Віолета Москалу про виклики та зміни у французькій політиці: досвід українки в місцевому урядуванні
Віолета Москалу – докторка філософії, академічна директорка франко-української програми Університету Лорен, а також засновниця необанку KViTKA by Global Ukraine. Протягом тривалого часу вона очолювала одну з найбільш шанованих франко-українських асоціацій «Обміни Лотарингія-Україна». В інтерв’ю кореспондентці Укрінформу Москалу поділилася своїм досвідом, розповіла про мотиви участі у французькій місцевій політиці та про виклики, з якими стикається французьке суспільство, особливо після останніх муніципальних виборів. Вона також підкреслила важливість участі українців за кордоном у політичних процесах для підтримки євроінтеграційних прагнень України, аргументуючи, що майбутнє нашої держави залежить саме від глобальної української спільноти.
Новий етап: від громади до місцевої політики
– Ви протягом багатьох років займаєтеся громадською діяльністю у Франції й стали відомою не лише у департаменті Мозель та регіоні Гран Ест, а й за його межами. Що спонукало вас піти в місцеву французьку політику: це спроба особистого виклику чи бажання представляти українську громаду на більш високому рівні?
– Минуло вже 22 роки з моменту заснування асоціації «Обміни Лотарингія-Україна» в Меці. За цей час ми реалізували багато проектів і досягли певного успіху. Наприклад, починали з перших студентських обмінів із Чернівцями ще в 1999 році, а зараз уже розпочинаємо набір на п’яту промоцію франко-українського диплома в бізнес-школі. Це стало можливим завдяки понад 500 українським студентам, які приїхали до нас навчатися. Я проживаю в Франції вже 25 років, і мені здавалося, що я досягла максимуму в громадській діяльності.
Необхідність змін у системі управління
– Отже, вирішивши стати кандидатом на місцевих виборах, ви обрали новий шлях. Які саме нові ідеї ви хочете внести в управлінські практики вашого міста?
– Я прагнула внести інновації у державне управління, зокрема цифрове горизонтальне управління. Я мрію, щоб наше місто Мец стало на один рівень із Барселоною чи Гельсінкі. Це ідеальне місце для впровадження нових технологій управління. Але я не хочу, щоб під час наступних семи років обговорювали лише такі питання, як переходи чи відеоспостереження. Потрібно змінити саму систему управління.
Досвід виборів: навчання на помилках
– У якому політичному блоці ви взяли участь у виборах?
– Я довго думала, врешті-решт вирішила приєднатися до центристського блоку Metz-Ensemble. Це команда молодших політиків, у якій я стала четвертою у списку. Хоча на виборчий пункт ми розраховували на набір голосів, нам не вистачило всього 0,2 відсотка, щоб вийти в другий тур, що стало уроком для нас.
Відновлення довіри та залучення молоді
– Які виклики постали перед вами, як можна відновити довіру до політиків серед молоді?
– Мене найбільше турбує висока кількість людей, які не беруть участі у виборах. Це означає, що політичні інституції повинні адаптуватися до нових реалій. Маємо сучасні підходи до управління – вони можуть залучати нові покоління до політичного процесу.
Політична активність українців за кордоном
– Чи вважаєте ви, що українці за кордоном повинні активно включатися в політику?
– Абсолютно. Українці повинні створювати політичні рухи для представлення своїх інтересів, в тому числі і в питанні євроінтеграції. Це наша спільна мета, яку ми повинні досягти разом.
Діаспора: сила та майбутнє України
– Як ви вважаєте, чим може впливати українська діаспора на майбутнє України?
– В Україні зростатиме вплив тих, хто проживає за кордоном. Це дозволить реалізувати найкращі практики та забезпечити підтримку для нашої держави. Тільки так ми зможемо вижити і адаптуватися до нових викликів.
– Які основні проблема ви побачили після місцевих виборів?
– Вони показали, що електорат старшого віку домінує, але це не означає, що нам слід відмовлятися від молоді. Ми повинні створити умови, щоб молоді люди хотіли брати участь у виборах.
