Василь Боднар, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща

Днями минув рік відтоді, як посол України в Польщі Василь Боднар вручив вірчі грамоти тогочасному президентові РП Анджею Дуді.

Із цієї нагоди Укрінформ вирішив розпитати головного українського дипломата в Польщі про те, яким, на його думку, був цей рік в українсько-польських відносинах. Йдеться про співпрацю у військовій та економічній сферах, розв’язання історичних проблем двосторонніх відносин, спільну протидію російським впливам. Посол також розповів про роботу українських дипломатів у Польщі, розширення мережі консульських установ у країні над Віслою й те, як Українська держава допомагає співвітчизникам у Польщі.

80% «ПРОБЛЕМ» В АГРАРНІЙ СФЕРІ МІЖ УКРАЇНОЮ І ПОЛЬЩЕЮ НЕ ІСНУЄ

– Пане посол, рік тому ви вручили вірчі грамоти президентові Польщі й офіційно розпочали роботу в Польщі. Яким був для вас цей рік?

– Це був дуже динамічний і продуктивний рік. Значні зусилля були спрямовані на те, щоб стратегічне партнерство продовжувало набувати конкретних обрисів, щоб розв’язувалися наболілі проблеми і щоб наші відносини надалі формувалися з урахуванням стратегічних інтересів, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією України. Але, звісно, найголовніша тема нашого діалогу – це забезпечення обороноздатності України, підтримка нашої країни у війні проти російського агресора. Вважаю, що за минулий рік багато чого вдалося зробити.

– Польща не була для вас чужою країною, 15 років тому ви працювали тут у посольстві. Як, на вашу думку, за ці півтори декади змінилися українсько-польські відносини?

– Я запропонував би подивитися не на останні 15 років, а на всі 34 роки незалежності, на відносини між країнами з точки зору сприйняття України в Польщі й Польщі в Україні. На мою думку, ми маємо класичну синусоїду у взаємному ставленні, що пов’язується з подіями, які відбувалися. Коли Україна отримала незалежність, звичайно, рівень суспільної підтримки нашої країни в Польщі був високим. Пізніше досить серйозні сплески позитивних емоцій і підтримки України у Польщі спостерігалися у періоди Помаранчевої революції, Революції гідності, початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ці підйоми супроводжувалися певними очікуваннями на зміни в Україні. Згодом відносини переходили на більш стабільний і спокійний рівень.

У 2022 році польське суспільство перевершило само себе, показавши всьому світові, що таке справжня солідарність: відкриті серця й домівки для українців, які рятуються від російської агресії, та щира підтримка України, що бореться за свободу і життя. Це був певний історичний перелом у двосторонніх відносинах, який показав, на що здатне польське суспільство, на що здатна польська держава в часи великої кризи і великих випробувань.

За останні два десятиліття Польща зробила великий крок уперед. Вона стала однією з найбагатших країн світу, стоїть на порозі входження у G20 і показує високі темпи розвитку. Свій внесок у це зробили й українці, зокрема той мільйон наших громадян, які змушені були виїхати з України через російську агресію і знайшли прихисток в Польщі. За даними компанії Deloitte, у 2024 році українці, які приїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, забезпечили 2,7% ВВП Польщі.

На сьогодні ми маємо нову якість наших відносин: ми подорослішали, сприймаємо одне одного нарівні, по-серйозному. Ми розуміємо вагу кожної з держав у світі й усвідомлюємо, де ми можемо бути корисними одне для одного, де нам варто співпрацювати, а де ми є конкурентами, і про це також потрібно відверто говорити.

Йдеться, наприклад, про співпрацю у сільськогосподарській сфері. Це доволі чутлива тема як у Польщі, так і в Україні. Торік не було блокування спільного кордону, на відміну від 2023–2024 років, оскільки налагоджено системний і постійний діалог між міністерствами сільського господарства.

Майже щомісяця відбувалися або онлайн, або безпосередні зустрічі, які давали змогу показувати реальну картину торгівлі тими чи іншими товарами, порівнювати статистику, розв’язувати проблеми, які нібито неможливо було розв’язати. Скажу більше: 80% «проблем» фактично не існує. Вони придумані, накручені різними спекуляціями, медійним розголосом або ж спробами посварити виробників з України і Польщі. Натомість у 20% випадків проблеми можна розв’язати.

Йдеться про дискусії, починаючи від того, як Україна має інтегруватися до ЄС, це формує загрози чи дає можливості для Польщі, і закінчуючи тим, які конкретні види товарів є конкурентами для польських товарів і як розв’язання конкретної проблеми перетворити на можливості для українсько-польської співпраці. На жаль, ще залишаються певні заборони щодо постачання на польський ринок української продукції.

Але ми працюємо з Польщею та Євросоюзом, щоб поступово розв’язувати ці проблеми на користь наших виробників, не створюючи загроз на європейському ринку.

Тепер в Україні ми сприймаємо Польщу як зразок успішної трансформації. Україна прагне до ЄС, тим часом Польща вже понад 20 років в Євросоюзі. Польща є яскравим прикладом того, як правильно використовувати ті можливості, які дає європейська інтеграція, щоб перетворитися на країну, що процвітає. У Польщі також є розуміння безпекової ситуації, враховуючи теперішню війну Росії проти України. Польща приділяє серйозну увагу своїй безпеці, зміцненню обороноздатності і, мабуть, є найуспішнішою країною ЄС щодо витрат на оборону та посилення оборонних спроможностей.

ПОЛЬЩА ГОТУЄ 47-Й ПАКЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ УКРАЇНИ

– Триває активна дискусія щодо участі країн у мирному процесі. Польща також намагається бути активною, Варшава декларує участь у можливій миротворчій операції в Україні як логістичний хаб. На яке залучення Польщі очікує Україна?

– Тема участі Польщі в Коаліції охочих, у мирних переговорах є надзвичайно актуальною в Польщі. Водночас більшість польського суспільства виступає проти направлення військ в Україну. Ця тема обросла різними міфами, стала елементом внутрішньополітичної дискусії. Ми зараз не входитимемо до неї. Скажемо лише що, по-перше, для нас Польща важлива як «дорога життя», оскільки реалізація будь-яких ініціатив чи операцій без Польщі неможлива. Польща як учасник Коаліції охочих на різних рівнях була представлена на 17-ти зустрічах. Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький узяв участь у розмові за участі Президента України, європейських лідерів та президента США Дональда Трампа, а прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск – за участі європейських лідерів. Це важливо, адже присутність Польщі в таких розмовах – це надпартійний консенсус. Державний інтерес Польщі полягає в тому, щоб Україна вистояла, була сильною, стримувала російську агресію. Другий елемент: без Польщі майже неможливо логістично реалізувати операції з постачання чи забезпечення підрозділів, перекидання військ тощо. На сьогодні Польща для України відіграє ключову роль для забезпечення поставок військової допомоги. Для союзників, які ухвалять рішення про направлення військових контингентів в Україну після завершення бойових дій, Польща також відіграватиме ключову логістичну роль.

– Як продовження оборонної тематики: скільки пакетів військової допомоги Польща вже передала Україні?

– Станом на сьогодні Польща передала Україні 46 пакетів військової допомоги, тепер формується 47-й пакет. Попередній пакет допомоги оцінювався у приблизно 250 млн євро. Новий пакет, який ми очікуємо упродовж найближчих місяців, буде на суму 220–230 млн євро. У ньому будуть боєприпаси, амуніція, різні військові товари, які потрібні для конкретних видів Збройних сил, а також запчастини для військової техніки. Особливо це стосується озброєння польського виробництва, яке раніше було поставлене в Україну. Тут мова як про раніше надану допомогу, так і про закуплене Україною озброєння.

– Якою є українсько-польська співпраця у сфері оборонно-промислового комплексу?

– Ми посилюємо співпрацю у сфері ОПК, враховуючи потенціали обох країн, а також загрози, які перед нами стоять. Це особливо відчутно стало у вересні 2025 року після візиту віцепрем’єр-міністра, міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша до України. У нас сформовані групи, які займаються конкретними напрямами співпраці. Йдеться про взаємодію у сфері оборонно-промислового комплексу, координацію дій щодо пріоритетів у межах європейської ініціативи SAFE.

Зокрема, наприкінці минулого року ми сформували спільний перелік потреб і перспективних напрямів співпраці, щоб визначити, де ми можемо взаємодіяти і як використати кошти на користь обох країн, підтримуючи Україну й одночасно зміцнюючи обороноздатність Польщі. Йдеться про спільне виробництво, розвиток інноваційних технологій, модернізацію військової техніки.

Однією з таких цікавих тем може бути використання українських морських систем для оборони польського узбережжя. Ці вироби є в нас у достатній кількості, і ми спроможні їх постачати. Це може значно посилити оборонні спроможності Польщі на Балтійському морі. Крім того, важливими є питання, пов’язані не тільки з дронами, а й з ракетами, розвідкою, ППО. Досвід України у протидії щоденним масованим атакам дронів і ракет показує, наскільки протиракетна і протиповітряна оборона є важливими для безпеки цивільних об’єктів. І ми тут пропонуємо свої рішення, Польща також має свої напрацювання.

Перспективною є співпраця у сфері протиповітряної оборони, адже Польща має розвинуту систему ППО. Відомими є польські ПЗРК Piorun, які тепер використовуються в Україні і є надзвичайно ефективними. Але це ППО ближньої дії, а ми говоримо також про системи ППО середньої і дальньої дії, необхідні для знешкодження «шахедів». Нам також потрібно обмінюватися оперативною інформацією, створювати спільні системи контролю, моніторингу. Я вважаю, що систему ППО України варто було б додати в натовську систему. Це посилило б протиповітряну оборону Альянсу й допомогло Україні інтегруватися на військовому рівні з відповідними військовими компонентами НАТО.

ЗБИТТЯ РОСІЙСЬКИХ ЦІЛЕЙ НАД ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ СИСТЕМАМИ ППО КРАЇН НАТО ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ

– Чи актуальна на цей момент тема збиття засобами ППО країн НАТО цілей над західною частиною України?

– Цe питання залишається на порядку денному. Політичного рішення в НАТО із цього приводу наразі не ухвалено. Звичайно, різні пропозиції висловлювалися як з українського, так і з польського боку. Особливо актуальним це було у вересні минулого року, коли російські дрони масово порушили повітряний простір Польщі.

Ми продовжуємо переконувати, що найбільш ефективним було б збивати російські дрони в українському небі. Думаю, що ця тема набуде додаткової доданої вартості тоді, коли вдасться реалізувати домовленості щодо припинення вогню і реалізації ініціатив Коаліції охочих, які містили б і захист союзниками українського неба.

– Коли можемо очікувати на спільну реалізацію з Польщею проєктів у межах європейської ініціативи SAFE?

– Ми узгодили перелік перспективних проєктів і надіслали на затвердження Єврокомісії. Найближчим часом обговоримо це питання з польськими колегами. За попередніми даними, у березні буде зрозуміло, які проєкти отримали фінансування, і тоді побачимо, в якому напрямі планувати роботу. Варто нагадати, що ініціатива SAFE – це кредит на виробництво оборонної продукції на території країн ЄС з можливим залученням третіх країн, у цьому випадку – України. Реалізація проєктів у межах цієї ініціативи допоможе і нам, і Польщі створити сучасні системи озброєння. Йдеться, наприклад, про виробництво боєприпасів, ППО, розроблення інноваційних технологій.

– Коли відбудеться передача польських МіГ-29 Україні, про що йшлося, зокрема, під час грудневого візиту Президента України Володимира Зеленського до Польщі?

– Станом на сьогодні готовими до передачі є чотири літаки. Їх перевірила українська інспекційна група, і тепер ухвалюється рішення про час, місце і процедуру передачі. Сподіваюся, що це відбудеться у першому кварталі цього року. Думаю, ці МіГи потребуватимуть певної модернізації, але це вже питання до військових.

У результаті цього кожна зі сторін отримає те, чого потребує, оскільки українська сторона має намір передати польській засоби для посилення дронового потенціалу Польщі. Такий механізм запропоновано для того, щоб зміцнення оборонних спроможностей для обох сторін мало конструктивний характер.

– Скільки загалом буде передано цих літаків, і чи це відбудеться у 2026 році?

– Близько десяти. Час їхньої передачі залежатиме від спроможності їх приймати, готовності цих літаків до безпосереднього застосування і нашої готовності надати щось взамін. Звичайно, треба врахувати, що це літаки, які закінчили свою службу в Польщі, але можуть використовуватися в бойових умовах в Україні.

– Глава МЗС України Андрій Сибіга в інтерв’ю Укрінформу торік повідомив, що Україна звернулася до Польщі про кредит на 120 млн євро на закупівлю польського озброєння. Чи цей кредит уже надано?

– Ми на фінальній стадії узгодження всіх деталей, пов’язаних з підписанням угоди про цей кредит. Міністерства фінансів обох країн узгоджують умови, ми залучили до процесу представників Міністерства оборони та інших інституцій, які допомогли б із змістовною частиною належного використання кредиту для зміцнення обороноздатності України і співпраці у сфері ОПК. Я сподіваюся, що підпишемо цю угоду в першій половині року.

БАЛАНС ВЗАЄМНОЇ ТОРГІВЛІ ЗА 2025 РІК СТАНОВИТИМЕ 16–17 МЛРД ДОЛАРІВ

– Яка на сьогодні економічна співпраця між Україною та Польщею?

– За три квартали минулого року товарообмін між Україною і Польщею порівняно з аналогічним періодом 2024 року зріс на 7,7% і становив 13 млрд дол. Зокрема, імпорт з Польщі до України становив 9,3 млрд дол., а з України до Польщі – 3,7 млрд дол. У суму польського імпорту входить також продукція ОПК. Загальний обсяг взаємної торгівлі за минулий рік може сягнути 16–17 млрд дол. Ми купуємо в Польщі багато продукції, пов’язаної з функціонуванням України в умовах війни. Зокрема, йдеться про паливо, газ, електроенергію, які тепер у значних обсягах постачаються з Польщі до України.

Варто також зазначити, що ми постачаємо з України переважно сировину й ресурси. А з Польщі до України надходить продукція з доданою вартістю. Тому нам ще серйозно треба попрацювати над тим, щоб на ринок Польщі та ЄС надходила продукція, яка вироблена в Україні і яка має відповідну додану вартість, а не просто, наприклад, добута руда чи зібране зерно.

Надзвичайно важливими темами є також вирішення актуальних питань, пов’язаних з розвитком прикордонної інфраструктури, функціонуванням кордону, розв’язанням проблем перевізників.

Водночас в економічному вимірі варто згадати про дуже важливий аспект – людський капітал. Сьогодні в Польщі перебуває понад 2 млн громадян України. З мільйона українців, які виїхали з України до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії, 72% працює. У Польщі також функціонує 80 тисяч підприємств і компаній, заснованих громадянами України. Українці у Польщі допомагають динамічному розвиткові польської економіки, і вони також є доданою вартістю для України. Насправді створюється досить серйозна додаткова можливість для розвитку спільного бізнесу, взаємної торгівлі чи нових умов для відбудови України.

– У Польщі періодично чути голоси про те, що необхідно обмежити експорт тих чи інших видів української продукції на місцевий ринок, оскільки це його дестабілізує. Як українська сторона повинна діяти в цій ситуації, щоб не генерувати додаткових проблем у двосторонніх відносинах?

– Захист свого ринку – це природна реакція кожного суспільства. І кожен виробник хоче мати домінувальні умови для своєї продукції на ринку своєї країни. Водночас у питанні імпорту агропродукції з України ми бачимо багато міфів, стереотипів і різних фальшивих історій, які розкручуються у ЗМІ, але насправді не мають підтвердження. І саме діалог, співпраця між виробниками агропродукції, між міністерствами, які відповідають за ці напрями, дають змогу значною мірою ці проблеми розв’язувати.

Тому найкращий варіант – це діалог і співпраця. Торік у листопаді відбувся візит віцепрем’єр-міністра України – торгового представника України пана Тараса Качки до Варшави. Він провів зустрічі з відповідними представниками польського уряду, зокрема з міністром фінансів та економіки Анджеєм Доманським. Усі ці питання порушували, сторони перебувають у постійному діалозі. Найближчими тижнями відбудеться візит міністра Доманського до України для проведення зустрічі співголів міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Цей візит є важливим з точки зору організації в цьому році в Польщі Міжнародної конференції з питань відновлення України (URС 2026).

– Де й коли відбудеться Міжнародна конференція з питань відновлення України?

– Опрацьовується пропозиція польської сторони, ймовірно, це буде в червні чи липні. Невдовзі офіційно оголосять час і місце проведення Міжнародної конференції з питань відновлення України.

УКРАЇНА І ПОЛЬЩА ПРАЦЮЮТЬ НАД НОВИМИ ДОЗВОЛАМИ НА ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКОВО-ЕКСГУМАЦІЙНИХ РОБІТ

– Українсько-польський кордон є постійною проблемою: насамперед – довгі черги, непоодинокі також нарікання на ставлення до осіб, що подорожують. Чи ці проблеми можна розв’язати?

– Українсько-польський кордон тепер – це, мабуть, найбільш завантажений кордон між ЄС та країною з-поза меж Спільноти. Щороку тут фіксується приблизно 20 млн перетинів кордону громадянами України та інших країн. Для наших громадян цей кордон – дорога життя, для нашої країни – це забезпечення оборонною продукцією від партнерів, постачання енергоносіїв та інших необхідних товарів. Звідси й велике навантаження на працівників прикордонної і митної служб, які на цьому кордоні працюють.

Водночас ми постійно порушуємо питання про випадки негативного ставлення до громадян України з відповідними службами польської сторони, звертаємо увагу на конкретні кейси. Я перебуваю в безпосередньому контакті з керівником прикордонної служби Польщі, з відповідним заступником міністра в міністерстві фінансів, який контролює діяльність митних органів. На щастя, маємо добру реакцію як від центральних, так і від місцевих органів влади. Наші консули в Жешуві (Ряшеві, – ред.) та Любліні також перебувають у прямому контакті з комендантами на пунктах пропуску, і ми намагаємося розв’язувати усі проблеми, що виникають.

Ми співпрацюємо з нашими польськими партнерами у питаннях насамперед реконструкції та модернізації пунктів пропуску. На сьогодні влада Підкарпатського воєводства ухвалила рішення про модернізацію залізничного пункту пропуску в Перемишлі (пол. Przemyśl, – ред.), створення додаткових спроможностей на пішохідному пункті пропуску в Медиці, наприкінці 2024 року відкрито новий автомобільний пункт пропуску «Нижанковичі – Мальховичі». Незабаром розпочнеться модернізація пункту пропуску «Медика – Шегині», щоб поліпшити його спроможності.

Звичайно, важлива також угода про спільний прикордонний та митний контроль. Він тепер функціонує на чотирьох автомобільних пунктах пропуску, але ми хочемо, щоб здійснювався на всіх пунктах. Намагаємося вирішити це питання в контактах з Польщею та Єврокомісією.

– Складна історія залишається одним з найбільш вразливих пунктів в українсько-польських відносинах. Наприкінці минулого року українська та польська сторони узгодили план дій на 2026 рік. Чи цей рік може принести позитивні зміни? Де і коли найближчим часом відбуватимуться пошуково-ексгумаційні роботи в Україні та Польщі?

– Історичні питання є важливими, проведення пошуків та ексгумацій не має кидати тінь на інші виміри двосторонньої співпраці, зокрема на оборонку, логістику, транспорт. Тому з 2024 року працює відповідна робоча група, яка була створена після домовленостей між міністрами закордонних справ Андрієм Сибігою і Радославом Сікорським. На сьогодні питання проведення пошуків та ексгумацій перейшло у площину реалізації.

У 2025 році проведені ексгумації у двох місцях на території України, відбулися поховання останків. Також відбулися пошукові роботи в одному пункті на території Польщі. Я вважаю це певним переломним моментом, тому що тривалий час у нас взагалі не було співпраці в цій сфері.

Ми працюємо над новими дозволами, над розв’язанням тих проблем, які тривалий час з різних причин не розв’язувалися.

Певний час ми не могли знайти спільних точок дотику, із чого розпочати цей процес, як його представити українському й польському суспільствам. Успіх 2025 року показує, що можна багато чого зробити, якщо є політична воля, відповідальність і готовність до конструктивної співпраці.

– Розкажіть, будь-ласка, де цього року ведуться і планується проведення пошукових та ексгумаційних робіт?

– На сьогодні українська сторона видала три додаткові дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України. Це село Угли Рівненської області. Туди у грудні вже їздила українсько-польська група й обговорювала план початку пошукових робіт. Другий дозвіл – проведення робіт у селах Острівки і Воля Островецька Волинської області, що є однією локацією. Третє місце – Пужники-2, тобто друге поховання в селі Пужники Тернопільської області. Ми також готуємо пакет документів, пов’язаний з роботами у селі Гута Пеняцька Львівської області, розглядатимуться інші місця.

З польського боку кордону ми очікуємо дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині та розташованому неподалік селі Ласків, що є однією локацією. Друге місце – Перемишль, третє – село Юречкова, де відбуватиметься друга фаза пошукових робіт. Українська сторона отримала вже дозвіл на проведення робіт в Юречковій, польська сторона доопрацьовує рішення щодо Перемишля і Сагриня.

Найважливіше, що пошукові роботи, які торік відбулися в Юречковій, показали готовність польської сторони працювати з українськими експедиційними групами. Було надано максимальне сприяння, забезпечено безпеку, створено належні умови праці, не створювано жодних перепон. Це показує відкритість обох сторін до врегулювання тих питань історичної пам’яті, які традиційно були надзвичайно дражливими і використовувалися у політичному плані по обидва боки кордону.

Наступним елементом нашої співпраці, і про це говорили також під час візиту Президента України Володимира Зеленського у грудні до Варшави, є контакти між Інститутами національної пам’яті. Нам бракувало цих контактів, не вдавалося налагодити системної співпраці. Тепер сподіваємося, що таку співпрацю буде налагоджено, і вона розвиватися саме для того, щоб конкретні питання вирішувати на рівні обох інституцій.

Третій вимір – співпраця між істориками обох країн. Торік у листопаді відбулися перші консультації з підготовки великого форуму істориків, який планується в 2025 році у Польщі. Ми працюємо над темами, над залученням істориків, щоб показати нашим суспільствам: навіть попри різницю поглядів ми можемо знайти можливості для діалогу і співпраці. Ми хочемо, щоб саме це місце було платформою для дискусій з історичної проблематики, щоб цими питаннями не маніпулювали політики, створюючи негативний фон у суспільствах обох країн. На сьогодні ми зробили максимум можливого, щоб можна було зняти гостроту питання й перевести його в конструктивне русло.

– А коли відбудеться цей форум істориків і в якому форматі працюватиме?

– Форум істориків готуємо на середину цього року. Цей час буде використано для підготовки змістової частини, підбору істориків, які займаються українсько-польськими відносинами і зможуть хоча б частково дати відповіді на питання, що турбують наші суспільства.

Ми намагаємося сформувати новий механізм комунікації історичних осередків з України та Польщі, адже попередні дискусії сторін з історичної тематики, які тривали з 90-х років минулого століття до 2018 року, мали різний успіх та результати, супроводжувалися різними емоціями.

Важливо, щоб майбутній формат взаємодії істориків став професійною платформою, яка враховуватиме політично-суспільні настрої по обидва боки кордону, але також займатиметься фаховими дослідженнями конкретних випадків, базуючись на архівних документах, дослідженнях, фактах, а не на політичних чи медійних спекуляціях. Дипломати й політики допоможуть його організувати.

У ПОЛЬЩІ БУДЕ СТВОРЕНО ПОРАДНИК ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ЩОДО ДІЙ У РАЗІ ХЕЙТУ

– Минулий рік приніс різкий сплеск антиукраїнських настроїв, а також погроз і фізичного насилля до українців у Польщі. Міністерство юстиції Польщі повідомило про створення спеціалізованих підрозділів у прокуратурах, які розслідуватимуть злочини на національному ґрунті. Чи це поліпшить ситуацію? Як українська сторона співпрацюватиме з польською у цьому напрямі?

– Будьмо відвертими: основна причина зміни настроїв у Польщі – це війна, що триває. Вона змусила багатьох українців залишити свої домівки, переїхати до інших країн. Українців у Польщі багато – понад два мільйони, – і це створює внутрішній тиск на польське суспільство. Але це явище пов’язане не тільки з українцями, але й із зміною політичних настроїв у Польщі та Європі загалом. Вони відчутно зміщуються вправо. У світі починає домінувати антиіммігрантська риторика. І це також впливає на перебування іноземців у Польщі, зокрема українців.

Звичайно, багато що залежить від панівного політичного дискурсу, тобто від заяв політиків. У соцмережах, політичному середовищі звучать критичні заяви щодо медичного й соціального забезпечення українців, питання освіти українських дітей. Часто це супроводжується міфологізацією певних тем і створенням негативних стереотипів, які значною мірою впливають на суспільні настрої. На жаль, це також використовують деякі політичні сили, які так намагаються розширити свою електоральну базу.

Звісно, ми над цим активно працюємо, насамперед з органами юстиції. Рішення уряду Польщі про створення спеціальних підрозділів у прокуратурах – це адекватна відповідь на виклики, які ми сьогодні бачимо з хейтом чи агресією щодо громадян України. Із свого боку ми працюємо над створенням так званого порадника для громадян України про те, як себе поводити у кризових ситуаціях, у разі хейту чи проявів агресії, оскільки багато людей не знає, як захистити себе в польському правовому полі. Такий порадник українські дипломати створюють разом з адвокатами та експертами. Сподіваємось, що він з’явиться найближчими тижнями. Ми також працюємо з органами поліції на місцях, які реагують безпосередньо на акти агресії проти українців. На усі суспільно резонансні події скеровується наша увага, а в разі необхідності – і відповідне реагування.

У ПОЗНАНІ ТРИВАЄ РОБОТА НАД ВІДКРИТТЯМ КОНСУЛЬСТВА УКРАЇНИ

– Російська пропаганда дуже активно працює на антиукраїнському напрямі в Польщі і, на жаль, навіть має певні успіхи. Як можна цьому протидіяти спільно з польською стороною?

– Росія намагається формувати, підживлювати, посилювати антиукраїнські, антиіммігрантські настрої в Польщі через пропаганду, маніпуляції, спроби використати громадян України для організації актів саботажу й диверсій. На жаль, громадяни України дозволяють використовувати себе і бути серйозним знаряддям в руках російських спецслужб, і це – велика проблема. Закликаю громадян України не продаватися ворожій Росії за «30 срібняків», які ніколи й нікому не принесли ні щастя, ні користі. Адже на цьому вони не зароблять, а зіпсують усе своє життя. Водночас з польською стороною на рівні державних інституцій і неурядових організацій ми працюємо в різних напрямах для нейтралізації цих асиметричних загроз. Зокрема, проводимо великі конференції з протидії дезінформації, намагаємося доводити правдиву інформацію в польському інформаційному просторі, налагоджена тісна співпраця між офісами генпрокурорів обох країн. Нещодавно між нашими державами підписано угоду по співпрацю щодо спільної протидії організованій злочинності. Це один із тих вимірів, який допоможе посилити нашу співпрацю і відповідати адекватно на російські загрози.

– Нещодавно запрацювало віцеконсульство України в Жешуві. Коли відкриється консульство у Познані, змінить статус консульство у Гданську?

– У грудні міністр закордонних справ Андрій Сибіга відкрив шосту консульську установу України – віцеконсульство в Жешуві. Вона вже почала функціонувати, приймає громадян. Це доволі серйозне полегшення для тих, хто проживає у Підкарпатському воєводстві чи їде транзитом з України, наприклад, до Кракова, Катовіце чи інших міст і може скористатися послугами віцеконсульства.

На порядку денному відкриття сьомої консульської установи України – у Познані. Уже цього місяця очікуємо прибуття керівника цього новостворюваного консульства, і розпочнеться підготовка до його відкриття. Сьогодні ми працюємо з місцевими органами влади щодо виділення приміщення, умов функціонування консульства тощо. Відповідні згоди від польської сторони ми вже отримали, і тепер відбувається їх імплементація.

Водночас торік у листопаді ухвалене рішення про перетворення консульства у Гданську в генконсульство, відбувається переоформлення цієї інституції. Думаю, найближчим часом буде оприлюднене рішення із цього приводу.

ЗА 2025 РІК У ПОЛЬЩІ ЗАРЕЄСТРОВАНО 10 ТИС. НОВОНАРОДЖЕНИХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

– Скільки українців, за вашими оцінками, тепер перебуває у Польщі? Скільки торік новонароджених українців зареєстрували консульства України в Польщі?

– За різними даними, у Польщі перебуває від 2 до 2,5 млн громадян України. Значна частина з них постійно перебуває в Польщі, частина приїжджає на сезонні роботи, також багато людей подорожує через Польщу транзитом. На сьогодні в нас досить позитивна динаміка з кількістю новонароджених. Зокрема, за рік консульські установи України в Польщі зареєстрували близько 10 тис. новонароджених громадян України. Консульські установи намагаються максимально допомагати молодим батькам, які реєструють новонароджених громадян України. Наші діти – майбутнє України.

– З огляду на велику кількість українців у Польщі постає питання освіти для українських дітей. Як вирішується це питання?

 – Насамперед ми допомагаємо у функціонуванні українських шкіл, які діють у Польщі. Тільки у Варшаві функціонує пʼять таких шкіл, а також два міжшкільних пункти навчання – так звані суботні та недільні школи. Офіційно понад 200 тис. українських дітей тепер навчається у польських школах. Цього року було ініційоване створення програми вивчення української мови як другої іноземної у початкових школах Польщі та ліцеях. Доцент Інституту славістики Польської академії наук доктор Павло Левчук підготував ці програми, а ми знайшли фінансування, залучили спонсорів, і тепер ця програма може використовуватися в польських школах. Наші громадяни та поляки мають можливість звертатися до дирекції шкіл і домагатися викладання української мови як другої іноземної.

Ми працюємо з різними українськими інституціями для отримання книг і підручників, щоб передавати нашим школам у Польщі, а також працюємо над розширенням мережі українських книжкових поличок під егідою першої леді України Олени Зеленської в польських бібліотеках та публічних установах. Намагаємося також допомагати освітнім інституціям, де навчаються громадяни Польщі українського походження.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото автора та Посольства України в Польщі