Коли за вікном сіро, холодно й темніє ледь не о п’ятій вечора, найкращий план на вечір – загорнутися в плед і влаштувати кіномарафон. Тим паче, що цієї осені українське кіно реально дивує. Ніяких нудних шаблонів: у прокат вийшли і життєві комедії про сімейні скандали, і глибока документалістика, і навіть сміливі погляди на наше майбутнє після перемоги.
Зібрали п’ітьох крутих нових стрічок 2026 року, які пасуватимуть під різний настрій – від «хочу просто порготати» до «треба щось на подумать».
Родичі – коли святкування ювілею перетворюється на битву за спадщину
Уявіть класичну картину: велика українська родина збирається за величезним столом, щоб привітати бабусю з 80-річчям. Усі посміхаються, обіймаються, згадують веселі історії з дитинства. А тепер додайте одну маленьку деталь – бабуся вирішила відписати хату улюбленій онуці.
Саме з такого порохового боч ĝа починається комедія «Родичі», яка стартувала в кінотеатрах у середині вересня.
Головна героїня Марія приїжджає до рідного села під Києвом на день народження. Але її дядько Григорій геть не в захваті від бабусиного заповіту — він щиро переконаний, що нерухомість має належати йому. І тут починається класична сімейна буря: в хід ідуть маніпуляції, старі образи, приховані шпильки й активна участь сусідів, які залюбки спостерігають за цим реаліті-шоу з першого ряду.
У кадрі – сузір’я знайомих облич: Назар Задніпровський, Антоніна Хижняк, Віра Кобзар, Олександр Ярема та інші. Режисер Андрій Черешня зняв кіно про те, що знайоме кожному, хто хоч раз ділив із рідними спадщину чи шматок городу. Весело, болюче і дуже життєво.
Тиха повінь – життя без соцмереж на березі Дністра
А тепер різкий розворот від сімейних сварок до абсолютного дзену та відірваності від цивілізації. Що ви відчуєте, якщо прокинетесь у світі, де немає швидкісного інтернету, новинних стрічок, дедлайнів і постійного пікання смартфонів?
Документальна стрічка режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука (того самого, що зняв потужний «Памфір») занурює саме в таку реальність. У прокат фільм виходить 29 жовтня.
На мальовничих берегах Дністра мешкає закрита релігійна громада. Люди повністю відмовилися від благ цивілізації: тут працюють на землі в гармонії з природою, а життя підпорядковане суворим традиціям. Проте навіть у цей затишний кокон поступово просочуються реалії зовнішнього світу — повінь, тривожні новини та глобальні зміни.
Це не вигадка сценаристів. Це чиста документалістика про людей, які обрали зовсім інший шлях. До речі, стрічка вже встигла на шуміти за кордоном, забравши нагороду за найкращу операторську роботу на престижному фестивалі IDFA в Амстердамі та приз на кінофестивалі в Кракові. Глибоке кіно для тих, хто втомився від міської метушні.
Танці зі штангою – як суворий тренер закохався у хореографію
Якщо шукаєте щось легке, смішне і щоб наприкінці обов’язково була катарсисна усмішка – зверніть увагу на цю комедію. У прокат вона вийшла 22 жовтня.
Головний герой Арсен – брутальний тренер із важкої атлетики у провінційному Палаці культури. Його світ складається виключно з заліза, поту, гантелей і залізної дисципліни. Але через нещасний випадок і курйозну травму колеги-хореографа Арсену доводиться тимчасово очолити… секцію естрадних танців!
Уявіть цю картину: суворий дядько зі звичками важкоатлета намагається керувати танцювальним колективом. Додайте сюди підліткові драми його вихованця Сашка, який мріє про Олімпіаду, але раптово закохується в доньку місцевого чиновника Мілану. Виходить вибухова суміш спорту, перших почуттів і незручних ситуацій.
У головній ролі запалює неперевершений Арам Арзуманян. До слова, його власний досвід участі в «Танцях з зірками» додав фільму чимало крутих внутрішніх жартів про танцювальну кухню. Режисером став Олег Борщевський.
Довженко Перший погляд – яким був геній до того, як став легендою
Ми звикли сприймати Олександра Довженка як класика з підручників літератури та історії кіно. Але ж колись він був молодим, амбітним, палко закоханим і розгубленим хлопачем, який просто шукав себе в буремні часи.
Біографічна драма, прем’єра якої відбулася на початку жовтня, переносить нас в Одесу 1920-х років. Це місто кипить творчою енергією: молоді митці експериментують із кадрами, пишуть маніфести, створюють перші фільми і вірять, що змінюють світ.
Саме тут формується майбутній геній. Довженко закохується, товаришує з письменником Юрієм Яновським (його грає Максим Самчик) та балериною Ідою Пензо, пробує себе в кіно. Але за романтикою творчості вже холоне дихання радянської системи, яка вимагає від митців не пошуку стилю, а жорсткого підпорядкування.
У ролі молодого Довженка – Григорій Бакланов. Це атмосферне, стильне кіно про молодого художника, якому доводиться робити вибір між власними ідеалами та безпекою у світі, що стрімко летить у прірву.
За Перемогу – яким буде наше життя після війни
Про це думає кожен із нас щодня. Ми малюємо в голові день, коли лунатиме головна новина, коли ми зустрінемо рідних, повернемося додому і почнемо відбудовувати країну. Але що буде далі? Як це – жити після великої війни?
Нова стрічка режисера Валентина Васяновича якраз і намагається зазирнути за цей рубіж. Фільм вийшов у прокат 22 жовтня і вже встиг тріумфувати на міжнародній арені, зокрема взяти головну нагороду в конкурсі Platform на фестивалі в Торонто та зірвати куш на Одеському кінофестивалі.
Головний герой – кінорежисер, який опиняється в уявній повоєнній реальності. Здавалося б, війна скінчилася, дихай на повні груди. Але старі плани летять шкереберть, стосунки з близькими дають тріщини, а питання «що робити далі?» звучить голосніше за будь-які сирени.
Найцікавіше те, що режисер не просто зняв кіно на складну тему – він запросив на головні ролі своїх же колег (операторів, продюсерів, художників), які зіграли… самих себе. Завдяки цьому художня вигадка переплелася з реальним болем і досвідом кінематографістів. Попри серйозність теми, у фільмі чимало іронії і життєвого гумору – бо без нього ми б не вижили.
Де все це дивитися
Більшість із цих стрічок уже йдуть у кінотеатрах (шукайте «Танці зі штангою», «За Перемогу!» та «Родичів» в афішах Multiplex, Планета Кіно чи у вашому улюбленому локальному кінотеатрі). «Тиха повінь» стартує на великих екранах із 29 жовтня.
Тож вибирайте фільм під свій нинішній настрій – посміятися над сімейними баталіями, поспівчувати героям чи замислитися про важливе – і плануйте кіновечір. Бо підтримувати своє кіно зараз – це ще й чистий терапевтичний кайф.
Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.
