Сьогодні тисячі українських родин ведуть свою боротьбу, яка триває не на лінії фронту. Її ведуть батьки, дружини, діти наших воїнів у кабінетах міжнародних організацій, під стінами державних установ, на акціях у різних містах. І ця боротьба — за повернення їхніх рідних з ворожого полону.

Таку боротьбу вже 2 роки веде Катерина Загороднюк, яка чекає свого коханого Вадима з російської неволі. Він там з осені 2024 року, і весь цей час вона робить все, щоб його повернули. У межах проєкту “Війна, любов і терапія” на сайті 24 Каналу Катерина розповіла, що дає їй сили, як вона переживає розлуку з чоловіком і чому акції на підтримку військовополонених настільки важливі.

“Ми ніби між небом і землею”: як сім’я воїна переживає його полон?

Вадима чекають однодумці, близькі та, звісно, кохана Катерина. Кожен з них несе у серці надію, що зовсім скоро зможе його обійняти. По-особливому не вистачає Вадима маленькій Златі, їхній дочці. Разом з мамою 5-річна дівчинка їздить на акції підтримки військовополонених, малює малюнки і постійно запитує, коли ж повернеться її “Вадимчик”.

Відчайдушна мати: як Катерина справляється з розлукою?

Катя не може повністю розповісти доньці про те, що відбувається, але виливає свій біль у щоденник. Вона згадує, як важко переживала, коли Вадим служив і не мав зв’язку. На кожне його повідомлення було справжнє свято. Вона щовечора розповідає йому про свої почуття, їхні спільні плани та досягнення Злати.

“Це наше спільне горе і спільна біда”: як рідні підтримують одне одного?

• Спілкування з іншими родинами.
• Обмін інформацією про полонених.
• Участь у акціях на підтримку військовополонених.

Важливо, щоб родини військових залишалися разом. Катерина зазначає, що підтримка одне одного — це те, що допомагає їм не здаватися. Щотижня, коли проходять акції, вони виходять на вулицю, тримаючи плакати з фото своїх рідних. Вони є голосом тих, хто не може говорити.

“Вадиму потрібно повернутися і сказати, як я його люблю”

Катерина жадала одного: зустрічі з коханим. Вона уявляє їхню зустріч, обійми і розмови, які так довго чекала. Намагалася продумати кожну деталь. Вадим завжди захоплювався її мріями, і зараз це є її найбільше джерело натхнення.

Плани на повернення

Коли Вадим повернеться, Катерина приготувала для нього багато сюрпризів. Одним з перших буде її фірмове блюдо — сирники. Ця незабутня страва нагадає йому про домашній комфорт і любов, яка не зникає навіть у розлуці.

“Мирні акції — це наш голос”

Катерина та інші жінки не зупиняються на шляху до змін. Вони організовують акції проти байдужості суспільства. Кожна присутність визначає важливість підтримки військовослужбовців. Вони знають, що навіть у невеликих містах їхній голос може почути світ.

Цей голос лунає щосуботи і закликає усіх небайдужих до дії. Завдяки цим акціям, проблема військовополонених залишається у центрі суспільної уваги. Люди бачать, що за спинами військових стоять їхні родини, і саме вони вимагають справедливості.

Ця історія Катерини та Вадима — це лише одна з тисяч українських історій, де любов і страждання переплітаються в одному безкінечному очікуванні. Історія, яка вкотре нагадує про важливість підтримки та солідарності в важкі часи.