Німеччина – один із найбільших партнерів України в багатьох сферах. Одним із важливих аспектів взаємодії є співпраця в медичній галузі, яка особливо розвинулася після початку повномасштабного вторгнення.
Основною програмою співпраці між німецькою та українською системами охорони здоров’я є «Партнерство лікарень», що охоплює вже понад 30 німецьких та 80 українських лікарень у 20 областях України. У межах цієї співпраці медики з обох країн допомагають забезпечити людей необхідною медичною допомогою під час війни. Це не лише швидка підтримка, а й робота над тим, щоб зробити українську систему охорони здоров’я сильнішою в майбутньому та підготувати її до вступу України в ЄС.
З німецького боку програму підтримує низка профільних міністерств. Завдяки цьому з початку повномасштабного російського вторгнення понад 900 тисяч українських пацієнтів отримали другий шанс на життя.
Серед партнерських «пар» у рамках програми – ДУ «Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України та одна з найвідоміших в Європі та провідних у ФРН університетська клініка Берліна Charité, яка є партнером не лише київського Центру, а й ще кількох українських медичних закладів у різних регіонах України.
Про те, як російські атаки спонукали німців до співпраці, виїзні операції маленьких пацієнтів у сірій зоні та апарати для порятунку життя з Німеччини кореспондентка Укрінформу поговорила з медичним директором київського Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, доктором медичних наук Андрієм Максименком під час його візиту до Берліна в клініку Charité.
НАВЧАЄМОСЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ ЛІКУВАННЯ
– Пане Андрію, український Центр дитячої кардіології та кардіохірургії, напевно, не потребує реклами, усі знають про кваліфікацію ваших спеціалістів. Показник повного одужання у Центрі навіть кращий, ніж у деяких країнах Європи. Тож чого українські лікарі можуть повчитися в німецьких колег?
– Основна біда, яка призводить до зупинки розвитку, – це коли спеціаліст думає, що він уже все знає. Завжди є чого повчитися. Особливо в одному з найбільш розвинутих госпіталів Європи, найбільшому в Німеччині, де лікують вроджені вади серця в дітей. У медицині завжди лишається багато відкритих запитань, адже різні підходи часто дають дуже подібні результати, оскільки різні патології мають свої особливості, які краще піддаються тому чи іншому методу лікування. Кожна дитина – це індивідуальний випадок, і кожен заклад має свої підходи до лікування. Тут, у Charité, і в нас в інституті подібна кількість консультацій, операцій, складність патологій. Тобто в цьому випадку ми навчаємось альтернативних варіантів лікування тих чи інших вроджених вад серця.
Тут є чого навчатися, є питання, які кардинально відрізняються від того, що ми маємо в Україні, і це те, що можемо використати для поліпшення наших результатів, для створення планів розвитку нашого інституту, розвитку наших співробітників як професіоналів європейського рівня.
Ми всі чекаємо на завершення війни на добрих для України умовах. Якщо будемо підготовлені, то швидко подолаємо провал, який може утворитися, відновити розвиток, мінімізувати втрати, покращити наші умови завдяки досвіду, якого набуваємо в таких клініках, як Charité.
РАКЕТНА АТАКА НА КИЇВСЬКІ ЛІКАРНІ СПОНУКАЛА ДО СПІВПРАЦІ
– Розкажіть, будь ласка, про те, як стартувало ваше співробітництво з берлінською університетською клінікою і про цей конкретний візит у Берлін.
Завдяки новим контактам з GIZ ми розпочали програму зі забезпечення нашого Центру медичним обладнанням
– Ми почали активну співпрацю з GIZ після ракетної атаки на медичні заклади, під час якої постраждав і наш Центр (під ракетну атаку на Охматдит 8 липня 2024 року потрапив також розташований поруч Центр дитячої кардіології і кардіохірургії, де оперують на серці навіть новонароджених дітей, – ред.). Завдяки цим новим контактам з GIZ ми розпочали програму зі забезпечення нашого Центру певним медичним обладнанням, яке закуповується на території ЄС і передається нам у вигляді гуманітарної допомоги. За це ми дуже вдячні.
Потім нам запропонували приєднатися до ще одної програми, яка також організується GIZ, – Hospital Partnership. Це було наприкінці минулого року.
Ми налагодили контакти з Charité, підготовка тривала пів року, і наприкінці літа цього року приїхала перша команда з п’яти осіб: лікар-кардіолог, лікар інтенсивної терапії та анестезіології, хірург, інтервенційний кардіолог (який робить операції без розрізу) і я як представник адміністрації. Це команда, що перекриває всі галузі роботи нашого Центру. Це перший візит, він триває трохи менше ніж місяць. Я повертаюсь раніше, а колеги залишаються, і по поверненні кожен у своїй частині зможе привнести позитив у свою роботу в Києві.
– Тобто лікарі можуть бути присутніми на операціях? Вони спостерігають в операційній чи їх залучають у процес?
– Це програма, яка передбачає спостереження та спілкування, але не безпосередній контакт, роботу з пацієнтами. Ми можемо бути присутніми на операціях прямо в операційній, у лабораторіях, під час усіх процедур, на організаційних заходах, обговореннях, але безпосередньої участі в лікуванні пацієнтів ми не беремо.
– А ви зустрічали тут, у клініці, українських пацієнтів?
– Так, я зустрів принаймні одного маленького пацієнта.
ПАЦІЄНТИ, ЯКІ ВИЇХАЛИ В ЄВРОПУ, ПРОДОВЖУЮТЬ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРІВ В УКРАЇНІ
– Після початку повномасштабної війни з України виїхало багато жінок із дітьми, більшість – саме в Німеччину. У вас у Києві стало менше пацієнтів?
– Так, стало менше. Але приємно, що пацієнти, яких ми лікували, продовжують звертатися до нас, навіть перебуваючи в ЄС: або для того, щоби організувати повернення для проведення операції в Україні, або проконсультуватися і почути нашу думку щодо підходів, які пропонують їм тут, тому що вони нам довіряють, іноді більше, ніж лікарям в європейських госпіталях.
– Є статистика щодо того, скільки ваших пацієнтів виїхало?
– У перші пів року війни ми втратили до 30 відсотків активності. Проте вже до середини 2022 року відновили кількість консультацій та операцій до рівня 2021 року. Це завдяки активізації комунікації з лікарями в регіонах, виїзним консультаціям, коли наші лікарі виїжджали в прифронтові регіони, сіру зону, на деокуповані території для проведення консультацій безпосередньо на місцях для дітей, які не можуть дістатися до Києва або бояться.
Наш Центр завжди був і є основним у лікуванні вроджених вад серця в дітей.
– Як часто відбуваються такі виїзні консультації?
Понад 6 тисяч пацієнтів на виїзних консультаціях уже отримали фахові рекомендації
– Від середини 2022 року – регулярно. Ми почали програму відразу після деокупації Київщини. Безпосередньо цим займалася Юлія Леонідівна Кіян, завідувачка відділення рентгеноангіографії та ендоваскулярної хірургії.
Понад 6 тисяч пацієнтів на таких виїзних консультаціях уже отримали фахові рекомендації. Залежно від пори року, це відбувається раз на два тижні, узимку – рідше, бо небезпечно та організаційно важче провести.
– Оперуєте тільки в Києві чи робите також виїзні операції?
– Так, звичайно, були виїзні операції, переважно в пологових будинках, у перинатальних центрах у регіонах, коли недоношена дитина з низькою вагою і є розуміння, що транспортування може погіршити її стан, і навіть якщо довеземо, то зробимо декілька кроків назад щодо її стану навіть за успішної операції. У таких випадках, якщо ризик погіршення стану дитини зависокий, ми намагаємося оперувати на місці. Це буває рідко, приблизно раз на місяць.
– Чи приїжджали лікарі з Charité до вас після початку повномасштабного вторгнення?
Двоє наших спеціалістів, які працювали з нами на початку 2000-х років, тепер є хірургами в Charité
– У нас добрий контакт із лікарями тут. Двоє наших спеціалістів, які працювали з нами протягом десятиліття на початку 2000-х років, тепер є хірургами в Charité. У нас зберігається дружнє робоче спілкування, вони допомагають з організаційними питаннями. Ці фахівці також були комунікаторами щодо організаційних моментів у рамках програми Hospital Partnership, нашого візиту сюди.
ОЧІКУЄМО З НІМЕЧЧИНИ КІЛЬКА АПАРАТІВ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ РЯТУВАТИ ЖИТТЯ
– Німеччина – головний донор допомоги?
– Так, звісно. Німеччина, GIZ є одними з основних донорів. Зокрема, завдяки програмі ми очікуємо вже цього місяця отримати стаціонарний рентген-апарат, три унікальні апарати ШВЛ у реанімацію для новонароджених, з модулями високочастотної вентиляції, які надзвичайно важливі для найважчих пацієнтів, недоношених і малюків зі серйозними проблемами з легенями. Ці програми вентиляції, без перебільшення, рятують життя, адже їм немає альтернатив.
І дуже важливо, що ми не отримуємо гроші, уся допомога не фінансова, а тільки матеріальна. Тож ми уникаємо безпосереднього контакту з грошима, отримуємо від GIZ те, що нам потрібно для ефективної роботи.
– Зрозуміло, що у вас працюють унікальні спеціалісти, без яких багато маленьких українців могли не отримати шанс на здорове життя. Такі спеціалісти потрібні в Центрі. Чи багато лікарів, медсестер пішли на фронт?
Декілька наших лікарів тепер працюють на фронті, на прифронтових територіях
– Декілька лікарів тепер працюють на фронті, на прифронтових територіях – у пунктах сортування, надання первинної медичної допомоги.
Співробітництво з німецькими партнерами, з GIZ, Charité дає нам змогу не тільки зберегти можливість лікувати пацієнтів, а й навчатися навіть під час війни – отримувати нові знання, мати альтернативну думку, вивчати альтернативні підходи. Це допомагає підвищити рівень наших фахівців, отже, поліпшити ефективність лікування, налагодити зв’язки на місцях для майбутніх комунікацій і спільних проєктів: конференцій, консиліумів, обговорення складних випадків і таке інше.
Для лікарів, які понад три роки фактично не бачать нічого, окрім своєї роботи, це ще й можливість пізнати нове, відійти від рутини, довідатися про інші варіанти розв’язання проблем, з якими стикаємося повсякденно. Це ті чинники, що дають нам змогу тримати фронт, оборону в тилу, забезпечуючи перспективи розвитку країни.
Ольга Танасійчук, Берлін
Фото авторки
