“Варто готуватися до ще більш різких заяв Віктора Орбана та можливих провокацій”, — каже політолог, член правління “Центру дослідження та розвитку прикордоння” Михайло Шелемба.
Як розвиватимуться українсько-угорські відносини у 2026-му році та якою є роль Закарпаття під час повномасштабної війни — про це у інтерв’ю Суспільному розповів Михайло Шелемба.
— Минулий рік був одним з найгостріших у відносинах України та Угорщини. Викриття агентурної мережі, угорські дрони на території Закарпаття, дзеркальне блокування частини новинних сайтів, заяви Орбана про війну. Як розвиватимуться українсько-угорські відносини у 2026-му році?
— Я б розділив 2026 рік на два чітких етапи: до парламентських виборів в Угорщині та після них. Це будуть дві принципово різні історії. Першу половину року спрогнозувати легко — вона буде максимально напруженою.
Нам варто готуватися до ще більш різких заяв Віктора Орбана та можливих провокацій. Україна сьогодні стала чи не ключовим елементом внутрішньополітичної кампанії правлячої партії “Фідес”.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на полях саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, Бельгія, 18 грудня 2025 року. REUTERS/Yves Herman
Орбан використовує “українське питання” для мобілізації власного електорату, тому градус риторики лише зростатиме. Що буде після виборів — залежить від результатів голосування. Проте, навіть у разі перемоги Орбана, я очікую на певне зниження напруги. Коли електоральні цілі будуть досягнуті, почнеться час прагматизму. Орбан традиційно “торгуватиметься” з ЄС та США, використовуючи позицію щодо України як інструмент для отримання фінансових дивідендів для своєї країни. Українській дипломатії доведеться виявляти неабияку витримку, частіше зустрічатися з угорськими колегами та шукати точки дотику для подальшої європейської інтеграції.
— Ви народилися і навчалися у Берегові. Місті, у якому компактно мешкає угорська спільнота. Які зміни відбулись із угорською спільнотою Закарпаття під час повномасштабної війни?
— Головний тренд — угорська громада Берегівщини суттєво скоротилася. Повномасштабне вторгнення пришвидшило міграційні процеси. Багатьом представникам спільноти було простіше виїхати, адже вони володіють мовою та мають угорські паспорти, що полегшувало легалізацію в ЄС.
Однак важливо дивитися на ситуацію в динаміці. Якщо брати останні 10 років, то угорська громада отримала колосальний поштовх для розвитку. Через різні фонди та грантові програми було створено потужну інфраструктуру: освітню, культурну, економічну. Багато зроблено саме для того, щоб угорці Закарпаття почувалися суб’єктними.
Зараз ми бачимо певну трансформацію: громада стає менш чисельною, але ті, хто залишився, інтегровані в українські реалії війни так само, як і всі інші — вони волонтерять, захищають країну в лавах ЗСУ.
— У вересні 2025-го поблизу Ужгорода зустрілись лідери України та Словаччини — Зеленський і Фіцо. Говорили про співпрацю, водночас не заперечували, що мають різні позиції у багатьох питаннях. Під час повномасштабної війни Словаччина і Угорщина надавали різну підтримку Україні, однак їхні дії були дещо непослідовними…
— Я б назвав їх “прагматичними сусідами”. Вони насамперед захищають власний державний інтерес, намагаючись витиснути максимум вигоди з кожної ситуації.
Якщо Угорщина вже тривалий час тримається антиукраїнського курсу в публічній площині, то Словаччина Роберта Фіцо приєдналася до цього табору відносно нещодавно. Але є суттєва різниця: попри політичні заяви, Словаччина залишається важливим логістичним хабом, продовжує виробництво зброї для України та шукає взаємовигідні економічні проєкти.
Зустріч лідерів Володимира Зеленського і Роберта Фіцо в Ужгороді. 5 вересня, 2025. Фото: Офіс президента | сайт
Вони грають у “подвійну гру”: риторика для внутрішнього виборця — одна, а реальна співпраця в оборонному та енергетичному секторах — інша. Наше завдання — максимізувати цю практичну допомогу, попри політичний шум.
— Наскільки загрозливими є наразі інформаційні гібридні атаки на Закарпатті? Зокрема, через розпалювання міжетнічної ворожнечі?
— Загроза надзвичайно висока. Дестабілізація України зсередини через міжетнічні конфлікти — це “класика” російських спецслужб.
Карта Закарпаття в руках Москви — це інструмент, яким вони намагаються розхитати ситуацію вже не один рік. Зараз, коли суспільство виснажене чотирма роками війни, будь-який штучно створений мовний чи етнічний конфлікт може стати іскрою.
Особливо небезпечним цей сценарій стане, якщо в Україні почнеться активний внутрішній політичний чи виборчий процес. Кремль обов’язково спробує використати “угорське питання”, щоб показати Західну Україну як нестабільний регіон. Нам потрібна не лише робота спецслужб, а й висока медіаграмотність самих жителів краю, щоб не стати маріонетками в цій грі.
— На четвертий рік повномасштабної війни якою є провідна роль Закарпаття — безпекова, логістична чи дипломатична?
— Закарпаття остаточно закріпило за собою статус “тилової фортеці” та головного логістичного вікна до Європи.
На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал — так званий “сухий порт”. Віктор Микита / Facebook
Наразі Закарпаття виконує три критичні функції. По-перше, логістичну: через область йде основний потік гуманітарних та військових вантажів, а також експорт наших товарів. По-друге, це економіка: релокація підприємств перетворила регіон на новий індустріальний центр. Бізнес зі сходу та центру країни знаходить тут умови для виживання та розвитку. По-третє, Закарпаття виконує гуманітарну роль: область стала домом для сотень тисяч ВПО. Це створює навантаження на інфраструктуру, але водночас дає поштовх для розвитку сфери послуг та житлового будівництва.
Закарпаття сьогодні — це багатофункціональний хаб, роль якого в житті України лише зростатиме. Безпековий фактор, попри всі виклики, залишається визначальним, що спровокувало справжній інвестиційний та будівельний бум, релокацію бізнесу та притік нових мешканців.
Проте окремо варто виділити дипломатичний аспект, який став ключовим. Для наших найближчих сусідів — Угорщини та Словаччини — Закарпаття перетворилося на основний міжнародний майданчик для прямих контактів з Україною.
Ми бачили це на прикладі зустрічей із словацькою стороною на рівні прем’єр-міністрів та Президента. Навіть візит Віктора Орбана до України, який відбувався автомобільним транспортом саме через Закарпаття, підкреслює цей особливий статус регіону. Це робить область стратегічним “містком” у відносинах із цими країнами.
Для міжнародних організацій та країн ЄС Закарпаття є одним із найбезпечніших регіонів, що дозволяє проводити тут переговори найвищого рівня. Тому ми можемо сміливо говорити, що область стала своєрідним міжнародним трампліном та локомотивом європейської інтеграції.
У контексті майбутніх виборів в Угорщині та поглиблення співпраці зі Словаччиною, роль Закарпаття як ключового регіону в комунікації лише посилюватиметься. Фактично, саме через наш край сьогодні проходить шлях до порозуміння з тими країнами, які є важливими учасниками процесу інтеграції України в Європейський Союз.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook | YouTube | Telegram | Viber | Instagram | Threads | WhatsApp | TikTok
