Повітряні тривоги, нічні обстріли, постійне напруження та брак нормального сну — реальність, у якій українці живуть уже не перший рік. І наслідки такого навантаження відчуває не лише психіка. Тривалий стрес здатен негативно впливати й на серцево-судинну систему.
Лікар-кардіохірург Сергій Сало звертає увагу на важливість вчасно розпізнавати небезпечні сигнали організму, адже у випадку інфаркту зволікання може коштувати здоров’я та життя.
Як війна впливає на серце
Під час стресу організм переходить у режим підвищеної готовності: частішає серцебиття, може зростати артеріальний тиск, змінюється рівень гормонів стресу. Якщо такий стан стає хронічним, навантаження на серцево-судинну систему збільшується.
Американська кардіологічна асоціація зазначає, що хронічний стрес може впливати на фактори ризику серцевих захворювань, зокрема артеріальний тиск, сон і поведінкові звички.
Як не пропустити інфаркт
Одна з найбільших небезпек — списати тривожні симптоми на втому, панічну атаку або наслідки безсонної ночі.
До характерних ознак інфаркту належать біль, тиск, стискання або дискомфорт у грудях. Неприємні відчуття можуть поширюватися на руку чи обидві руки, спину, шию, щелепу або живіт. Також можливі задишка, холодний піт, нудота та запаморочення.
Водночас симптоми не завжди бувають «класичними» — особливо у жінок, літніх людей та людей із цукровим діабетом.
Коли не можна чекати
Якщо з’явився сильний або незвичний біль чи стискання у грудях, особливо разом із задишкою, слабкістю, холодним потом або нудотою, не варто чекати, що стан мине самостійно. Необхідно негайно звертатися по екстрену медичну допомогу.
У випадку інфаркту час має критичне значення: що швидше людина отримає професійну допомогу, то більше шансів зменшити пошкодження серцевого м’яза.
В умовах війни українці навчилися витримувати надзвичайні навантаження. Але звичка терпіти не повинна поширюватися на здоров’я — сигнали серця краще перевірити, ніж проігнорувати.
