Ситуація у Покровсько-Мирноградській “кишені” вкрай динамічна та змінюється кілька разів на добу. Окупаційні сили масово застосовують дрібні штурмові групи, а іноді й одиночних бійців, що діють за принципом малих ДРГ. Їхня мета – чинити постійний тиск, уникати прямого бою та вимотувати українську оборону. Погіршення погоди однаково заважає обом сторонам, однак наявність “зеленки” надає ворожим групам додаткові можливості для маскування.
У разі загрози оперативного оточення на південному східному фланзі може виникнути необхідність організованого виходу Сил оборони з окремих населених пунктів задля збереження особового складу та ущільнення оборони безпосередньо в містах Покровськ і Мирноград, аби не допустити їхнього захоплення. Водночас фактична ліквідація угруповання ворога на Добропільському виступі може дозволити перекинути додаткові сили на гарячий Покровський напрямок.
Паралельно противник намагається нарощувати тиск із району Часового Яру, перекидаючи сюди резерви. Проте наразі у ворога успіхів на цій ділянці фронту менше, ніж поблизу Покровська. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.
– Оцінки ситуації в “кишені” Покровськ – Мирноград різняться. За оцінками Інституту вивчення війни, наразі на цій ділянці фронту зосереджене окупаційне угруповання чисельністю 11 тисяч осіб. Зрозуміло, що зараз саме цей напрямок ворог визначив для себе як пріоритет номер один. Разом з тим головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський заявив, що блокування українських сил наразі немає, ситуація під контролем, хоча й залишається напруженою. Якою є ваша оцінка ситуації? Чи є перспектива втримання цих міст?
– Давати прогноз у такій ситуації майже неможливо. Бійці, які перебувають безпосередньо там, офіцери середньої ланки кажуть, що оперативна ситуація за добу вчора-позавчора змінювалася по 4-5 разів (інтерв’ю записувалося 31 жовтня. – Ред.).
Ми дуже активно маневруємо, намагаємося відбити, перерізати, не дати ворогу можливість розвинути цей успіх. Активно маневрує і ворог, активно інфільтрує свої штурмові групи чисельністю 2-4 особи. Іноді інфільтруються навіть по одному. Якщо раніше диверсійно-розвідувальна група була таким собі поодиноким штучним інструментом, то зараз ми спостерігаємо спробу масово застосовувати аналоги ДРГ.
Ворог шукає нові шляхи, нові способи хоронити своїх солдатів. Адже це не робота класичної ДРГ, достатньо підготовлених фахівців для такої роботи у них немає. Проте вони це роблять. Їхня робота – створювати проблеми, але при цьому уникати бою, змушувати наші Сили оборони ганятись за ними по наших містах, які ми контролюємо. І в цьому полягає проблема, тому що в нас менше людського ресурсу, вони нас на це відвертають, відповідно, це забирає в нас сили.
У певні моменти їм вдається накопичитись і вже вести активні бойові дії. Але класична тактика роботи штурмового підрозділу – зайти, закріпитись, почати вогневе враження і дати можливість підтягнутися новим силам.
Щодо оцінки кількості росіян на цьому напрямку – 11 тисяч, – то, на мою думку, вона не зовсім відповідає дійсності. Чисельність набагато більша, перш за все людей. Їх нам щонайменше в чотири рази більше. Можливо, 11 тисяч націлені тільки на Мирноград, без урахування Покровська та південно-східної частини цього виступу, де також ключові сили з опорними пунктами, на які теж зараз іде постійна атака.
Наведу приклад: в операції із витіснення Збройних сил України з Курської області росіяни застосовували угруповання чисельністю в 30-40 тисяч осіб. До цієї операції залучено в рази більше людей, тому я не розумію, звідки ця цифра 11 тисяч. Вона абсолютно некоректна.
Так, бої точаться важкі, ситуація змінюється дуже швидко. Хто зараз на цій ділянці навколо Покровська й Мирнограда буде спритнішим, тактично швидшим, той цю битву і виграє.
Не виключено, що із селищ, які розташовані на південний схід від Покровсько-Мирноградської “кишені”, доведеться вийти з метою захисту особового складу, але при цьому ущільнити наші оборонні порядки в Покровську та Мирнограді й не дати ворогу захопити цих два ключових опорних пункти.
– На вашу думку, як на активність ворога впливає погода, осінні дощі?
– Якщо бути об’єктивним, то погані погодні умови заважають і тим, хто захищається, і тим, хто наступає. Але поки не зійшло листя з дерев, поки є умовна “зеленка”, це дає можливість ворогу замаскуватися при заходженні на наші позиції, і він намагається цим скористатись.
– Запитання щодо так званого Добропільського виступу. Якщо подивитися на мапу бойових дій, то видно, що вороже угруповання максимально скоротилося. Чи можна прогнозувати, що воно буде повністю ліквідоване?
– Це був приклад нашого вдалого відбиття атаки. Це була не інфільтрація, а спроба вклинитися в наші оборонні порядки. Я не відкидаю, що це була спроба створити небезпечну зону напруження перед тим, як розпочати активні штурми Покровська й Мирнограда, щоб максимально розтягнути наші сили на цьому напрямку. На щастя, цю загрозу було оперативно ліквідовано, спробу вклинитися було відбито. Значну кількість сил росіян було ліквідовано.
За умови відновлення наших оборонних порядків, можливо, це дозволить вивільнити частину наших сил, щоб застосувати їх на лінії Покровськ – Мирноград.
– З’явилася інформація про те, що співробітників тилових частин росгвардії переводять у штурмові загони під Часів Яр. Як ви думаєте, з чим це може бути пов’язано? Чому саме на цій ділянці фронту ворог вирішив укріпити свої позиції? Чи йдеться тут також про Костянтинівку, про ще одну “кишеню”?
– Фактично Часів Яр не перебуває під повною окупацією росіян. Це невелике місто, яке перетворено на сіру зону. У Костянтинівці в них успіхів ще менше, ніж у Покровську. Навіть не зважаючи на Покровськ, якихось передумов штурмувати Костянтинівку в них немає.
В ідеальному для них варіанті вони хотіли б провести паралельно активні штурмові дії із захоплення Покровська та Костянтинівки. Розуміючи, що зараз їм потрібно почати тиснути на Костянтинівку з північно-східного флангу, зі сторони Часового Яру, можливо, тому вони намагаються перевести додаткові резерви саме туди.
Але я не думаю, що туди примусово переводять когось із тилових частин. У них активніше проводиться програма рекрутингу. За якусь матеріальну винагороду вони підписують людей, які йдуть воювати.
