,

як молода мати працювала на ФСБ, маніпулювала СБУ і чому тепер хоче на обмін

Written By: author avatar Вербицька Оксана

04.04.2026

Державна зрада: Історія Анастасії Ясагашвілі та результат її вибору

Анастасія Ясагашвілі отримала вирок за статтею 111 Кримінального кодексу України «Державна зрада». Жінка поділилася своїм досвідом співпраці з російськими спецслужбами в інтерв’ю для Радіо Свобода, проте не змогла пояснити свої мотиви.

Вона погодилася на інтерв’ю з відкритим обличчям і не заперечувала його публікацію. Анастасія детально розповіла про свою діяльність під час окупації Запорізької області, про те, як вербувала українців, і чому пішла на співпрацю. В 19 років, з однорічною дитиною, вона зважилася на цей ризик.

«Я лягала спати в Україні, а прокинулася вже в Росії»

Анастасія родом з села Шевченківське, яке було окуповане 4 березня 2022 року:

«Ініціативно встановила довірливі відносини із представниками держави-агресора»

«Так, нас окупували. Я лягала спати в Україні, а прокинулася вже в Росії. Але я не вважаю, що зрадила свою країну. Я вважаю, що країна зрадила мене», – зізнається настільки відверто.

Російські війська формували агентурну мережу серед місцевих жителів, збираючи деталі про військових і патріотично налаштованих громадян. Анастасія сприяла цьому процесу:

«Я добровільно встановила довірливі стосунки з представниками Росії з позивними Фантом, Вадим, Джамал і Тимур, щоб допомогти у підривній діяльності проти України».

Стоп-кадр з відео Міноборони Росії
Стоп-кадр з відео Міноборони Росії, російські військові в українському селі

Виконуючи завдання окупаційної влади

Жінка розповідає, що її попросили допомогти з гуманітарною допомогою, а також вказати на позиції українських військових:

«Коли українські війська відступали, багато боєприпасів залишалось у лісах і на території. Російські солдати не знали, де це все знаходиться. Я стала потрібною, тому що знаю місцевість», – зазначає Анастасія.

«Вони хотіли, щоб моя мати приїхала, адже вона військова»

В нашій бесіді Анастасія також вказала на тиск з боку окупантів, котрі вимагали розкриття інформації про українських військових. «Коли з’явилися російські військові, я розповіла їм, де можуть бути заховані військові форми моїх родичів», – каже вона.

В результаті, цивільний чоловік Анастасії зазнав переслідувань з боку окупантів. Вони намагалися змусити її співпрацювати, погрожуючи насильством.

Зовсім інша перспектива

Улітку 2022 року Анастасія разом з чоловіком та дитиною вирушила в Запоріжжя. Вона зв’язалася з СБУ, пояснюючи свою ситуацію і бажання припинити співпрацю з російськими службами.

«Приїхала в Запоріжжя і відразу зателефонувала до СБУ, розповіла про свою ситуацію», – згадує жінка про свій крок, вважаючи його вольовим рішенням.

Фото Анастасії з соцмереж
Фото Анастасії до вторгнення 2022 року

На момент її усвідомлення, Анастасія сказали, що вона хотіла уклонитися від відповідальності за свої дії. «Спочатку я не визнавала провину, а з часом усвідомила: може, я дійсно була неправа», – говорить вона з розумінням.

Вирок і подальші наслідки

У листопаді 2024 року Анастасія отримала 15 років ув’язнення. За останнім часом зросла увага до обміну засуджених, зокрема й тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки.

Анастасія заповнила заявку на участь у проєкті «Хочу до своїх», який пропонує можливість повернення в Росію в обмін на українських полонених. Але родичі хвилюються про її безпеку і не підтримують цю ідею.

Чоловік Анастасії вважає, що її повернення може загрожувати їхній дитині. «Я хочу позбавити її батьківських прав, бо не знаю, що вона може зробити, коли вийде з в’язниці», – пояснює він свою позицію.

Досвід у колонії змусив Анастасію переглянути своє життя. «Я переосмислила все, що сталося. Я зрозуміла, що була поганою дружиною», – зізнається вона.

Ця історія є відображенням складності етичних і моральних аспектів у війні та в контексті вибору між зрадою та вірністю.

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

різне