Яке майбутнє чекає на повоєнну відбудову України?
На повоєнне відновлення України згідно з оцінками Світового банку знадобиться понад 524 мільярди гривень. Найбільше ресурсів потрібно буде вкласти в житловий, транспортний і енергетичний сектори.
З Тетяною Водотикою, академічною директоркою магістерської програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» Київської школи економіки, обговорюємо сценарії відновлення, підготовку фахівців та роль бізнесу в цьому важливому процесі.
Який вигляд матиме повоєнна відбудова?
Можливо, ви запитуєте, які об’єкти варто відбудувати в першу чергу? Відбудова — це багатогранний процес. Наразі в Україні діє Агентство відновлення, яке займається стратегічними об’єктами: такими, як дороги та електростанції. Однак важливо не забувати й про менш очевидні рівні — рівень громад і спільнот. Кожна з 1469 громад потребує індивідуального підходу.
- Державні проекти: включають великі інфраструктурні об’єкти.
- Місцеві ініціативи: тут важливо, щоб громади мали можливість формулювати свої потреби.
Київ, наприклад, демонструє різницю в активності між ОСББ. Деякі вирішують скинутися на генератор, тоді як інші залишаються пасивними. Соціальна згуртованість і діалог стають важливими факторами досягнення результату.
Залучення зовнішньої експертизи
Під час відновлення на полі працює безліч зовнішніх експертів і донорів, у кожної з яких свої пріоритети. Важливо залучати міжнародний досвід, зберігаючи чітке розуміння реальних потреб спільнот України. Наприклад, запрошений експерт із США може мати уявлення про відновлення, що відрізняється від українських реалій.
Роль бізнесу в повоєнному відновленні
Крім державних зусиль, особливу роль у відновленні відіграють малі й середні підприємства. Вони не лише забезпечують робочі місця, а й формують якість життя на локальному рівні:
- Створення робочих місць: нові підприємства допомагають громадам адаптуватися до нових умов.
- Запровадження послуг: відновлення кав’ярень, магазинів і ресторанів.
- Економічна активність: важливо працювати не лише на інфраструктуру, а й на відновлення щоденних рутин.
Відновлення міст: Херсон як приклад
Наприклад, Херсон, рідне місто Тетяни, стане епіцентром відновлення. Порт — це важливий хаб, але зруйновані дороги й забудови викликають питання щодо доцільності відновлення.
Чи потрібно відбудовувати певні архітектурні пам’ятки? Слід враховувати не лише історичну цінність, а й те, як сучасні потреби впливають на планування.
Чи можливо змінити обличчя міст?
Відбудова міст не призведе до заміни радянських хрущовок на нові елітні комплекси. Зміни стануться через:
- Покращення громадського транспорту: більше маршруток, більше зручностей.
- Реконструкцію публічних просторів: простори, які слугують для розвитку громади та суспільного життя.
- Сенси та змісти: перестати думати, що лише нові будинки зроблять місто кращим.
Ініціативи місцевих жителів, такі як проєкти з формування комфортних просторів, — це справжній ключ до змін. Прикладом служить район Чоколівка в Києві, де вже відбуваються цікаві проєкти.
Уроки з європейського досвіду
Українські міста можуть навчитися з досвіду Європи, але важливо адаптувати його під свої умови.
- Транспорт: Німеччина має чудовий громадський транспорт, але не все, що працює там, підійде Україні. Є ідеї, які варто врахувати, а які можуть виявитися непридатними.
- Безбар’єрність: Цей аспект ще потребує серйозного вдосконалення в Україні.
Ніколи не слід забувати, що адаптація — ключ до успіху.
Не забудьте, що роль громадян, бізнесу й держави у відновленні — це спільна справа. Відновлення — це не лише про будівництво, це також про створення нових зв’язків, змісту та місць, де людям буде комфортно жити.
