“Я не хочу жити не вдома”,

07.03.2026

Вербицька Оксана

Відчуття дому: Історія Сергія Гулейкова

Дерзання та спогади про війну

Які емоції змушують людей залишатися в Україні? Для Сергія Гулейкова це — неймовірне відчуття дому, яке пронизує його навіть у часи, коли він змушений бути далеко від рідних стін. У нашій розмові ми поринули у спогади його дитинства, розкрили стиль життя українців на заході та їхню щирість, виявлену на Burning Man. Інтерв’ю доступне на YouTube, а текстова версія — на Інтенті.

Відношення Сергія до початку воєнних дій на Сході у 2014 році було складним. Він згадує, як багато людей поверталися до реальності, а також як зрозуміли важливість змін. “Усі почали переосмислювати своє життя”, — згадує Сергій.

Вторгнення та наслідки для родини

Сергій згадує, як у перші дні війни в Донецьку йому не здавалося, що це може загрожувати його життю. З того часу він багато разів повертався до України, зокрема щоб відвідати батьків. 2015 рік став остаточною втратою для нього, адже саме тоді помер його батько. Хлопець пояснює, що затримки на в’їзд до окупованої території не дозволили йому навіть попрощатися.

Тихий біль та ностальгія переплітаються з розумінням того, як важливо дати знати про те, що відбувається на рідних землях.

Україна — різноманітна та щира

Як описати Україну іноземцю?

“Це велика країна з великою кількістю відмінностей”, — каже Сергій. Він вважає, що щирість українців — це те, що об’єднує людей від Закарпаття до Донбасу. Місцева гостинність та цікавість до інших створюють атмосферу, яка міцно вкорінена в культурі.

Одеса: культурний знак

В Одесі Сергій бачить свідчення українізації. З кожним новим візитом він помічає, як більше людей починають говорити українською і зміни у суспільному житті. “Одеса для мене — це маркер, сигнал для всієї України”, — підкреслює він.

Весь час спостерігаючи за цими трансформаціями, Сергій відчуває позитивні зміни в суспільстві. Протистояння культурного збагачення та розвитку викликає у нього оптимізм.

Відчуття дому та відповідальності

Цей внутрішній поклик до дому в умовах війни стає все сильнішим. У часи неспокою він усвідомлює, що залишатися в Україні — це його місія. Сергій відчуває, що якщо поїде, то залишить не тільки свою історію, але й музику рідного краю. Він вирішує інвестувати у своє майбутнє, а не полишати свій дім.

На завершення

Після всіх переживань та випробувань, Сергій все ще вірить у майбутнє України. Його свідомість про рідну країну зростає з кожним новим проектом. Це почуття домашнього затишку і приналежності є основою його існування в Україні, яка переживає складні часи.


Автор: Марія Литянська