Львів дедалі частіше стає полігоном для російських інформаційних операцій. Вкиди на тему мобілізації, протиставлення «захід-схід», гра на страхах і втомі – все це формує ґрунт, де маніпуляції швидко проростають. Про те, як саме ворог працює з реальними українськими проблемами, чому Львів перетворився на окрему мішень і як громадяни, самі того не усвідомлюючи, можуть стати частиною цих процесів, пояснює експертка з інформаційної гігієни, засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.
У чому полягає принцип роботи сучасної російської інформаційної зброї? Як саме створюються полярні позиції всередині суспільства та нацьковуються одна на одну?
З часів першої фази війни, тобто з 2014 року, українцям могло здатися, що російська пропаганда – це щось на зразок розіп’ятих хлопчиків (фейк про «розіп’ятого хлопчика» в Україні російський Первый канал вперше показав 11 липня 2014 року. – Ред.).
Насправді з кінця весни 2022 року російські пропагандисти чітко зрозуміли, що вже не можна працювати так, як колись, і переключилися лише на внутрішні проблеми України. Не можна стверджувати, що пропаганда цілком досягає усіх своїх цілей: Україна, попри все тримається, чинить спротив. Але певних результатів вони досягають, зокрема, тому, що в основі їхніх інформаційних операцій лежать наші внутрішні реальні проблеми, які бачать люди на місцях, які перегукуються з новинним полем. Саме тому людям важко розпізнати, що це російський вплив. І коли починаєш їм про це говорити, як-от про те, що росія відпрацьовує тему мобілізації, то люди часто просто цього не хочуть чути, сприймають за українську пропаганду.
Чи можуть навіть ті, що усвідомлюють наявність пропаганди та ІПСО, стати її інструментами? Які механізми залучення до цього процесу найбільш непомітні? (Нещодавно заступник голови Львівської ОВА Іван Собко на своїй сторінці у фейсбуці поширив фейк про «сенсаційне дослідження», яке приписали американському лінгвісту Джону Мак-Вортеру, якого він насправді ніколи не робив, про те, що «українська мова логічніша за англійську». Це спростував «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» (Spravdi). – Ред.)
Загальний принцип такий, що якщо це ефективна інформаційна чи інформаційно-психологічна операція, то пересічна людина ніколи цього не зрозуміє. Бо якщо вона розуміє, що це ІПСО, то мовиться якраз не про ІПСО. Фейки можна пояснити, спростувати. А коли це інформаційна операція, то все на півтонах. Наприклад, ми будемо бачити українця, який закликає інших українців до миру за будь-яку ціну. Ось зараз несеться хвиля в тіктоці, коли українські блогери, зокрема з Івано-Франківська, записують емоційні відео, що потрібно будь-що припинити стріляти, припинити війну, підписати мир, бо вмирають хлопці і дівчата (українська блогерка Бонька з Івано-Франківська підняла хвилю обговорень у мережі своєю заявою про необхідність підписання з росією мирного договору. – Ред.).
Суть російських інформаційних операцій зараз у тому, що вони моніторять інформаційний простір, беруть реальні українські проблеми і працюють з ними на масштабування, перебільшення, провокують дискусію. І основне їхнє завдання – максимально поширювати це все руками українців.
До повномасштабного вторгнення в них були мережі проросійських блогерів, шаріїв, медведчуківських каналів, каналів у телеграмі. Зараз цього вже, на щастя, фактично немає, вони маргіналізувалися. Так, вони присутні в інформаційному полі, але їхній вплив уже суттєво слабший. Але в нас з’явилися свої арестовичі, та це вже інша історія.
Які інструменти росія найактивніше використовує сьогодні: телеграм–канали, тікток, «хороших росіян», фейкові медіа? Які з них найефективніші для ворога?
Використовують усе. Тобто суть інформаційної кампанії в тому, що людина це має побачити з максимальної кількості джерел. Це може закидатися через українські телеграм-канали, та це не означає, що вони працюють на росію. Це означає, що вкид, наприклад, може йти через іноземні медіа, про це мимоволі починають писати українські журналісти, бо це ж новинний привід, його не можна ігнорувати, бо він суспільно значущий, а насправді це вкид. А далі починається експеримент: це обговорюють у телеграм-каналах, потім ще хтось із росіян прокоментує, а далі воно починає жити своїм життям, відтак десь хтось зробить клікбейт на ютубі чи, в кого не витримають нерви, у тіктоці, і пішло-поїхало.
Вплив так званих хороших росіян на наш інформаційний простір вже мінімізований, хоча ще й не нульовий, тому що періодично через них бувають вкиди, які, на жаль, підхоплюють реальні медіа, телеграм-канали.
Де найбільша концентрація російської дезінформації різних штибів? Це все ж таки тікток, тому що його алгоритми і формати сприяють тому, щоб максимально це все поширювати.
Кілька днів тому у Львові вбили військового, працівника ТЦК, після чого з’явилася навала коментарів від ботів з дискредитацією територіальних центрів комплектування та мобілізації.
Це стара російська кампанія з дискредитації мобілізації, яку вони почали ще тоді, коли в нас стояли черги добровольців у 2022 році. Зрештою, вони її не припиняли з 2014-го, а з початку повномасштабного вторгнення спроби дискредитації мобілізації тільки загострилися. На жаль, з українського боку були зроблені всі можливі помилки – і комунікаційні, і управлінські, що дало їм фору.
Це складне питання. На жаль, зараз це все перебуває в такій фазі, що важко щось виправити комунікаційно чи управлінськи. Це вже та стадія, коли з’явилася агресія, люди накручені, налякані, не всі хочуть мобілізуватися, хтось нападає на працівників ТЦК… На жаль, це була прогнозована стадія, яка почалася ще торік, коли були перші прецеденти на Івано-Франківщині (в селищі Космач близько сотні людей перекрили дорогу, щоб не пропустити, як вони думали, автомобілі ТЦК. Авто розхитали, жінку з шестирічною дитиною побили. Фейкове повідомлення про автомобілі ТЦК з’явилося в місцевих пабліках. – Ред.). Звідти все почалося, а тепер тільки наростає і має доволі велику органіку в суспільстві.
Те саме й щодо вбивства військового, працівника ТЦК у Львові. Люди в коментарях не вірили, що з боку ТЦК не чинили насильства над підозрюваним у вбивстві. Тобто люди не вірять у професійну версію, вважають, що їх обманюють. Тут справді спрацювали боти, бо росія завжди активна в таких випадках, щоб підтримувати як тих, що на боці військових, так і тих, що не хочуть мобілізуватися. Вони завжди працюють на два табори, щоб ще більше роздирати суспільство, посилювати емоції та ефект від того, що відбулося в реальності.
Так само вони використовують інформацію про обстріли, відсутність світла. Це теж давні історії, які тягнуться з 2022-го. Почерк не змінився. За моїми оцінками зараз вона менш ефективна, ніж їм здається, тому що того ефекту, якого вони досягли у 2022 році в цій темі, їм уже не бачити. Пригадуєте, тоді було таке: одні мають світло, другі – ні. Це несправедливо. Хоча Укренерго багато зробило, щоб розповісти про специфіку функціонування енергетичної системи, це складна тема, важко пояснити, що таке балансування, чому інколи навіть доводиться продавати електроенергію, бо її банально кудись потрібно дівати.
Але тоді люди, будучи тривалий час без світла, тепла, води, не могли нормально приготувати їжу. І тут росія абсолютно нічого не вигадувала. Темрява сильно б’є по психічному стану, а ще зима, очікування переговорів, складна ситуація на фронті. Люди стали більш агресивними. І це окрема велика проблема, зараз із нею можна працювати тільки просвітницькими засобами.
Ще раз нагадаю, що інформаційно-психологічну операцію людина розпізнати не може, тому що суть цієї операції – не просто фейк, не просто дезінформація, а комплекс дій як в онлайні, так і в реальному житті, які достатньо тиснутимуть на людину, щоб стимулювати зміну її поведінки. На щастя, таких активних операцій мало. Але одна з них украй потужна – дискредитація мобілізації. І тут наочно можна побачити зміну поведінки людей: є ті, що не хочуть мобілізуватися, є випадки нападів на працівників ТЦК.
Чи можлива самодіагностика?
Якщо говорити про маркери, які можемо розпізнавати, то це емоційний контент. Тобто якщо людина відчула, що після споживання тої чи іншої інформації в неї виникає дуже сильна емоція, настільки сильна, що хочеться відразу переслати, поділитися цією інформацією, обговорити її – це явний маркер того, що тут маніпулюють. Далі вже можна ставити запитання, проводити дослідження, хто маніпулює і з якою метою. Тому де-факто на сильну емоцію можна звертати увагу. Це складно, тому що це раціональна дія в емоційному стані, але це єдиний спосіб, який фактично може дозволити це робити. Якщо людина в сильному емоційному стані, то її складніше переконати в зворотному, в тому, що інформація може бути неправдива чи зумисне підібрана. Переконання людини в зворотному – доволі довгий процес.
Чи варто українцям активно чистити свої стрічки, блокувати підозрілі акаунти, скаржитися на ботів, токсичні канали?
Це працює хіба що для самозаспокоєння. Насправді в 99% це не дає кінцевого результату, на жаль. Ще на початку повномасштабного вторгнення соціальні мережі на ці скарги реагували, тепер – ні. А якщо й реагують, то це виняток, який тільки підтверджує правило. І вже навіть про винятки я давно не чула. Навіть абсолютні російські боти сприймаються як свобода слова, бо політика соцмереж така, щоб їх не блокувати. А боти, створені штучним інтелектом, максимально схожі на живих людей, тому складно довести соцмережам, що це боти. Але коли людина подає скаргу, їй стає спокійніше, тому можна скаржитися. Хоча не варто сподіватися на результат розгляду цих скарг.
Чи можна сказати, що захід України, особливо Львів, став окремою мішенню для дезінформації?
Так, стовідсотково, це працює там, де є загострення авдиторії. У цьому випадку є більша концентрація національно орієнтованої авдиторії при меншій фізичній небезпеці, адже тут менше обстрілів, і все це дозволяє робити інформаційні операції з розколу.
Ми вже бачили такі випадки, як-от інформація про високі ціни на львівську нерухомість. Цей той випадок, коли росія бере реальну проблему і працює з нею на максимізацію.
Мені також розповідали, як чутки поширювали безпосередньо в місті: вулицею йшла група людей, яка гучно розмовляла російською і запитувала перехожих: «А гдє тут во Львовє памятнік вєлікому Пушкіну?». Так відпрацьовувався розкол між тими, що тут живуть, і тими, що приїхали зі сходу України.
Львів точно в епіцентрі концентрації дезінформації. Вбивство Парубія – один із прикладів, який доводить це правило. Львів завжди був мішенню, зрештою, як і всі великі міста. Та сама Одеса, де велика концентрація певних яскраво виражених думок, з якими можна контроверсійно працювати.
Нам як суспільству складно розібратися з цими інформаційними атаками. Нашому поколінню «пощастило» жити в той період, коли аналогову еру змінила цифрова і ми долаємо перехідний етап, який характерний тим, що правила ще не сформовані. Наші наступні покоління напишуть ці правила. А зараз немає дієвих правил, інфраструктури, яка забезпечила б їм підтримку. Тут можна провести паралелі з дорожнім рухом: коли з’явилися перші автомобілі, не було системи безпеки, контролю, дорожніх розміток, правил, бо кількість автомобілів була незначною і це, відповідно, не потребувало таких великих зусиль. Зі збільшенням трафіку, автомобілів правила з’являлися поступово.
Тепер маємо ситуацію, в якій дуже стрімко збільшується кількість та форми інформації, і під це все просто фізично не встигають розробляти правила. Бо, наприклад, методи боротьби з дезінформацією, фейками виявилися недостатньо ефективними, м’яко кажучи. А на написання нових правил може знадобитися більш ніж 10 років. Тому поки що будемо перебиватися точковими способами, адже поступово виникають історії про блокування проросійських каналів, які поширюють російську пропаганду. І ось такими точковими способами вдається досягати певних результатів.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
