Викрадення українців: Як росія ховає жертв війни і чому їх так складно повернути
У світі, де кожен день відбуваються жахливі події, важливо пам’ятати, що навіть один зниклий може залишити глибокий слід. В Україні, починаючи з 2022 року, ситуація з викраденнями цивільних набрала небачених масштабів. Як це сталося? Які наслідки? Про це розповідає Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини.
Фіксація випадків викрадень: статистика на сьогодні
Сьогодні в Україні зафіксовано понад 4000 випадків викрадення українців. З них:
- 2428 цивільних досі незаконно затримуються.
- Частину звільнили в рамках офіційних обмінів, а понад тисячу повернули іншим шляхом.
Точної інформації немає, адже відсутній повний облік усіх затриманих, що говорить про серйозну проблему.
Викрадення з 2014 року
Тетяна розповідає, що існує кілька десятків людей, затриманих ще в 2014 році. Це, переважно, жителі Донецької та Луганської областей. У серпні 2025 року вдалося повернути 51 громадянина, більшість з яких були затримані до 2022 року.
Додатково, на тимчасово окупованих територіях залишилися сотні громадян, які зазнали жорстокого поводження. Є випадки, коли цивільні, затримані під час конфлікту, щоденно страждають від умов утримання.
Інтерактивна мапа утримання
З 2023 року Медійна ініціатива веде інтерактивну мапу, де зафіксовано вже 239 місць, де активісти вважають, що росія утримує українців. Спочатку таких місць було вдвічі менше, але географія утримання значно розширилася.
Важливо: Полонені часто розпорошуються по різних колоніях, що ускладнює їх повернення.
Доступ до затриманих: проблеми і реалії
За правилами Женевських конвенцій, до військовополонених повинен бути доступ гуманітарних місій. Але росія не дотримується цих принципів. Відтак, родичі навіть не можуть побачити своїх близьких.
На практиці: росія затримує цивільних, навіть при порушенні міжнародних норм. Це призводить до складної ситуації, де затримані стають "невидимими".
Зміни в державному підході
Координаційний штаб України, відповідальний за питання повернення цивільних, все ще стикається з серйозними труднощами. Хоча в березні 2024 року була ухвалена постанова, що дозволяє їм опікуватися проблему повернення, стратегічного підходу досі не вистачає.
Тетяна зазначає, що хоча ліквідація цивільних затримань стала пріоритетом, необхідно мати єдиний облік затриманих для успішних переговірних процесів.
Конкретний випадок: журналістка Вікторія Рощина
Вікторія Рощина, українська журналістка, стала жертвою насильства і загинула в російському полоні. Її смерть вказує на глобальну проблему в межах системи утримання цивільних. Хоча ведуться розслідування, важливо встановити, хто винний у смертях цивільних, щоб вони були притягнуті до відповідальності.
Шляхи вирішення проблеми
Ситуація з поверненням цивільних та розслідуванням воєнних злочинів залишається викликом. Необхідно:
- Зосередитися на комплексному розслідуванні всього комплексу насильства.
- Визначити конкретних винних у воєнних злочинах.
- Запровадити більш ефективні механізми повертання цивільних.
Тільки через спільні зусилля та постійну увагу до проблеми можна сподіватися на позитивні зміни. Усі ми повинні пам’ятати, немає втрачених, є тільки ті, кого потрібно знайти.
