Змагання об’єднало довколо себе як професійних спортсменів, так і аматорів. Усі вони нині захищають країну від окупантів на фронті або допомагають нашим військовим. Того дня бійці зустрілися в октагоні, продемонструвавши видовищний та гідний виступ. Серед них також були учасники адаптивної категорії. Ветерани війни довели, що не існує ніяких обмежень для людей, які продовжують долати труднощі на своєму шляху.
Перед початком змагання журналіст NV Олександр Волочан поспілкувався з одним із організаторів заходу Арсенієм Білодубом, який стояв у витоків турніру.
В ексклюзивному інтерв’ю боєць 3-го окремого розвідбату наголосив, що Іду На Ви — це не лише бої в октагоні, а й про патріотичні цінності, воїнський дух і підтримку тих, хто боронить Україну. Також Арсеній розповів, з чого все розпочиналося, як у нашій країні росіяни роками проводили змагання з ММА, перешкоди у процесі розвитку та особливість відродженого турніру Іду На Ви.
— Коли та хто заснував турнір Іду На Ви?
— Ідея виникла взимку 2009 року, коли в Україні якраз зароджувалася культура ММА. Тоді вже почали з’являтися перші ліги, які організовували переважно росіяни. Майже всі промоушен-компанії були з РФ. Вони, як і всюди, передусім заходили через фінанси. Усе було виключно російськомовним. Навіть близько не йшлося про те, що це український турнір. Як наслідок — ми прагнули це змінити.
Усе розпочалося у середовищі київських ультрас. У скромному боксерському клубі на Березняках у Києві ми провели власний турнір з ММА та назвали його — Іду На Ви.
Наш турнір був не просто альтернативою московитським, а загалом їхній позиції. Річ у тому, що для них спорт — це виключно видовище за гроші. Ми ж запропонували зовсім інші засади й чесноти, на яких базується ідеологія нашого турніру, бо з гасла Іду На Ви розпочинається багато визначних сторінок історії нашої Батьківщини.
Примітка: князь Київської Русі Святослав Ігорович Хоробрий словами Іду На Ви (тобто Я йду на вас) оголошував війну своїм ворогам. Вислів є символом рішучості та доблесті. Перша письмова згадка, згідно з Повістю минулих літ, датується 964 роком за давньослов’янським календарем.
— А у Вашому турнірі брали участь росіяни? Зараз під час війни вони на нашому боці?
— До подій 2014 року, які перегорнули стару сторінку нашої історії та відкрили нову, до нас приїжджали бійці з Білорусі та Росії. Утім, це були націоналісти, які сьогодні воюють у лавах Білоруського добровольчого корпусу (БДК) або Російського добровольчого корпусу (РДК).
До речі, у 2012 році у Києві ми проводили спільний турнір із Денисом Капустіним (WhiteRex). Сьогодні ця людина є засновником і командиром РДК. Тож усі нормальні росіяни нині на нашому боці.
— З якими труднощами зіткнулися на початку становлення турніру?
— Тоді це були нові виклики й випробування у процесі організації. Постійне набивання гуль, адже не було з чим порівнювати і не існувало серйозного досвіду проведення саме таких турнірів.
Інший момент, із яким зіткнулися полягав у тому, що деякі персонажі та навіть держадміністрації просто перешкоджали проведенню турнірів. Наприклад, у 2012 році тодішній мер Харкова Геннадій Кернес видав розпорядження про опечатування всіх спортивних залів міста. Вони знали, що ми плануємо провести турнір у місті, але не знали, в якому саме залі. Тож вирішили просто закрити всі.
І це стосувалося не лише Харкова. На жаль, адміністраціям, призначеним тодішньою владою регіоналів, було максимально некомфортно навіть усвідомлювати існування такого українського, націоналістичного турніру, як Іду На Ви.
— Для деяких людей в нашій країні війна розпочалася у 2022 році, для когось у 2014-му. А коли Ви розпочали боротьбу за свою свободу?
— Ну, мабуть, відтоді, як почав читати правильні книжки та глибше знайомитись з справжньою історією Батьківщини та класикою українського націоналізму. З часом формувалося правильне оточення людей. Загалом це історія, яка сягає часів СНПУ (Соціал-національна партія України) та УНСО (Українська націоналістична самооборона) середини 90-х.
І так поступово все кристалізувалося в певне розуміння того, що з цим ворогом неминуче ще зійдемося в двобої. Можливо, це буде вирішальний двобій нашої тисячолітньої історії воєн із московитами. Я сподіваюся, що ця імперія зла зрештою впаде.
— Що найважче було під час організації цього турніру? Чим особлива сьогоднішня подія?
— Вона особлива тим, що турнір Іду На Ви такого рівня вперше проходить під час повномасштабної війни. Ми проводили великі турніри після Революції Гідності, зокрема три турніри у 2016−2017 роках.
Нині багато учасників перших турнірів — герої російсько-української війни. Близько 90% присутніх у залі воюють або вже не можуть цього робити через поранення чи ампутації. Сьогодні в октагон також вийдуть бійці, які втратили кінцівки на війні, щоб показати свою доблесть і дух. Загалом всі, хто причетний до організації, воюють або допомагають фронту.
Безумовно, це особливий турнір. Наш дух на передовій вже відомий усьому світу, і навіть у свій вільний час ми здатні показати його тут, в октагоні.
— Яка стратегічна мета турніру? Можливо, плануєте заснувати популярний український ММА-промоушен?
— Звісно, таку справу хочеться розвивати й масштабувати. Зараз склалися всі умови, щоб ця історія переросла у промоушен. І ми чітко розуміємо, для кого і навіщо він потрібен під час війни.
— Змішані бойові мистецтва, як і більшість контактних видів спорту, є досить травматичними. Це може заважати розвитку турніру, або, навпаки, відчуття небезпеки більше притягує учасників, зокрема військових?
— Звісно, воїни — це люди, певною мірою залежні від адреналіну, так уже склалося. Перебування на війні дуже підсилює ці елементи внутрішнього вогню, який горить у кожному з них, і вони переносять цю енергію сюди.
Так, хтось має бути переможцем, але емоції, які люди тут переживають зовсім інші. Бійці, які пліч-о-пліч воюють, інколи навіть в одних підрозділах, виходять в октагон на дружній, побратимський поєдинок.
Знаєте, я також проводив турнір з кулачних боїв під назвою SVARA серед військових Трійки. У свої вихідні вони самі долучилися до організації турніру неподалік від зони бойових дій.
Це було надзвичайно емоційно й потужно: бійці, які щойно вийшли з позицій, віддавали енергію та отримували побратимську підтримку. Це допомагає їм психологічно перезавантажитися на війні.
— Можете поділитися історією учасника турніру, яка найбільше Вас вразила?
— Таких історій дуже багато. На сайті Іду На Ви ми розповідаємо історії цих людей. Чимало з них від самого початку брали участь у наших турнірах, а згодом командували підрозділами, батальйонами і, на жаль, загинули в найгарячіших боях сучасної московсько-української війни.
Усі ці історії унікальні. Я не хочу виокремлювати лише одну з них. Вони всі прожили настільки гідне й яскраве життя — і до війни, і під час неї, довівши, що чемпіон на ринзі є чемпіоном і в житті.
— Що б Ви сказали потенційному учаснику турніру Іду На Ви який, можливо, ще вагається долучитися? Як змотивувати його?
— У нас все відкрито, на сайті є контакти. І соцмережами керують військові з медійного підрозділу Третього армійського корпусу. Тому можна просто написати або зателефонувати, поспілкуватися з побратимом, задати питання та отримати відповідь. Тут завжди будуть раді допомогти.
У турнірі можуть брати участь представники різних військових підрозділів. Тут також змагаються цивільні спортсмени, які, по суті, готуються до служби у війську. Серед учасників є майстри спорту, а також аматори. Головне бути українцем, патріотом і займатися спортом. Без бою немає Слави!
