Версия для печати
Поки світові медіа обговорюють звільнення Марії Колесникової та інших політв’язнів в обмін на зняття санкцій з білоруських добрив, справжня опозиція попереджає: не вірте в ілюзію «відлиги». Білорусь — це окупована територія, де готують нову атаку на Київ, а «гуманітарні жести» Лукашенка — лише ширма для поглинання країни Росією.
Про те, чому 2026 рік не принесе змін, хто насправді керує білоруською армією та як відрізнити білоруса від переодягненого російського солдата, ми поговорили з членом Національно-Визвольного Руху «Вільна Білорусь» Валерієм Буйволом.
Про статус країни: «Москва вже не питає дозволу»
— Пане Валерію, в якому статусі зараз перебуває Білорусь? Чи можна її вважати окупованою де-юре і чого чекати у 2026 році?
— Білорусь — це окупована країна. І почалося це не в 2022-му. З моменту приходу до влади Лукашенка в 1994 році у нас діяв режим внутрішньої окупації: формально були державні структури, прапор і герб, але насправді це була колоніальна адміністрація Росії.
З початку 2022 року ми перебуваємо під класичною військовою окупацією. Російські війська зайшли під виглядом навчань і вдарили по Україні. 2026 рік не принесе нічого нового, бо статус і так трагічний. У Білорусі стоять російські бази, пускові установки для ядерної зброї. Москва давно не питає в Лукашенка дозволу, коли закидати сюди свої літаки чи техніку. Він тут ніхто.
Про «Союзну державу» та русифікацію
— Як так звана «Союзна держава» впливає на реальне життя білорусів?
— «Союзна держава» — це незаконне утворення, фікція та державний злочин. Наша Конституція визначає Білорусь як суверенну державу, жодних союзів там не передбачено. Але найстрашніше — це війна проти нашої культури. Такого цинічного «білорусожерства» не було навіть за Сталіна. Це тотальна русифікація. Білоруських шкіл майже не лишилося, підручники палили ще в середині 90-х.
Економіка теж працює на війну. Російські військові замовлення врятували багато заводів від банкрутства, і тепер вони кують смерть для українців. Російський капітал і мафія повністю захопили країну.
Про армію та загрозу нового вторгнення
— Хто насправді керує білоруською армією і чи є ризик, що її кинуть на війну?
— Армією командують російські генерали або манкурти, які закінчили московські академії. Але солдати і молодші офіцери — це білоруси. І Москва це знає. Ще в 2014 році політруки ходили по казармах і підбурювали: «Давайте поможем Москве придушить хохлов!». Але солдати їх посилали подалі.
Українці мають знати: Лукашенко давно б кинув армію в бій, якби міг. Але він боїться, що ця зброя повернеться проти нього. Наші солдати не хочуть убивати українців. Якщо до 2022 року пропаганда ще якось працювала, то після початку вторгнення абсолютна більшість суспільства — на боці України.
— Але ж загроза з Півночі залишається?
— Так. Зараз у моєму рідному Гомелі йде шалена мілітаризація. Паради, радянські прапори, культ «дідів». Я вважаю, що населення обробляють, щоб підготувати ґрунт для другої атаки на Чернігів та Київ.
І є ще один небезпечний нюанс. Москалі можуть одягнути своїх солдатів у білоруську форму, щоб спровокувати конфлікт. Тому моя порада українцям: вимагайте від полоненого сказати хоча б два рядки білоруською. Якщо він «ні бе, ні ме» — ставте до стінки, це москаль.
Про «лідерів опозиції» та помилки 2020 року
— Як ви зараз оцінюєте події 2020 року? Чому режим встояв?
— Протести 2020 року були каналізовані псевдоопозицією, яку ми вважаємо проєктом спецслужб. Тихановська, Латушко і їхня група вели людей на «вибори», організовані диктатурою. Ми, команда Зенона Позняка, попереджали: диктатуру не валять на виборах, потрібна революція.
Замість того, щоб готувати силовий опір, людей водили хороводами. Якби в лютому 2022 року було кому вийти на дороги і стати перед російськими танками, історія могла б піти інакше. Але до того часу активну частину суспільства вже зачистили.
Коли впаде режим?
— Які перспективи змін?
— Економіка на межі, все може впасти в будь-який момент. У країні, яка славилася картоплею, вперше в історії дефіцит картоплі! Якісні продукти вивозять у Росію, людям лишають непотріб.
Політична криза в Білорусі стане можливою лише тоді, коли почнеться хаос у Москві. Якщо Путіна приберуть свої ж, або Росія посиплеться під тягарем війни — тоді відкриється вікно можливостей. Силовики не будуть захищати Лукашенка безкоштовно.
Але головна умова нашого звільнення — перемога України. У нас один ворог. Тому завдання кожного білоруського патріотa — допомагати ЗСУ.
—
Валентин Деменко для «Аргумент»
Читайте також:
