Сто тридцять днів на позиції на Костянтинівському напрямку. У хаті в селі Русин Яр Краматорського району Донецької області. Без ротації, під ворожим вогнем, у важких контактних стрілецьких боях. Піхотинці 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” — Денис на позивний “Барс” і Дмитро “К-2” — нарешті вийшли з передової живими й неушкодженими.
“Новинарня” була свідком цього передріздвяного “дива” та зняла свій розширений сюжет.
Відео:
Майже чотири з половиною місяці Денис і Дмитро тримали оборону в будівлі, яку ворог методично нищив артилерією та дронами.
За словами бійців, найскладнішим виявився перший стрілецький контакт з ворогом: “Оце найстрашніше було. А далі вже як по накатаній. Добре, коли стріляєш ти, а не в тебе”.
На рахунку цих хлопців — семеро ліквідованих окупантів та ще один полонений. Боєзіткнення відбувалися і в самій хаті, куди заходили російські штурмовики. Як вдалося вижити? Головне — бути пильним, тримати зброю справною та не боятися “невчасно”, каже Денис “Барс”.
Серед трофеїв Дмитра і Дениса — зброя та радіостанції, зняті з мертвих російських солдатів. Два місяці хлопці слухали по них переговори ворога, передаючи цінну інформацію на командний пункт батальйону.
“Ми сховалися по двох запасних виходах. У “Барса” запасний вихід був більш міцним, ніж мій. І коли наді мною стався вибух, мене засипало. Я думав, що там і залишуся назавжди під землею. Я встиг згрупуватися і лягти на бік, піджати коліна й лікті. Під тілом лишився невеличкий простір. І я під себе почав копати – ножиком і руками. Потрошку за декілька годин я себе відкопав, що можна було і покрутитися”, – згадує Дмитро “К2”. Після цього довелося змінити позицію.
Під завалами Дмитро втратив свій автомат і був змушений відстрілюватись трофейним АК-12. Про російську зброю відгуки погані: куля з такого автомата пробила банку нашої тушонки на вікні лише із вхідним отвором, але вихідного — не було.
Через руйнування будинку “К2” довгий час не міг звестися на ноги — м’язи трохи атрофувалися, він кульгає. А так — на щастя, обійшлося без поранень.
“Якби так всі виходили!” — “замполіт” Санич аж розплакався від радості. Це він був одним із “голосів” у рації для Дмитра й Дениса на світлому боці; допомагав тримати контакт із рідними.
Усе необхідне — воду, харчі, боєприпаси, ліки, цигарки — хлопцям скидали побратими з БпЛА.
У тил Дениса і Дмитра привезли в причепі квадроцикла. Разом із ними — полонений Данило Сичов із 242-го волгоградського мотострілецького полку армії РФ, який понад два місяці перебував поруч з українськими бійцями та допомагав їм (дивіться і читайте про це попередній сюжет “Новинарні“).
Найбільші мрії хлопців одразу після виходу з позиції — вперше за чотири місяці помитись і подзвонити батькам.
Упродовж 130 днів хлопці надсилали додому хіба короткі голосові повідомлення. І лише тепер змогли подзвонити матерям напряму. Для мам це був найкращий дзвінок у житті!
Фоторепортаж 93-ї ОМБр:
Чому вихід із позицій такий складний? Контекст
Через розширення “кілл-зони” до 15-20 км, у зв’язку з пануванням на полі бою ударних дронів, цього року піхотинцям стало вкрай складно заходити на позиції на передньому краї, а особливо — проводити ротації особового складу та виводити стрільців зі спостережних пунктів, коли ворог просунувся вперед.
Тож перебування солдатів на позиціях упродовж 100 і більше днів без замін стало буденністю. Один із “рекордів” — 471 день.
Постачання на таку віддалену позицію відбувається за допомогою безпілотних літальних апаратів. Евакуація поранених і загиблих може проводитися із використанням наземних роботизованих комплексів. Причому на одну операцію може піти кілька дронів, адже вони теж під прицілом противника (приклад: “Із сьомої спроби: медики за допомогою НРК вивезли військового, який чекав евакуації 33 дні з турнікетом“).
Виводити групу з двох-трьох піхотинців із позиції доводиться впродовж кількох діб — для цього планується спеціальна операція із застосуванням БПЛА. Виведення відбувається короткими відрізками, вночі чи під прикриттям туману або опадів. Далеко не всім піхотинцям вдається вийти з позицій живими.
Читайте також:
Шість днів під дронами виходили з позиції. Живі!
Як виживає 49-й ОШБ “Карпатська Січ” в боях за Костянтинівку. ВІДЕО
Унікальних переглядів: 9
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк – переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам “Новинарні”. Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач “Новинарні” має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon – на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на “Новинарню” в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.
