Україна оновлює оборонну команду, у військовому керівництві відбулися кадрові ротації, паралельно ухвалили нові рішення щодо протиповітряної оборони. Мовиться зокрема про “антидроновий купол”. Також тривалий час обговорюють складні рішення щодо мобілізації – питання СЗЧ та демобілізацію бійців “контракту 18 – 25”.
Наскільки ефективними є зміни в найвищих щаблях оборони, і які зміни ще, ймовірно, плануються; що потрібно для створення сучасного купола ППО; і куди ведуть мирні переговори – цими та іншими ексклюзивними деталями з 24 Каналом поділився Секретар оборонного комітету Верховної Ради та полковник СБУ Роман Костенко.
Дивіться також Цифровий геній на чолі Міноборони: який план у Федорова на війну і що він зробив у Мінцифрі за 6 років
Що змінилося в роботі СБУ після відставки Малюка?
З’явилася інформація, що ексголову СБУ, генерала Василя Малюка, найближчим часом можуть призначити на посаду голови Служби зовнішньої розвідки. Чи відомо вам щось про це?
Те, що мені відомо – це інформація з медіа. Наскільки я знаю, свого часу йому вже робили таку пропозицію, але він категорично від неї відмовився і попросив продовжувати працювати у своєму напрямку.
Наразі там працює власна команда, яка, на мою думку, є досить вдалою. Це саме ті “породисті” розвідники, які практично всю свою кар’єру будували в системі розвідки.
Нагадаємо, що Василь Малюк подав у відставку з посади голови СБУ на початку січня 2026 року після зустрічі з президентом Зеленським у межах перезавантаження керівництва силового блоку. Він залишиться в системі спецслужби для керівництва окремими спецопераціями, а виконуючим обов’язки голови СБУ призначили Євгена Хмару.
Я не кажу, що у разі призначення Василя Васильовича керівником розвідки він буде поганим очільником. Проте я все ж таки виступаю за те, щоб розвідувальні органи очолювали професійні розвідники або, як мінімум, щоб у них були відповідні заступники. Це надзвичайно серйозний напрямок, у якому не може бути жодних політичних призначень.
Тут важливо, щоб це були саме розвідники, які добре розбираються у специфіці роботи. Контррозвідка – це, безумовно, важливо, і Василь Малюк довів, що є професіоналом у цій сфері.
Але тут ідеться про зовсім інший напрямок – безпосередньо розвідку. Хоча СБУ нині частково також займалося і продовжує працювати на території противника, однак це інша специфіка. Тож подивимось, як розвиватиметься ситуація.
Я ще раз наголошу, що не виключаю такого розвитку подій, зважаючи на те, як нині доволі швидко відбуваються різні кадрові призначення. Водночас у мене була інформація, що все ж таки розглядають варіант призначення чинного першого заступника. Мені здається, це хороший варіант, адже йдеться про людину з системи, яка безпосередньо працює у Службі зовнішньої розвідки та має відповідний практичний досвід.
Інтерв’ю з Романом Костенком: дивитися відео
Але раніше, коли пан Малюк подавав заяву на звільнення, він говорив, що залишатиметься в системі СБУ. Тобто виходить, що він може бути більш ефективним, працюючи над реалізацією операцій, які вже були заплановані. Чи правильно я це розумію?
Він там точно буде ефективним. Розумієте, вся вертикаль розвитку спецслужб – це вертикаль президента. Починаючи зі Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, де також є власна розвідка, і завершуючи Службою безпеки України – всі ці структури напряму підпорядковуються президентові.
Тому, як я це розумію, він добирає кадри з наявних силових структур і намагається правильно їх розставити, щоб вони працювали в межах єдиного, умовно кажучи, президентського задуму. Адже, ще раз наголошу, розвідка – це напрям, який повністю перебуває в його підпорядкуванні: він за нього відповідає, його координує, і саме йому безпосередньо доповідають.
Якщо коротко підсумувати, то що змінилося в роботі СБУ після відставки генерала Малюка? Чи можна вже зараз сказати, чи відбулися якісь зміни, чи вони й надалі працюють так само ефективно під керівництвом Євгена Хмари?
Ще зарано про щось конкретно говорити. Пан Хмара став головою зовсім недавно. СБУ – це величезна система, яка складається з багатьох підсистем. У кожному обласному центрі є своє управління, у районах – районні відділи, а також існують головні управління, численні підрозділи та центральне управління.
Це десятки тисяч людей, по яких потрібно зрозуміти, хто за що відповідає, хто чим займається, куди спрямований. Це і контррозвідка в органах державної влади, і військова контррозвідка, яка забезпечує захист військових підрозділів від впливу розвідок РФ та інших держав.
Це дуже велика система, тому зараз Хмара в основному знайомиться з нею. Звичайно, операції проводяться, і він їх координує та курує, але перш за все потрібно зрозуміти, яких людей ти хочеш бачити в команді, чим вони мають займатися, і чи не дублюють їхню роботу інші підрозділи – тобто, як усе це зіставлятиметься з твоїми задумами.
Як працюватиме антидроновий купол в Україні?
До іншої теми – анонсованої заяви міністра оборони Федорова про те, що в Україні може з’явитися “антидроновий купол”. Як він працюватиме в Україні, які об’єкти він захищатиме і скільки коштів потребує його реалізація?
Я думаю, пан Федоров мав на увазі, що це не буде справжній “купол”, скажімо, як ізраїльський “залізний купол”. Там, за умов менш інтенсивних обстрілів, він працює ефективно, але під час масових атак навіть у такій невеликій країні він не справляється повністю.
Михайло Федоров анонсував створення системи “антидронового купола”, яка має стати мережею засобів перехоплення і знищення ворожих безпілотників ще на підльоті, а не після їхнього проникнення в повітряний простір України. Федоров також підкреслив, що трансформація таких систем потребує часу, але над цим уже активно працюють.
Я думаю, що пан Федоров має на увазі передусім комплексну систему, яку планують організувати. Адже в нас є багато засобів, які, на жаль, нині не працюють як єдина система захисту неба. У нас є радіолокаційні засоби Повітряних сил, Сухопутних військ, Десантно‑штурмових військ, можливо, й спецслужб – але всі вони працюють у різних системах.
Зверніть увагу Треба змінити логіку: як в Україні можна покращити роботу ППО
Таких радарів багато, і їх потрібно об’єднати в єдине радіолокаційне поле, щоб вони повністю передавали інформацію в спільні автоматизовані системи управління. Тоді ми зможемо в одному місці бачити, де саме летять “Шахеди” – чи то в одному напрямку, чи одночасно з кількох, які з них є стратегічно важливими, – і щоб під ці дані були одразу “підв’язані” засоби ураження.
А в нас ці засоби різні: це авіація Повітряних сил, системи ППО та протиповітряної оборони Повітряних сил, армійська авіація Сухопутних військ, яка на вертольотах збиває “Шахеди”, це мобільні групи, їх, імовірно, тисячі по всій країні, які здебільшого використовують кулемети для ураження дронів.
Це підрозділи радіоелектронної боротьби, які доволі ефективно працюють, пригнічуючи GPS і системи управління дронів. Також це антидронові підрозділи й дрони‑перехоплювачі, які вже довели свою ефективність.
Так от, у нас часто кожен працює сам по собі: інколи сусід праворуч чи ліворуч не розуміє, що відбувається в тебе, а ти – що відбувається в них і які засоби вони використовують. Саме тому ця координація й має з’явитися. Для цього, наскільки мені відомо, було призначено Павла Єлізарова з позивним “Лазар”, заступником командувача Повітряних сил, який відповідатиме саме за цю координацію.
І я вважаю, що навіть без збільшення сил і засобів, на які також потрібні значні кошти, можна прибрати дублювання функцій, а десь, навпаки, оптимізувати наше ППО, щоб замість 2 – 3 екіпажів на окремому напрямку ефективно працював один. Саме цією координацією й має займатися відповідний заступник командувача, завдання якого – покращити взаємодію між усіма елементами системи.
Я переконаний, що правильна організація та управління можуть значно підвищити ефективність усієї цієї роботи. А в перспективі, коли ми наростимо можливості, це має призвести до того, що всі “Шахеди” будуть знищувати. Саме до цього ми й рухаємося.
Це завдання, яке визначив для себе міністр оборони і яке є одним із його пріоритетів. Ми будемо йому в цьому допомагати й сподіватися, що він зможе просунутися в реалізації цих рішень. Також бачимо, що його радником було призначено Сергія Стерненка.
Він, наскільки мені відомо, консультуватиме саме в цьому напрямку і займається антишахедними дронами, долучається до зборів коштів на них, комунікує з виробниками та військовими та має власну практичну інформацію та досвід. Я також пам’ятаю, що до нього зверталися навіть від імені комітету по окрему експертизу, і з певних питань він давав нам поради. Тож ця робота буде продовжуватися.
Знаєте, я вчора був в одному з ефірів і говорив про це суто в практичному ключі. Я сказав, що в нас уже є певні дрони з елементами самонаведення, які можуть працювати в автоматичному режимі та уражати цілі. Але вже сьогодні це подали так, ніби “Костенко заявив, що завтра дрони літати не будуть”. Я такого не говорив – і це, знаєте, знову пішло хвилею.
Тому якщо хтось шукає для себе клікабельність, я раджу дивитися першоджерело й уважно слухати, які саме заяви були зроблені. Я, звісно, дуже хотів би, щоб це стало реальністю вже завтра, але такого не було сказано. Я розумію відповідальність за свої слова і завжди намагаюся говорити лише те, що відповідає реальному стану речей.
Деталі про нові призначення в обороні
Експерт із радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під псевдо “Флеш”, писав у своєму Facebook, що для створення так званого купола насамперед потрібно сформувати суцільне радіолокаційне поле вздовж усіх кордонів. Він також зазначав, що допомагатиме Павлу Єлізарову в цих питаннях. Скажіть, будь ласка, чи знайомі ви з обома цими фахівцями? Чи справді військові покладають на них такі великі надії?
Павла Єлізарова я знаю особисто, ще до війни був із ним знайомий.
Сергія “Флеша” я знаю за його телеграм‑каналом – він багато пише про зв’язок. Особисто з ним не знайомий, але знаю, що він у минулому був військовим; чи перебуває на службі зараз – сказати не можу. Також знаю, що він навчався разом із людьми, з якими я перетинався раніше.
Тож, відповідаючи на ваше запитання, особистого знайомства з ним у мене немає. Водночас ми бачимо, що він професійно розбирається у питаннях зв’язку та радіолокації, тому, на мою думку, саме з цієї причини та буде залучений до допомоги в цьому напрямку.
Сергій “Флеш” Бескрестнов / Фото: ФБ-сторінка Сергей Флеш
Щодо Павла Єлізарова, то він справді хороший менеджер. Свого часу він організував один із найефективніших дронових підрозділів – один із перших, на який тоді орієнтувалися інші. У період, коли ми лише починали системно працювати з дронами у 2022 – 2024 роках, ми певний час рухалися паралельно. І, думаю, за той період саме його підрозділ знищив надзвичайно велику кількість техніки – ймовірно, більше, ніж будь-хто інший.
Я не буду стверджувати на сто відсотків, але я бачив, як вони працюють, як масштабуються, як він цим керував. Це була робота без геройства й пафосу – просто системне виконання своїх завдань.
І при цьому він інколи відчував на собі тиск з боку влади за те, що робив, зокрема з боку тодішнього керівництва Офісу президента – і це факт. Думаю, мене за ці слова ніхто не притягне до відповідальності, бо я говорю про те, що бачив на власні очі, спостерігаючи з боку.
Тут важливо розуміти, що він має велику експертизу саме у сфері дронів. І коли я почув про його можливе призначення, то подумав, що це справді може дати реальний результат, адже всьому цьому потрібна чітка координація.
Він знає, як її вибудовувати. Я сподіваюся, що результат буде і що Михайло Федоров зробив правильний вибір для цієї посади. Зрештою, відповідальність за результат лежить саме на ньому – і оцінювати ми будемо саме за результатом.
Павло Єлізаров / Фото: МОУ
Але те, що в нього вже до цього були найкращі результати, – це факт, і я можу це підтвердити. Я сам це бачив і в окремих речах навіть брав участь. Якщо зараз запитати військових, хто така “група Лазаря”, то, думаю, серед мільйонної армії, особливо серед тих, хто займається дронами, майже не знайдеться людей, які не знають про її ефективність. Хіба що зовсім молоді. Бо ефективність “групи Лазаря” добре відома.
Волонтера Сергія Стерненка призначили радником міністра Федорова з питань підвищення використання БпЛА на фронті. Як вам взагалі така ініціатива, коли волонтер, який систематично збирає на безпілотники, розуміється на потребах війська, але й постійно критикує Міноборони – починає там працювати?
Може, тепер не критикуватиме Міністерство оборони, бо сам буде його частиною (усміхається – 24 Канал). Але питання не у критиці. Я думаю, що Михайло взяв його через експертизу, яка йому потрібна.
Подивимось, чи у нього вона достатня, бо навіть я не можу цього оцінити. Чи Сергій Стерненко розбирається саме в антишахедних дронах, чи спілкується з військовими – однозначно так. Тому це вони між собою вирішуватимуть, хто та що робитиме.
Але це точно не історія, що він (Стерненко – 24 Канал) нічого не знає і його призначили. Ні, навіть ми комітетом телефонували йому та уточнювали деякі питання. Одна справа – уточнити у військових, а потім ще паралельно в нього, щоб порівняти ці експертизи й потім ухвалити своє рішення, зробити висновок. Тому я скажу, що він розбирається, він давав нам поради у цьому напрямі.
Що буде з непопулярними рішеннями щодо мобілізації
Видається, що у Федорова взагалі нові підходи до роботи Міноборони. Він анонсував реформування ТЦК, казав, що потрібно змінити підхід до мобілізації, а перший крок – аудит територіальних центрів комплектування. Чи він викладав уже своє бачення в комітеті? Можливо, ви йому давали певні поради?
Ні, він ще не озвучував своїх бачень у комітеті. Він сказав, що йому потрібно вивчити це питання. Ви розумієте, що воно складне, непопулярне, ніхто не хоче про це говорити.
Тому, коли призначення Федорова відбулося, я говорив йому з трибуни Верховної Ради, що укомплектування, підготовка, оборонні закупівлі, оборонно-промисловий комплекс, резерви – все це ваші напрями. Не тільки технології, дрони.
Він це прекрасно розуміє і сказав, що розбереться, прийде в комітет і розповість свої бачення наступних кроків щодо укомплектування військ, мобілізації, СЗЧ. Тому ми дали йому час і чекаємо.
Я знаю, що буквально декілька днів тому в Міноборони була нарада щодо СЗЧ. Він брав у ній участь, ознайомлювався з проблематикою, йому пропонували варіанти розв’язання. Думаю, тепер на основі цього міністр думатиме про рішення та їх ухвалювати.
Тобто щодо питання СЗЧ ще немає бачення, принаймні його не викладали у комітеті?
Воно вже є. Я ж кажу, що 2 дні тому була нарада, Федоров пішов з неї з певним багажем знань про ці питання, але свої рішення він ще не озвучував. У комітеті ми з ним ще не зустрічалися.
Ми домовилися, що даємо певний час, він освоїться і прийде на зустріч з комітетом. Тоді ми запитаємо, де можемо допомогти, в яких напрямках, щоб рухатися так, як він собі окреслив.
Коли на посаді міністра оборони був Денис Шмигаль, він анонсував, що можуть бути нові контракти для військовослужбовців: спершу для добровольців, а потім переглянуть контракти для чинних військових. Чи є таке ж бачення у пана Михайла, чи залишатиме він цю ідею?
Я думаю, що ідея нікуди не зникне, тому що це була ініціатива президента. Він поставив завдання щодо контрактів, щодо переходу на професійну армію, тому, думаю, ініціативу продовжать. Є декілька законів щодо цього, які потрібно ухвалити у Верховній Раді.
Разом з цим у нас часто депутати не розбираються із законопроєктами, які голосують, і живуть лише популістськими меседжами, які хтось озвучив з трибуни, щоб “завалити” певний законопроєкт.
Наприклад, був законопроєкт щодо відстрочки для людей, які підписали контракти 18 – 25 років. Контракти їм зробили, а зараз потрібно було внести у закон норму, що ці люди мають право на відстрочку.
Тобто зараз якщо людина відслужила з 18 до 19 років і демобілізується, то вже на наступний день її можуть призвати як військовозобов’язану.
Верховна Рада хотіла це виправити разом з Міністерством оборони. Комітет нацбезпеки подав цей законопроєкт. Але депутати-популісти почали кричати, що там щось не те, а всі інші, не розібравшись, проголосували. Тим самим не дали людям, які воювали, – право на відстрочку. Це взагалі абсурд.
Ще раз кажу – люди, читайте те, що голосуєте. І не ведіться на провокації, не ведіться на популістські заяви. Люди 18 – 25 років, які пішли, повірили нам – мають право на відстрочку. Це треба закріпити в законі, це наш обов’язок, ми це пообіцяли. Але депутати не проголосували, бо не читають закони. І це проблема.
Чи наближають нові мирні переговори закінчення війни?
Зараз увага українців звернена до тристоронньої зустрічі в Об’єднаних Арабських Еміратах. Володимир Зеленський заявив про фіналізацію гарантій безпеки для України. Чи ділилися з комітетом, які ж гарантії нам нададуть партнери?
Наскільки я знаю, і в цьому проблема, що гарантій нам поки ніхто не дає. За моєю інформацією, і тим, що я бачив у ЗМІ, нам обіцяють гарантії після підписання документа.
Я про це вже давно говорив, що Путін відмовиться від угоди, якщо ми не віддаємо свої території. Путін не хоче миру й вимагатиме умов, на які ми точно не підемо. Адже ми розуміємо, що просто віддати частину наших територій – це зберегти російські війська, щоб вони потім напали на наші інші регіони.
Це факт. У такий спосіб Путін намагається зберегти свою армію, щоб атакувати нас знову. Ми точно не маємо на це вестись.
Деталі Це може бути вигідно: якої угоди можуть досягти в Абу-Дабі Росія й Україна
Зараз будуть перемовини в Об’єднаних Арабських Еміратах, потім в інших країнах. Так само колись був Мінськ. Путін все затягував. Президент правильно сказав, що ми є суб’єктом і маємо об’єднуватись. Якщо Європа не може (нам допомогти – 24 Канал), то в нас немає іншого вибору. Є варіант здатись і терпіти наслідки окупації, але я не знаю скільки людей виживе після цього, або битися.
Хто б там що не говорив, як би не виступав проти війни – я теж проти війни – але іншого вибору немає: або вмерти, або знищити Росію. Це все.
Подивіться на окуповані території, на те, що вони роблять з людьми. Пам’ятаєте нещодавно в Покровську, росіяни прийшли в будинок, вбили чоловіка, зґвалтували жінку. Просто три п’яних солдати. Вони понесли за це покарання? Ні. Далі служать.
Тому я ж кажу, що Путін намагатиметься виторгувати для себе наші території, щоб не витрачати на них свій ресурс. А потім продовжить далі захоплювати територію України.
Як ви думаєте, скільки ще часу Путін зможе відтягувати момент підписання угоди? У найближчій перспективі ви бачите закінчення війни?
Закінчення війни я точно не бачу. Звісно, все може бути, але я не бачу цього в найближчій перспективі. Путін гратиметься перемовинами, енергетичним перемир’ям, одноденним, тижневим перемир’ям, щоб просто тримати увагу Дональда Трампа. Для того, щоб Трамп думав нібито Путін може на щось погодитися і не арештовував його тіньовий флот, не накладав санкцій, щоб Росія могла будувати ракети, щоб не було санкцій проти її сателітів. От він так гратиметься.
Чи вірю я в кінець війни? Ні. Чи можуть бути точкові перемир’я, щоб показати ніби Путін до чогось готовий? Так, але це частина гри, яка далі призведе до відновлення бойових дій. Це просто гра Путіна – так я це бачу.
Як ви думаєте, російська сторона піде на енергетичне перемир’я, про яке мають говорити в ОАЕ?
Я не впевнений. Я не знаю навіщо їм йти на енергетичне перемир’я.
Деталі. Енергетичне перемир’я наразі пропонує Україна за підтримки США та інших партнерів. Ідея полягає у взаємній відмові сторін від ударів по енергетичній інфраструктурі, щоб зменшити гуманітарні наслідки для цивільного населення, особливо взимку. Київ заявляє про готовність до такого кроку за умови взаємності, тоді як Росія публічно не погоджується і фактично продовжує атаки.
Тобто наші удари не змушують Росію до цього?
Вони точно завдають їм клопоту, але ви бачите, що Росія робить з Києвом, з іншими містами. За час війни по Україні випустили близько 7 тисяч ракет, чим достатньо сильно зруйнували нашу енергетичну інфраструктуру.
Просто уявіть, у нас ніколи не було цих 7 тисяч ракет і найближчим часом їх не буде. Росія значно більша країна, щоб там можна було щось знищити. Вони витриваліші у сенсі своєї території, населення, інфраструктури. Так, їм боляче. Але коли Європа, Сполучені Штати не допомагають – росіяни вважають, що у них є значно більший запас міцності. І це факт, тут не треба бути стратегом.
Для того, щоб цього не було, нам потрібно реалізувати те, про що говорив, зокрема міністр оборони. Треба нівелювати їхні “Шахеди”, ППО і зупинити Росію на лінії фронту.
Михайло Федоров сказав, скільки саме росіян потрібно знищувати. Якщо ми досягнемо у всьому цьому успіхів, то тоді у нас є шанс говорити про нормальне перемир’я або нормальний договір про припинення вогню.
Зараз, в умовах, коли вони добивають нашу енергетичну інфраструктуру, мають ініціативу, а я думаю, що Путіну доповідають, що вони кожного дня виходять на оперативний простір, хоча насправді так не є – росіяни вважають, що можуть просуватися далі.
Тому цю ініціативу треба збити – в небі, а також на лінії фронту. Тоді буде зовсім інший формат перемовин. Особливо, як казав Федоров, коли ми знищуватимемо не менше, ніж 50 тисяч російських солдатів за місяць. Тоді Росії доведеться вичерпувати ресурси й брати тих людей, які не хочуть воювати. Бо зараз Кремль намагається брати тих, хто ще готовий йти вбивати та помирати за гроші.
