20 листопада, 18:47
Народний депутат від Слуги народу Микита Потураєв (Фото: rada.gov.ua)
— Ви написали заяву представників фракції політичної партії Слуга народу у зв’язку з антикорупційним розслідуванням НАБУ і САП. І далі ви перераховуєте пункти того, як ви вважаєте, або має бути зроблено, або має бути задекларовано, щоб українці це побачили. Ви пишете про те, що недоторканих не повинно бути, що всі без винятку фігуранти розслідування мають бути звільнені негайно. Ви пишете про повну підтримку НАБУ і САП. Ви пишете про те, що має бути створена коаліція національної стійкості. Далі пишете про уряд національної стійкості без партійних квот, кулуарних домовленостей, про конституційний баланс влади, зміцнення довіри до інституту президента. Тут я процитую: «Владний трикутник — президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів — повинні повернутися в рамки Конституції України, будуватися за принципом парламентсько-президентської республіки. Важливо, щоб діяльність Офісу президента була максимально прозорою, інституційно впорядкованою, позбавленою будь-якого неформального впливу осіб, причетних до корупційних практик».
Я так розумію, такий ваш допис викликав дуже бурхливу реакцію всередині вашої власної фракції Слуга народу. Тож, розкажіть, ви публікуєте допис, що було далі?
— Я б не сказав, що реакція була бурхлива. Скоріше, коли мене питали, чому ти не виніс це на обговорення всієї фракції, щоб це було фракційне рішення — на це у мене відповідь є: тому що ми з колегами, з якими позавчора дійшли до висновку, щоб таку заяву писати, розуміли, що часу дуже мало. Насправді ми вважаємо, що рахунок йде на дні. Криза розростається, вона точно сама по собі не розсмокчеться.
Потрібні рішучі і, можливо, навіть неочікувані дії. Тому ця заява була зроблена.
Ви запитали про фракцію. Я розумів, що якщо її виставити на таке обговорення, то це займе дні, як не тиждень, поки всі дійдуть до якоїсь згоди. Власне, так відбулося навіть з цією заявою, тому що ми її розповсюджували, не маючи час збирати якісь живі підписи, за принципом таких дитячих листів щастя. Тобто пересилаєш товаришу і пишеш, що якщо згоден, кинь мені плюс і перейшли ще десяти друзями, і буде тобі щастя. Я прямо так і писав, насправді.
