За останніми повідомленнями, фільм “Одіссея” режисера Крістофера Нолана вже зібрав значні касові збори, розраховані в мільйонах. Стрічку переглянули тисячі глядачів, які активно обговорюють не лише акторський склад та масштабні бойові сцени, а й костюми персонажів.
Це цілком зрозуміло, адже над вбраннями працювала володарка премії “Еммі” Еллен Міройнік, відома своїми роботами для таких проєктів, як “Оппенгеймер”, “Бріджертони” та “Основний інстинкт”. Разом із командою з майже 400 художників і ремісників вона створила понад 5300 костюмів. Так, більше п’яти тисяч!
Основною ідеєю було відмовитися від глянцевого, ідеалізованого образу античності. Кожна туніка, плащ, шкіряні сандалі або бронзовий обладунок мусили виглядати так, ніби вони були у щоденному вжитку роками. Для цього застосовувалися потертості, грубі фактури, ручна обробка та натуральні матеріали. Все робилося свідомо, щоб одяг виглядав старим, а не зовсім новим.
Еллен Міройнік на прем’єрі фільму “Одіссея” у Нью-Йорку. / Getty Images
Особливе значення у фільмі отримали такі матеріали, як льон, шкіра, дерево та бронза. Для художників це були не просто сировина, а спосіб розповісти історію через одяг. Найяскравіше це помітно на образі Пенелопи: її вбрання відсилає до знаменитого полотна, яке вона ткала вдень, а щоночі розпускала, відкладаючи прийняття рішення щодо нового шлюбу.
Втім, з появою перших кадрів деякі уважні історики відзначили деякі неточності. Найбільше суперечок викликав шолом Одіссея: адже коринфський тип з’явився набагато пізніше за події, описані Гомером. Крім того, експерти звернули увагу, що деякі обладунки нагадують залізні більше, ніж бронзові, а деякі силуети мають сучасну стилізацію.
Афіша фільму “Одіссея” / Getty Images
Проте такі деталі навряд чи здивують прихильників Нолана. Режисер ніколи не знімав “музейне кіно”. Його “Одіссея” — це, перш за все, стильна авторська інтерпретація, у якій костюми не копіюють історичну реальність, а формують унікальну міфологію.
До того ж, варто зазначити цікаву деталь: лише 41 кінотеатр у світі має технічні можливості представити “Одіссею” Нолана саме в тому вигляді, в якому її було створено.
