Українська енергосистема в критичному стані. Пошкоджено велику кількість об’єктів електроенергетики та теплопостачання. Дефіцит електроенергії в системі нині складає 40% і ситуація може погіршитися. Більшість електроенергії зараз виробляють саме атомні електростанції, водночас ГУР повідомили, що Росія розглядає варіанти удару по підстанціях АЕС.
Ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков в інтерв’ю 24 Каналу детально розповів про стан енергосистеми, як українцями пережити зиму без світла та чи реальні удари Росії по підстанціях АЕС. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.
До речі “Другий Чорнобиль” як зброя паніки: яка справжня мета ударів Росії по підстанціях АЕС
Що з енергосистемою після обстрілу 20 січня?
У ніч на 20 січня Росія вчергове атакувала українську енергосистему. Як ви оцінюєте стан нашої енергетики зараз?
Я б сказав, він критичний, тому що пошкоджена майже більшість об’єктів електроенергетики й, на жаль, дуже велика кількість об’єктів, що забезпечують теплопостачання. Це і підстанції, і мережі, і генерувальні потужності.
Ми знаємо, що сьогодні більшість електроенергії дають атомні станції та частина гідроелектростанцій. Майже всі теплові електростанції або зруйновані, або пошкоджені. На жаль, за останні два масованих обстріли зруйноване і пошкоджене обладнання на теплоелектроцентралях. Мовиться про Київську, Харківську теплоелектроцентралі та в інших містах. Тому ситуація надскладна.
Зрозуміло, енергетики вже майже чотири роки цілодобово відновлюють обладнання, але уявімо, яка кількість обладнання пошкоджена на сьогодні та скільки обладнання потребують енергетики. На жаль, сьогодні є дефіцит обладнання, матеріалів, вимикачів, трансформаторів і так далі. Отже, щоби прискорити стабілізацію, потрібна масована закупівля цього обладнання на рівні держави, бо фінансовий стан компаній не дозволяє їм купувати таку кількість обладнання.
Тож потрібно залучати кредити МВФ, світовий банк, європейський банк та інші фінансові інститути. Це повинна робити держава й централізовано на базі Держрезерву закуповувати, замовляти це обладнання, тому що зараз на ринку немає профіциту. Те, що було на складах – вже привезене. Це десятки тисяч тонн обладнання, але ми кожного дня його міняємо та використовуємо.
Повне інтерв’ю з ексміністром енергетики: дивіться відео
Тому потрібно зараз замовляти, завозити й давати усім компаніям, незалежно від форми власності, чи це комунальна компанія, чи приватна, чи державна, як такий товарний кредит. Я не кажу, що це треба дарувати, у майбутньому десь вони розрахуються.
Ось це зараз головне завдання центральних органів влади, особливо Міністерства енергетики, що зараз очолює Денис Шмигаль. У нього є ранг віцепрем’єра, і я думаю, що він може організувати цю роботу. Треба кредитувати кошти, за необхідності виділяти з держбюджету, збільшувати кількість людей, що займається відновленням енергосистеми, підвищувати їм оплату для того, щоб вони могли якомога швидше відновлювати та стабілізувати її.
Наступне – потрібно усунути всі бюрократичні, організаційні моменти, що не дають можливості повністю використовувати імпорт електроенергії. Сьогодні ми можемо імпортувати близько 2,5 ГВт, це 2,5 тисячі МВт або це 2,5 блока на атомних електростанціях. Але є певні перепони й потрібно ухвалювати дуже швидкі, вольові рішення, щоби ми збільшили імпорт електроенергії з Європи.
Як українцям пережити зиму без світла?
Очевидно, що росіяни намагаються занурити нас у темряву і створити гуманітарну кризу у великих містах. Знаючи цей план ворога, до чого варто готуватися українцям? Якими є найбільш критичні варіанти?
Я починав говорити ще влітку та восени, що ворог використовуватиме зиму. Ворог хоче досягти тотального блекауту. Ворог знищуватиме системи теплопостачання. Це – політика Росії. Вони це робили й в мирні часи: в 1998 році вони повністю припинили постачання газу. Потім перша газова війна, друга газова війна. Ці методи вони використовували й будуть використовувати.
Не можу зараз оцінити, наскільки були підготовлені комунальні служби тощо. Ми говорили, що треба бути готовими зливати воду з будинків, бо при -10…-12 градусів системи теплопостачання замерзають. Треба посилювати протиповітряну оборону цих об’єктів, бо ніякі захисні будівельні споруди не зможуть убезпечити від ракет. Тож тільки протиповітряна оборона.
Також я неодноразово казав, і Віталій Кличко (мер Києва, – 24 Канал) підтвердив, що треба було ще восени – на початку зими знаходити знайомих, друзів, родичів у селах, районних центрах, щоби можна було на якийсь час вивезти дітей, людей похилого віку або хворих, щоби перечекати. Ніхто не говорить про евакуацію з Києва, але чому діти мають страждати в цьому холоді, якщо можна їх вивезти.
Зверніть увагу Відключення 16 – 20 годин та зміна графіків: що зі станом енергосистеми України в січні
Зрозуміло, необхідна кількість Пунктів незламності з теплом, продуктами та електроенергією, щоби люди могли в більш-менш нормальних умовах перечекати, поки енергетики відновлюватимуть енергетичну систему.
Як ви оцінюєте рівень підготовки міст до таких наслідків російських ударів, чи все вдалося зробити на локальних рівнях? Можливо, у вас є приклади міст, які добре підготувалися і є взірцем для інших населених пунктів?
Як би містяни не готувалися, але не можна захиститися від ракет. От, що робити у великих містах, де централізована система теплопостачання? Уявіть місто Київ, Харків, Одесу, Миколаїв, Чернігів – там працюють теплові електроцентралі.
Наприклад, дві теплоелектроцентралі у Києві забезпечували 60% теплопостачання міста. Під час масованих атак там залишилась частина обладнання. Зараз енергетики відновлюють, намагаються подати тепло, але зрозуміло, що це не буде в тих обсягах, які потрібні. Тому тут тільки протиповітряна оборона. Розподілена генерація у містах, генератори – мені здається, це все, що можливо зробити. Але, на жаль, це не вихід з ситуації.
Це війна, вона жорстока. Тому коли ми говоримо, що треба було підготуватися – це важко, практично неможливо. Адже потрібен комплекс заходів: захист, запаси обладнання, персонал, який все ремонтуватиме, щоби люди, зокрема діти, могли перечекати десь в іншому місті.
Я просто дивуюся, що коли про це почали говорити, то одразу була критика. Критикували, що хтось не підготувався. Але до чого готуватися? Поставте протиповітряну оборону, яка б забезпечила 100% захист. Це ж теж неможливо. Тому тут повинен бути комплексний підхід.
Чи може Росія атакувати АЕС?
Очільник МАГАТЕ повідомив, що все зовнішнє енергопостачання Чорнобильської АЕС перервано, ймовірно, через російські обстріли у ніч на 20 січня. Як ця новина може вплинути на ситуацію з енергетикою та на безпеку Чорнобильської зони?
Ситуація дуже неприємна. Вона нештатна, я б навіть сказав, – аварійна, але всі критичні об’єкти у Чорнобильській зоні забезпечені резервними джерелами електропостачання, дизель-генераторами й так далі. Тому я впевнений, що це гарантує безпечний рівень радіації, там не може статися нічого такого, що може загрожувати нам з погляду радіаційних викидів.
Українська розвідка повідомила, що росіяни планують бити по інфраструктурі атомних електростанцій. Наскільки це велика загроза для нашої країни та яким є відновлення цих об’єктів, особливо в період сильних морозів?
Сьогодні в таких температурних параметрах – у нас в країні дефіцит електроенергії, думаю, на рівні 40%. Той обсяг, який ми сьогодні споживаємо, виробляється в основному на атомних станціях, принаймні значна кількість – приблизно 70 – 80%.
Що саме відбувається? Є атомна станція, є високовольтні мережі, які видають електроенергію. А десь за 20 – 30 кілометрів є опорні підстанції, які потім розподіляють електроенергію розподільними мережами. Росіяни вже атакували ці підстанції.
Якщо ми пам’ятаємо, приблизно один-два місяці тому, атомні станції розвантажувались. Вони не могли працювати на всю потужність, тому що не було ліній електропередач, не було можливості видати електроенергію. Ворог знає про це, тому вже атакує ці об’єкти, особливо опорні підстанції. Вони під загрозою під час масованих ударів. Якщо ми не зможемо їх захистити, то, на жаль, ситуація з погляду електропостачання може погіршитися.
Дефіцит може бути на рівні 50% і навіть більше. Це означає застосування більш жорстких графіків відключень, неможливість роботи комунальних систем, водоканалів. Якщо будуть пошкоджені підстанції розподільчих мереж, а там можуть бути водонапірні помпи, все обладнання, то зрозуміло, що вони не працюватимуть. Тому треба зараз зосереджуватися і захищати ці об’єкти.
Щодо безпосередніх ударів по атомних станціях, я впевнений, що їх не буде. Утім, можливе руйнування інфраструктури, яке забезпечує видачу електроенергії з цих атомних електростанцій.
Чи реальний зараз повний блекаут?
Напередодні у медіа почали з’являтися публікації про те, що зараз головна ціль Росії під час холодів – занурити, наприклад, Київ на 3 – 5 днів у тотальний блекаут для того, щоби схилити Україну до політичних поступок. Чи можливо це, на вашу думку?
Спершу ми поділимо, що є тотальний блекаут – це коли вся енергосистема України відключається, а є регіональний – коли великі міста, регіони на певний час залишаються без електроенергії. Щодо тотального блекауту, то це малоймовірна ситуація.
Чому? Тому що я вже сказав, що у нас є імпорт електроенергії. Ми працюємо паралельно з європейською енергосистемою, і ми можемо отримувати там 2,5 тисячі МВт електроенергії й, зрозуміло, можемо розподіляти по регіонах України. Як? Це вже визначатиме диспетчер електроенергії. Головне, що ця електроенергія нам буде потрібна, якщо станеться регіональний блекаут у певному місті на добу або на дві. Це можливо.
Наприклад, є опорна підстанція навколо Києва, декілька частин вже зруйновано. Якщо знищать високовольтну мережу, то вірогідність цього є (регіонального блекауту, – 24 Канал). Ба більше, сьогодні у Києві немає власної генерації. Якщо раніше Дарницька ТЕЦ, Трипільська ТЕЦ виробляли електроенергію, якої було достатньо для столичного регіону, ми навіть розподіляли її в інші області, то зараз цієї генерації немає. Ми тільки споживаємо.
Якщо будуть пошкоджені підстанції, які забезпечують подачу електроенергії, то на певний період, поки енергетики не відновлять лінії електропередач чи підстанції – можливий регіональний блекаут. Тотальний блекаут по країні теоретично можливий, але, я вважаю, це малоймовірним.
“Може вибухнути”: як правильно користуватися технікою під час відключень
Дуже часто від Укренерго, від ДТЕК ми чуємо прохання економно користуватися електроенергією, коли вона є. Наприклад, київські енергетики просили у перших 30 хвилин, коли світло з’являється, не вмикати одразу кілька потужних пристроїв для того, аби мережа змогла трохи стабілізуватися. Чи є у вас поради для українців, як нам допомогти нашій енергосистемі?
Зараз важко щось радити, бо якщо у будинку чи квартирі 8 – 10 градусів тепла, то зрозуміло, якщо є електроенергія, всі вмикають обігрівачі. Це збільшує споживання.
Поясню, чому взагалі енергетики звертаються з таким. Наприклад, була підстанція, працювали 4 трансформатори, з них залишився один або два. Є можливість подати через ці трансформатори електроенергію певній групі споживачів. Але якщо буде дуже велике споживання потужності, то станеться перевантаження трансформатора і він може вийти з ладу – згоріти, відключитися.
Важливо Яку зарядну станцію купити, щоб живити побутову техніку: ці параметри найважливіші
Енергетики це пояснюють і просять за можливості не навантажувати так сильно. Але вони не говорять категорично, бо зрозуміло, що в цій ситуації, коли дуже холодно, то люди хочуть зігрітися. У такому режимі роботи енергосистеми є дуже великі перепади напруги. Вона може підстрибувати до 280 – 300 Вт, а потім знижується до 150 Вт.
Я б порадив під час таких аварійних відключень не залишати всі прилади увімкненими у розетках. Бо вони не витримають і вийдуть з ладу. Якщо холодильник не можна, то хоча б підзарядні пристрої. Вони, як правило, не розраховані на такі перепади й може статися біда, вибух. Тому заряджайте їх тільки у вашій присутності та не залишайте у розетці, коли вас немає.
