За тиждень кияни та гості столиці відзначатимуть День Києва. Зазвичай для цього свята готують різноманітні путівники вулицями чи парками міста, але пропонуємо поглянути на столицю через призму літератури.
Разом із героями класичних досліджень і сучасних романів можна прогулятися знайомими вулицями різних історичних епох — від початку XX століття й до сьогодення. Ми зібрали сім історій, де Київ не просто виступає тлом, а стає повноцінним персонажем, що впливає на долі та вчинки героїв.
«Невеличка драма», Валер’ян Підмогильний
Окрім славнозвісного роману «Місто», який входить до шкільної програми, Валер’ян Підмогильний є автором ще однієї видатної книги, де Київ відіграє центральну роль. «Невеличка драма» — це водночас любовний, інтелектуальний і філософський твір, дія якого розгортається у 1920-х роках.
Ключовими є стосунки між Мартою, жінкою, що живе почуттями, і Юрієм — науковцем-раціоналістом, для якого кохання є «занепадом діяльності». Підмогильний тонко змалював, як нові радянські ідеали позбавляють людей моралі та чуттєвості, водночас порушуючи важливі питання національної ідентичності на тлі київської індустріалізації.
«Катананхе», Софія Андрухович
Головні персонажі цієї історії мешкають у звичайній київській багатоквартирній панельці з квітучими клумбами під під’їздами та невеликими балконами, з яких літніми вечорами так приємно слухати місто і споглядати, як опускається ніч. У родині четверо: Леся, Олекса, їхня донька-підліток Тая і собака Діна. Життя цієї сім’ї здається буденним і навіть банальним — доки не вривається надмірна пристрасть, загрозлива руйнуванням усього навколо.
Кульмінацією є опис вечірки на Трухановому острові, під час якої саме місто стає активним учасником подій, розкриваючи внутрішній хаос героїв. Авторка майстерно поєднує побутову буденність спальних районів із містичною атмосферою нічного Києва.
«Доктор Серафікус», Віктор Домонтович
У романі Віктора Домонтовича події розгортаються на вулицях, у кав’ярнях та на пляжах Києва 1920-х років. Історія описує дружбу дивакуватого професора Комахи з п’ятирічною дівчинкою Ірцею. Автор розкриває платонічні почуття професора до ексцентричної акторки Вер і художника Корвина, а також детальну наукову роботу Комахи, яка часто відволікає від повсякденного життя.
Модерне візуальне оформлення від видавництва «Основи» з ілюстраціями Ольги Селищевої переносить читача у конструктивістські урбаністичні ландшафти столиці початку минулого століття.
«Лазарус», Світлана Тараторіна
Дія цього роману відбувається у 1913 році. Це альтернативна історія, де люди та нечисть — колишні закляті вороги — навчились співіснувати в головному місті Межі — Києві. Однак цей мир є хистким, і приховане насильство невдовзі може прорватися назовні.
Головний герой, Олександр Тюрин, відомий сищик із особистими причин для уникання столиці. Йому доведеться пройти через власне випробування, розплутати низку химерних злочинів і зробити все можливе, щоб не допустити нової масштабної війни.
«Записки Кирпатого Мефістофеля», Володимир Винниченко
Цей роман вперше в українській літературі так відверто і психологічно глибоко досліджує взаємини між чоловіком і жінкою. У центрі сюжету — адвокат Яків Михайлюк, який не готовий до батьківства, жінка, що відмовляється від аборту, і небажана дитина, яка несподівано стає для героя точкою внутрішньої трансформації. Події розгортаються у відомих київських локаціях початку XX століття.
У сучасному виданні від «Віхоли» до тексту додано QR-коди, що дають змогу буквально пройти маршрутами персонажів.
«Перші», Марія Олекса
Це щира історія про досвіди, які ніколи не повторяться: перші поцілунки, перше кохання, безмежні мрії та плани на майбутнє. Атмосферу твору створюють літній табір, помаранчевий светр, довгі листи і нескінченні прогулянки старим Києвом.
Головні герої — Равлик і Вла — зустрілися надто рано, щоб одразу усвідомити, ким можуть бути одне для одного. Вони ростуть, помиляються, ухвалюють важливі рішення і творять нові сенси, щоб одного дня прийти до розуміння, куди саме бігли весь цей час.
«Хмари», Іван Нечуй-Левицький
Іван Нечуй-Левицький прожив у Києві близько п’ятдесяти років, тому міські простори у його творчості описані з особливою точністю. У центрі повісті — кілька поколінь київської інтелігенції, які зустрічаються в середині XIX століття, коли в місті набувають популярності просвітницькі ідеї та утверджується народництво. Одні герої залишаються вірними старому порядку, інші — готові підтримувати і поширювати українську культуру та науку.
Книга поєднує історичний контекст із психологічним реалізмом, демонструючи, як формуються переконання і як вони протистоять життєвим викликам.
