У той час як війна палахкотить на фронті, хвиля забудови охопила й гірські Карпати. Природні праліси, унікальні екосистеми, стикаються з небезпекою знищення. Червонокнижні хижаки, для яких ці території є домом, опинилися під загрозою.

Чому життю тварин у Карпатах загрожує забудова та неконтрольований джипінг? Які наслідки війни для фауни? На всі ці питання відповідає зоолог, учасник антарктичних експедицій, Ігор Дикий. В інтерв’ю він ділиться власними спостереженнями.

Що відбувається із тваринним світом в Україні (інфографіка)

Яка ціна забудови: вплив на природу

– Пане Ігорю, Карпати забудовують просто шалено. Які наслідки цього?

– Так, Карпати, як і Кримські гори – справжні скарби біорізноманіття України. Але карпатські ліси, які є домом для численних тварин, щодня страждають. Люди прагнуть будувати вітрові електростанції, дороги, і це розрізає ліс на фрагменти. Ізоляція призводить до втрати міграційних шляхів для тварин.

Будівництво вітрових станцій: є вибір?

– Чи виправдане будівництво ВЕС у горах?

– Щодо екології – питання суперечливе. Хоча ми справді потребуємо енергетики, важливо, щоб рішення були раціональними. Наразі в Карпатах екоцид шкодить природі. Наприклад, підрив Каховської дамби призвів до катастрофічних наслідків для екосистем.

Туризм та екосистеми: нові виклики

– Які загрози представляє розвиток курортів?

– Наприклад, розширення гірськолижних курортів неминуче знадобить вирубувати дерева. Лижні витяги створюють шумове забруднення, яке відштовхує тварин. У Карпатах, що стали антропогенною зоною, залишилися лише окремі природні території.

Війна та інженерні споруди на кордоні

– Як інженерні споруди на кордоні з ЄС впливають на міграцію звірів?

– Вони серйозно обмежують пересування, примушуючи тварин страждати. Дріт-єгоза з гострими лезами може призвести до травмування. А травми ускладнюють їхній розмножувальний процес.

Екологічні наслідки джипінгу

– Як джипінг впливає на тварин у горах?

– Це стало справжньою епідемією. Туристи, що не замислюються над наслідками, створюють серйозний стрес своїми покатушками. Наприклад, одного разу ми спостерігали, як після шуму квадроциклів тварини одразу зникли з території.

Несприятливі умови в умовах війни

– Що відбувається на лінії фронту з тваринами?

– Великі тварини вже покинули цю зону або загинули. У виживанні залишилися лише дрібні гризуни, які можуть сховатися у норах. Все, що поверх, гине. Навіть велика дика птаство не витримує стресу, що викликаний бойовими діями.

Повернення тварин: чи можливе?

– Тварини повільно повертаються на звільнені території, але це не так просто. Нерозірвані боєприпаси залишають загрози і для тварин, і для людей.

Репарації за екологічну шкоду: чи це можливо?

– Як Україна може отримати репарації за шкоду екосистемам?

– Це можливо, але необхідно наукова база. Будь-яка заявка, що стосується екології, потребує документального підтвердження. Тож, якщо ми не зберемо доказів, нам буде важко.

Полювання: питання компромісу

– Як вплинула заборона полювання на екосистеми?

– Відмова від полювання сприяла відновленню популяцій диких тварин. Але варто пам’ятати, що зростання популяції хижаків може створити нові виклики. Нужно шукати зважений підхід, щоб забезпечити баланс у природі.

Урбоекосистеми та відносини з людьми

– Чому лисиці почали заходити у міста?

– Вони адаптуються до нових умов, адже в урбоекосистемах у них як ніколи мало природних місць. Постійне змішування способів життя людей і диких тварин може призвести до серйозних проблем.

Сільськогосподарська діяльність і загрози для дикої природи

– Хімічні речовини, застосовувані в агрономії, завдають шкоди представникам фауни. Неправильною обробкою полів страждає ціла екосистема, що вкрай тривожить вчених.

Лише розуміння важливості цих моментів може врятувати природу та майбутнє нашої планети.