Останнім часом у світі інтер’єрного дизайну все більшої популярності набирає тренд, відомий як «дурний дім» — це простір, який виключає використання складних технологій і виступає проти домінування автоматизованих систем.
Якщо «розумний дім» («smart home») передбачає повну автоматизацію побутових задач з допомогою «інтернету речей» — інтеграції різних пристроїв у єдину мережу, — то дедалі більше людей свідомо вибирають кардинально протилежний підхід. Тепер символом нового статусу стають:
- простота,
- тактильність,
- аналоговість.
У таких оселях немає голосових помічників і «смарт»-пристроїв, які замінюють звичайні вимикачі, телефони з дисковим набором і затишні куточки для читання.
Масімо Бустер Мінале, засновник дизайн-студії Buster & Punch, зауважує:
«Після тривалого періоду прищеплення технологічних новинок, люди повертаються до захоплення аналоговими речами. Зростає кількість клієнтів, котрі відмовляються від безперервної гонитви за зручністю на користь відчуття фізичного контакту і справжнього зв’язку — але не через Wi-Fi!»
Прагнення повернутися до простоти має не лише естетичне, а й психологічне підґрунтя. Багато власників «розумних будинків» скаржаться на:
- непередбачуваність систем,
- складність їхнього обслуговування,
- надто нав’язливу присутність технологій.
Один із користувачів Reddit відкрито зізнається: «Моя родина не використовує 90% функцій розумного будинку», тож його власник вирішує повністю від них відмовитися.
Попит на прості, вільні від технологій простори постійно зростає, особливо в спальнях. Засновник компанії Naturalmat Марк Тремлет підкреслює:
«Наші клієнти все частіше обирають повністю вільну від технологій спальню — без телевізорів, голосових помічників і зарядних пристроїв біля ліжка. Вони шукають спокій, природні матеріали і здоровий сон.»
Окремим елементом цього тренду стали аналогові вимикачі, які знову набули популярності як оригінальна дизайнерська деталь. Мінале додає:
«Людям подобається ритуал ручного вимкнення світла, відчуття характерного клацання та миттєва реакція. Чим глибше ми занурені в цифрове середовище, тим сильніше хочеться повернутися до реальності.»
Ще одним символічним поверненням стала реінкарнація стаціонарного телефона у ретро-форматі. Блогери, зокрема Ганна Йодер, демонструють «кухонні телефони», які хоч і підключаються через Bluetooth, допомагають уникнути надмірного використання смартфонів. Вона відзначає:
«Це дасть можливість відкласти екран і проводити більше усвідомленого часу з родиною.»
Інтер’єр-дизайнер Кен Фалк, який працював над оформленням шести поверхів клубу Algonquin у Бостоні, свідомо створював концепцію «дурного дому». Він зазначає:
«Ми перебуваємо у стані інформаційного перевантаження, і, повертаючись додому, прагнемо відключитися. Я часто повторюю: час — це найвища розкіш. Хоч технології мали б економити його, нам слід навчитися правильно ним розпоряджатися.»
Таким чином, «дурні доми» — це не крок у минуле, а нове усвідомлення справжнього комфорту, що базується на фізичності, приватності та високій якості повсякденного життя.
