20.01.2026

Вербицька Оксана

Кріступас Вайтєкунас, міністр фінансів Литви


Напередодні засідання Ради з економічних і фінансових питань ЄС Укрінформ зустрівся з міністром фінансів Литви Кріступасом Вайтєкунасом. Міністр – переконаний прихильник України, син колишнього міністра закордонних справ Петраса Вайтєкунаса, який також був послом Литви в Україні, коли Росія розпочала свою агресію у 2014 році.

Міністр розповів про перспективу фінансування України, зокрема, про продовження роботи ЄС над тим, щоб Україна отримала перший транш схваленої багатомільярдної позики вже у другому кварталі цього року, виклики на шляху інтеграції, інвестиції, санкції проти Росії, підтримку реконструкції та відновлення України, важливість енергетичної незалежності від Росії та багато іншого.

НЕ ЗНАЙТИ ГРОШІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВЧАСНО – НЕ ВАРІАНТ

– Литва – один із головних захисників інтересів України в ЄС. Навіть на тлі корупційного скандалу навколо Енергоатома в листопаді минулого року ви були одним з перших, хто наголосив, що це ніяк не повинно впливати на гуманітарну, військову та фінансову підтримку нашої країни. Цитую: «Україна – наш єдиний вибір»… Чи не змінилася ваша позиція відтоді?

– Звичайно, нічого не змінилося. Незважаючи на будь-які скандали, ми повинні підтримувати Україну всіма можливими способами. Скандали мало що змінюють. Звісно, ми повинні розуміти, що боротьба з корупцією насамперед потрібна Україні. І лише після цього вона потрібна Литві чи Європейському Союзу. Це для вас буде добре – перемогти корупцію, для всієї вашої країни. Це потрібно вам. І, звичайно, це також буде в наших інтересах, якщо корупція у вас буде подолана.

– Повертаючись до рішення лідерів ЄС щодо фінансової підтримки України на 2026–2027 роки, як ви вважаєте, які труднощі можуть виникнути під час розроблення конкретних механізмів виплат?

– На цей момент найважливіше – знайти механізм, який не перевантажуватиме країну, що перебуває у стані війни. Тому він має бути простим, ефективним та прозорим у використанні. Це, мабуть, одне з найважливіших завдань, що залишилося.

І, звичайно, ці гроші мають надійти до України вчасно, до квітня, тому що у квітні знадобляться додаткові кошти, щоб підтримувати функціонування країни, армії, державного апарату, інфраструктури. Тож ці гроші мають надійти до вас вчасно, а потім використовуватися ефективно та прозоро.

ЛИТВА ВИСТУПАЄ ЗА ПОВНОПРАВНЕ ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЄС

– Як ви вважаєте, чи будуть співзаконодавці ЄС достатньо швидкими у схваленні кредиту, щоб гарантувати, що Україна отримає перші виплати у квітні?

– Я думаю, що вони виконають свою роботу, тому що іншого варіанту просто немає. Якщо гроші закінчаться, як тоді функціонуватиме країна, що перебуває у стані війни? Вона не може перестати функціонувати. Якщо перестане, вона програє. Тож це не варіант.

– Нещодавно ми бачили повідомлення про те, що Європейська комісія обговорює можливість зміни правил розширення ЄС та запровадження двоетапної інтеграції для України. Яке ваше ставлення до цієї ідеї, які її можливі переваги та недоліки?

Кінцевою метою є повноцінне членство України в ЄС

– Литва виступає за повну інтеграцію України до ЄС до 2030 року або навіть раніше. Вона має бути повністю інтегрованою, справжнім членом ЄС. Але, звісно, якщо є спосіб зробити це покроково і це лише допоможе прискорити процес та дасть певні проміжні віхи, яких Україна може дотримуватися, то ми це підтримаємо. Якщо це задовольнить українців та прискорить інтеграцію.

Ми не вважаємо, що Україна повинна залишатися на цьому першому проміжному кроці й потім ніколи не мати змоги зробити другий крок до повноцінного членства. Отже, це є ризиком, і якщо ми його уникнемо, то підтримаємо цей проміжний крок. Але все ж кінцевою метою є повноцінне членство України в ЄС.

У СКЛАДІ ЄС УКРАЇНА СПРИЯТИМЕ ПІДВИЩЕННЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЄВРОПИ

– Модель, яку тепер обговорюють, окрім іншого, передбачає поступове отримання Україною доступу до певних сегментів єдиного ринку ЄС, сільськогосподарських субсидій та фондів розвитку. Наша інтеграція в європейські сільськогосподарські ринки, як відомо, викликає певні застереження навіть у деяких найбільших друзів України в Європейському Союзі. Чи бачить Литва загрози для свого ринку та виробників з боку українського агропромислового комплексу?

Україна має дуже конкурентоспроможну сільськогосподарську продукцію та конкурентні ціни

– Звичайно, загрозу можна побачити лише з економічної точки зору, оскільки Україна має дуже конкурентоспроможну сільськогосподарську продукцію та конкурентні ціни. Тож це створить більше конкуренції для місцевих фермерів та виробників, але це лише одна точка зору.

Водночас є й точка зору споживачів. І з цієї точки зору більша конкуренція означає нижчі ціни та кращу якість. Тож я думаю, що поряд із загрозами є і можливості, і все залежить від того, з якої точки зору ви дивитеся на це питання. Навіть якщо деякі виробники наражаються на ризик, усі споживачі отримують певні переваги.

– Ви говорите радше як народний міністр, що не просто підтримує лише виробників…

– Я бачу це дуже об’єктивно. Так, є свої переваги та недоліки, як і скрізь. Зрештою, якщо Україна вступить до ЄС, це принесе більше динаміки в деякі сектори економіки.

– До речі, на вашу думку, чи достатні захисні заходи, передбачені оновленою угодою між Україною та ЄС (після скасування автономних торговельних заходів у червні минулого року), чи ситуація вимагає суворішого регулювання, на чому наполягають найближчі сусіди нашої країни, зокрема Польща?

– Вони застосовуватимуться лише протягом перехідного періоду, і насправді Литва все ще перебуває у цьому перехідному періоді щодо сільського господарства. Є прямі виплати від ЄС литовським фермерам, і ми все ще маємо показник, нижчий від середньоєвропейського. А коли ми розпочали наше членство, прямі виплати становили 25 відсотків від рівня ЄС.

Мені важко сказати, достатні захисні заходи чи ні. Звичайно, Польща – важлива країна, і її голос буде почутий всією Європою. Але якщо ви хочете зробити Європу конкурентоспроможною, іноді не треба тікати від конкуренції. Конкурентоспроможність Європи тепер є одним із головних пріоритетів ЄС. Можливо, концепція не згадує сільське господарство зокрема, але йдеться про всі сектори економіки.

УКРАЇНА – ЧУДОВЕ МІСЦЕ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

– Говорячи про наші відносини, який стан двосторонньої торгівлі між Литвою та Україною? Чи задовільні тенденції, і де ви бачите резерв для розвитку?

Ми маємо чверть мільярда доларів США інвестицій литовських компаній в Україну щорічно

– Щодо двосторонньої торгівлі, я не дуже добре ознайомлений з останньою статистикою, але щодо інвестицій, я бачив, що їхній рівень досить високий, навіть для воєнного періоду. Ми маємо чверть мільярда доларів США інвестицій литовських компаній в Україну щорічно. І вони були ще вищими в мирний час. Думаю, що ця співпраця між нашими країнами в економіці, звичайно, має ще більший потенціал.

Тепер важливо відбудувати те, що було зруйновано. Але якби війна закінчилася і був би досягнутий мир, думаю, інвестори були б дуже зацікавлені в Україні. Це великий і дуже відомий ринок для литовських інвесторів. Ми маємо ці взаємні відносини вже дуже давно. І в нас є гарні приклади підприємств, які вже працюють в Україні, зокрема супермаркети та деякі інші компанії. Вони залучили б інші компанії з Литви до інвестицій в Україну. І потенціал набагато вищий, ніж був до війни, коли він становив 350 мільйонів доларів. Якби війна припинилася, він міг би значно зрости.

– Отже, першою передумовою для збільшення інвестицій є припинення воєнних дій…

– Війна – це фундаментальна річ, коли ми говоримо про Україну. Але є й інші речі, про які ми згадували раніше, такі як корупція. Також важливим є розмір українського ринку. Україна – велика країна, багата на ресурси, зокрема сільське господарство. А населення дуже працьовите, що у плані менталітету дещо відрізняється від старих західних країн. Я думаю, що це чудове місце для інвестицій, і інвестиції надходять до України навіть тепер, під час війни.

Але якщо війна припиниться, Україна має дуже світлі перспективи на майбутнє, особливо якщо вона приєднається до ЄС – за одноетапною схемою, якщо вона одразу стане повноправним членом, або якщо буде застосовано якусь іншу схему, що містить проміжні кроки. Але, знову ж таки, ці кроки мають бути спрямовані на прискорення інтеграції, а не на утримання України в такому проміжному стані.

– Чи можете докладніше розповісти про конкретну сферу економіки України, в якій Литва найбільше зацікавлена ​​з погляду інвестицій, коли йдеться про відновлення?

Литва посідає перше місце за кількістю генераторів, що постачаються Україні

– Литва дуже активно допомагає вашому енергетичному сектору. Наприклад, вона посідає перше місце за кількістю генераторів, що постачаються Україні, а також є однією з провідних країн у постачанні трансформаторів та іншого обладнання.

У нинішній ситуації, коли удари тривають, основна частина інвестицій має йти на відбудову. Якщо війна припиниться, ви залучите не лише інвестиції у відбудову, а й інвестиції, спрямовані на розвиток бізнесу. Я також можу згадати, що деякі литовські державні компанії інвестують в Україну, як-от наші залізничні оператори, вантажні компанії та інші.

– Які приклади литовських інвестицій в Україну свідчать про вашу значну присутність?

– Я б згадав мережу супермаркетів Novus, залізничних операторів LTG Cargo та BGS Rail Holdings, деякі інвестиційні компанії та енергетичні підприємства… Литва також давно має досить сильний промисловий сектор. Тепер він трохи сповільнився через геополітичну ситуацію, коли промисловість стикається з труднощами в усій Західній Європі. Але все ж він досить сильний, і я знаю, що промислові компанії інвестують в Україну досить суттєво.

ЛИТВА ДОСЯГЛА НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОСІЙСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

– Литва допомагає Україні підтримувати свій енергетичний сектор, а яка ваша думка щодо ролі Литви в забезпеченні енергетичної незалежності країн Балтійського регіону від Росії?

Ми знаємо, що залежність від Росії не дає стабільності

– Боротьба Литви за енергетичну незалежність тривала досить довго, оскільки ми були дуже залежними від Росії в енергетичному секторі, коли розпався Радянський Союз. У нас були з’єднані енергосистеми та однакові стандарти, тож ми прагнули розірвати ці зв’язки. Це була довга боротьба, але нарешті ми незалежні від Росії. У нас є власний термінал для зрідженого природного газу (ЗПГ), що дає нам змогу отримувати газ із будь-яких країн, які можуть його експортувати. Тож це, ймовірно, був один з перших важливих кроків до енергетичної незалежності. Цей термінал, побудований понад 10 років тому, працює дуже активно. Ми також багато інвестували у відновлювані джерела енергії, зокрема в сонячну та вітрову енергетику. Ми навіть маємо мету виробляти 100 відсотків електроенергії, щоб покрити весь попит Литви до 2030 року та стати чистим експортером.

До розпаду Радянського Союзу Литва була нетто-експортером електроенергії, коли в нас була велика атомна електростанція, яку остаточно закрили у 2009 році. Тож з 2009 року ми раптово стали імпортерами, а тепер інвестуємо у відновлювані джерела енергії та потроху нарощуємо потужності, щоб знову стати експортерами.

І, звичайно, ми відключилися від російської електромережі. Тож багато чого було зроблено. Деякі реформи були складними та дорогими. Раніше була ситуація, коли ми могли отримувати дешевшу електроенергію з Росії, і через це не інвестували в себе. Але ми знаємо, що залежність від Росії не дає стабільності.

– Чи проводяться в Литві публічні дебати щодо необхідності кращого захисту енергетичної інфраструктури країни від можливих атак? Росія вже використовує багато інструментів гібридної війни проти Європи. Можливо, уже є інвестиції, спрямовані на посилення захисту інфраструктури?

– Інвестиції тривають, і дебати тривають. Є такі дискусії, і ми вже нарощуємо можливості для захисту нашої інфраструктури.

– Чи засвоює Литва уроки з України в цьому контексті?

– Сподіваюся, що так.

САНКЦІЇ МАЮТЬ ПІДРИВАТИ ЕКОНОМІКУ РОСІЇ

– Яка позиція Литви щодо посилення санкційного тиску на Росію, а також Білорусь? Що необхідно додати до наступного пакету санкцій ЄС?

Ми будемо виступати за додавання секторів, які досі не під санкціями, зокрема елементи енергетичного сектору

– Звичайно, ми будемо підтримувати подальші санкції проти Росії та Білорусі, і вони мають бути спрямовані на сектори, які ще не у фокусі. Було б чудово синхронізувати режим санкцій між ЄС, Великою Британією, Сполученими Штатами та іншими країнами, щоб не залишати лазівок, за допомогою яких вони можуть ухилятися від санкцій. Тож так, ми будемо виступати за додавання секторів, які досі не під санкціями, зокрема елементи енергетичного сектору, можливо, Росатома, тіньового флоту та фінансів.

Санкції мають бути накладені на більшу кількість банків та криптобізнес. Ці санкції мають підривати економіку Росії, щоб послабити її здатність продовжувати війну.

– Говорячи про тіньовий флот, чи будете ви також виступати за повну заборону морських послуг для цього флоту?

– Це ще треба підтвердити, але, звичайно, ми будемо виступати за все, що допомагатиме підірвати російську економіку.

– Можете трохи розповісти про порядок денний вашого очікуваного візиту до України?

– Наразі візит тільки планується, тому говорити ще зарано. Але я з нетерпінням чекаю цієї поїздки.

– Якими є очікування від сьогоднішньої зустрічі міністрів фінансів ЄС (20 січня, – ред.) щодо України?

– На цій зустрічі та на зустрічі Єврогрупи жодних політичних рішень ухвалювати не будуть. Йдеться радше про обговорення стану справ щодо підтримки України.

Євген Матюшенко, Брюссель

Фото автора



Source link

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

Залишити коментар