Щодо стратегічного планування, у вересні цього року Молдова представила для громадського обговорення Енергетичну стратегію – 2050 – довгострокове бачення, яке, ймовірно, буде ухвалене після формування нового уряду. Крім того, вже затверджено кілька головних документів: План дій із забезпечення енергетичної незалежності (березень 2025 року) та Комплексну енергетичну стратегію ЄС – Молдова на 2025–2027 роки (лютий 2025 року). Отже, сьогодні в нас є міцна правова основа для сталого розвитку енергетичного сектору.
І, звісно, я маю згадати нашу співпрацю з Україною – надзвичайно важливим партнером у цій сфері. Лише цього року наш міністр енергетики двічі відвідав Київ, і відбулися продуктивні зустрічі як на міністерському, так і на операторському рівнях. Співпраця є дуже динамічною і позитивною. Водночас ми глибоко занепокоєні останніми російськими ударами по цивільній енергетичній інфраструктурі України й рішуче засуджуємо ці варварські атаки.
– Поговорімо докладніше про Придністров’я. Ми розуміємо, що Росія постачала газ протягом понад 30 років не для того, щоб допомогти регіону, а щоб зробити його залежним. Як би ви оцінили нинішній вплив Росії у Придністров’ї? Чи став недавній інцидент із постачанням газу сигналом для місцевого населення, що Росія – ненадійний союзник, який насправді обманув Придністров’я?
– Ви маєте рацію. Росія фінансувала регіон понад три десятиліття, але ніколи його не розвивала – у цьому й полягає головна різниця. Ситуація суттєво змінилася 1 січня 2025 року, коли Росія припинила безкоштовне постачання газу. Попри війну та обмежені ресурси, Москва далі підтримує сепаратистський режим у Тирасполі – можливо, уже не так фінансово, як за допомогою пропаганди, моральної підтримки та своєї військової присутності. Дезінформаційні кампанії й тривожні наративи далі поширються у Придністров’ї, маючи на меті дискредитувати владу Кишинева. Думаю, що Росія не відмовиться від впливу на Придністров’я, він залишається інструментом політичного шантажу не лише проти Молдови, а й проти України. Багато залежатиме від того, як закінчиться війна в Україні, і чи зможе Росія нав’язати будь-які небезпечні умови Україні або Молдові. Ми сподіваємося, що цього не станеться. Паралельно ми працюємо з міжнародними партнерами, щоб створити необхідні умови для виведення російських військ із території Молдови – це залишається нашим головним стратегічним завданням. Однак його реалізація значною мірою залежить від ширшого результату війни.
Не менш важливим завданням є зробити Молдову справжнім центром для всіх її громадян, зокрема для тих, хто живе на лівому березі Дністра, – через модернізацію та європейську інтеграцію. Саме цього ми прагнемо. Ми також маємо діяти прагматично й не допустити гуманітарного колапсу в регіоні. Незалежно від політичних поглядів, ці люди є громадянами Молдови. У недавніх виборах узяли участь понад 12 тисяч виборців із лівого берега – не так вже й багато, але все ж показово. Понад 30% із них проголосували за європейське майбутнє Молдови, що доволі промовисто на тлі постійної пропаганди і «промивання мізків». Ці результати свідчать про те, що багато людей у Придністров’ї хочуть бути частиною Молдови та ширшої європейської родини. Я вважаю, що ці цифри говорять самі за себе – це своєрідні ліки проти пропаганди.
– Це й справді можна розглядати як ознаку того, що місцеве населення не настільки під впливом пропаганди, як іноді здається. Як журналіст, я відвідала кордон між Україною та Тираспольським регіоном у 2023 році, де мені розповідали, що деякі громадяни Росії в’їжджають під приводом відвідин родичів, але так і не повертаються. Ми також знаємо, що там розташований один із найбільших складів радянських боєприпасів. Чи є розуміння щодо нинішньої чисельності російського військового контингенту в Придністров’ї?
– Точно сказати важко, адже регіон не контролює конституційна влада. Однак, за нашими оцінками, зараз там перебуває від 1 500 до 2 000 російських військових. Я б не переоцінював їхні бойові можливості – більшість із них є місцевими жителями з обмеженою або посередньою військовою підготовкою. Проте, незалежно від чисельності чи рівня підготовки, ця присутність становить реальну загрозу безпеці як Республіки Молдова, так і України. Що стосується повідомлень про людей, які в’їжджають і не виїжджають, то, ймовірно, такі випадки справді трапляються, хоча останнім часом їх стало менше. Наша влада вжила заходів, щоб запобігти формуванню та переміщенню так званих ополчень. У будь-якому разі стратегічна мета нашої держави незмінна – створити умови для повного виведення російських військ із території Молдови.
МОЛДОВА ПРИЄДНАЛАСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ПЛАТЕЖІВ SEPA
– Президент Зеленський заявив, що Україна та Молдова обговорюють переговори про вступ до ЄС, наголосивши, що розділення між нашими країнами бути не може. Обидві вже успішно завершили етап законодавчого скринінгу. Як Молдова бачить свій подальший шлях до європейської інтеграції?
– Європейська інтеграція, мабуть, є найважливішою спільною метою і для України, і для Молдови. Ми працюємо над цим дуже інтенсивно. Як ви згадали, етап законодавчого скринінгу вже завершено – Молдова розпочала цей процес 22 вересня, а Україна – невдовзі після нас, 30 вересня, і обидві сторони дотрималися узгоджених із Європейським Союзом термінів. Це була особлива і водночас дуже вимоглива робота, яку ми виконали навіть швидше, ніж деякі інші країни-кандидати, що проходили подібні процедури. На цьому етапі обидві країни виконали необхідні технічні умови. Наступним кроком є рішення про відкриття першого переговорного кластера, відомого як «кластер фундаментів». До нього входять головні сфери – верховенство права, боротьба з корупцією, судова реформа та демократизація. Відкриття цього кластера залежить від консенсусу держав-членів ЄС, і ми сподіваємось, що всі вони підтримають і Україну, і Молдову.
Варто зазначити, що цей перший кластер відкривається першим і закривається останнім – тобто жодні інші переговори не можуть відбуватися, доки він не буде розпочатий. Саме тому ми не можемо просто чекати на рішення держав-членів – ми готуємося наперед, щоб у момент офіційного старту процесу Молдова була готова швидко рухатися вперед. Паралельно ми вже працюємо над приєднанням до різних європейських інструментів ще до офіційного відкриття переговорів. Наприклад, буквально вчора ми отримали дуже позитивні новини з Брюсселя – Молдова офіційно приєдналася до єдиної зони платежів в євро SEPA. Ця система вже діє для нас, що дає змогу громадянам і компаніям Молдови здійснювати банківські перекази на тих самих умовах, що й у державах-членах ЄС. Це велике досягнення й чіткий сигнал про глибшу інтеграцію Молдови в європейський простір.
Є багато інших таких інструментів, до яких ми готуємося приєднатися, і це свідчить, що наша інтеграція вже відбувається на практиці, а не лише на папері. І, звичайно, ми проходимо цей шлях разом з Україною – це послідовна позиція наших органів влади та нашої Президентки.
Природно, процес приєднання базується на принципі заслуг, тому його темп залежатиме від готовності кожної країни, але я твердо переконаний: ми продовжимо цей шлях пліч-о-пліч. Підтримка одне одного – це ключ, адже без неї не зможе досягти успіху ніхто з нас.
ВИБОРИ ПОКАЗАЛИ, ЩО ДОМІНУВАЛЬНА ТЕНДЕНЦІЯ – ЦЕ ОРІЄНТАЦІЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКЕ МАЙБУТНЄ
– Ваша Президентка Мая Санду якось сказала, що «Україна забезпечує безпеку Молдови». Як сьогодні молдовське суспільство, звичайні люди сприймають воєнну загрозу з боку Росії та ширші загрози, що постають перед Європою?
– Справді, безпека України – це також безпека Молдови. Це неодноразово зазначали багато молдовських лідерів, зокрема Президентка Мая Санду. Підтримка України для нас – не лише питання принципу, а й стратегічна необхідність. Ми підтримуємо Україну, тому що її боротьба безпосередньо впливає на безпеку всього європейського континенту – і Молдови зокрема. Ця війна – не лише про виживання України; це війна за майбутнє Європи. Усім зрозуміло, що Росія й надалі залишається загрозою для всіх, і Молдова це добре усвідомлює. Водночас, як і в будь-якій демократії, серед людей є різні думки. Дехто все ще не сприймає Росію як безпосередню небезпеку, але таких стає дедалі менше, про що свідчать результати наших останніх виборів. Сьогодні більшість молдован розуміють: якщо, не дай Боже, Україна не зупинить Росію, тоді російська загроза може безпосередньо прийти до кордонів Молдови – буквально до наших дверей. Останні вибори показали, що суспільство ще певною мірою розділене, однак домінувальна тенденція – це орієнтація на європейське майбутнє і дедалі глибше усвідомлення справжньої небезпеки, яку становить Росія. Це усвідомлення означає дуже важливий зсув у громадській думці Молдови.
– Ваша Високоповажносте, повернімось до теми загроз із боку Росії – після успішних виборів проросійські сили все ж намагалися організувати так звані протести. Як видно з повідомлень у мережі, учасникам, за повідомленнями, пропонували винагороду від 50 до 300 євро. І, як ми пам’ятаємо, у 2014 році Росія також намагалася організувати в Україні анти-Майдан, також пропонуючи гроші за участь людей. Чи вважаєте ви, що Росія продовжуватиме подібні спроби дестабілізувати молдовське суспільство, попри очевидний факт, що Молдова вже визначила свій шлях?
– Справді, після виборів так званий патріотичний блок організував протест, однак у ньому взяла участь лише незначна кількість громадян. Я не хотів би надто зосереджувати увагу на цих подіях, хоча розумію, що вони можуть становити певну загрозу для демократичних процесів у нашій країні. Водночас наші інституції повністю контролюють ситуацію. І знову ж таки, ми маємо визнати, що у демократичній державі громадяни мають право на протест – доки не порушуються межі закону (і я сподіваюся, що цього не станеться). Для нас, звичайно, створення ефективних прикладів протидії ризиковим загрозам – це вже засвоєний урок. Але, як я вже згадував, Молдова сьогодні – це вже інша країна, з міцнішими та стійкішими інституціями, що яскраво проявилося під час виборчого процесу.
Крім того, у нас налагоджена дуже добра співпраця між нашими країнами. Центр стратегічних комунікацій і протидії дезінформації Молдови активно співпрацює з Центром протидії дезінформації в Україні – між ними постійний контакт і обмін досвідом. Я також хотів би згадати про регіональну співпрацю у цій сфері – так званий Одеський трикутник, до якого входять Молдова, Україна та Румунія. У червні 2024 року в Кишиневі було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо боротьби з дезінформацією між трьома країнами. Вважаю, що попереду в нас ще багато роботи. Це постійний процес – ми не можемо сказати, що сьогодні все зроблено і завтра можна розслабитися. Це безперервна праця, адже Росія та її союзники також діють, шукаючи нові інструменти для поширення фейків і своєї пропаганди. Тому ми повинні бути готові й надалі активно працювати у цьому напрямі.
Анна Костюченко, Київ
Фото надало Посольство Молдови в Україні
