Найважливішою складовою щорічної премії «Оскар» беззаперечно є сама церемонія нагородження видатних представників кіноіндустрії. Водночас найочікуванішою та найулюбленішою частиною заходу традиційно стає поява знаменитостей на червоній доріжці. У різні роки наряди зірок викликали захоплення, подив, іноді сміх, а в інших випадках надихали на нові модні ідеї. Напередодні «Оскара-2025» ми згадуємо легендарні сукні, що увійшли в історію, і розповідаємо семеро історій, що стоять за створенням цих неповторних образів.
Марлен Дітріх
Підготовка до «Оскара» Марлен Дітріх у 1951 році стала легендою світової моди. Особисто для неї вбрання створював Крістіан Діор, і разом вони планували «завоювати» церемонію. Марлен мала мережу інформаторів, які тримали її в курсі деталей про подію та образи колег, яких вона мала перевершити.
Діор приділяв увагу кожній дрібниці, його телефонні переговори з акторкою носили стратегічний характер. Обговорення виглядали так:
- «Усі прийдуть у великих сукнях, декорованих квітами», — пошепки зазначала Марлен.
- «Тоді зробимо твою сукню до щиколотки», — відповідав Крістіан.
- «Кажуть, що цьогоріч буде багато вбрань, оздоблених бусинами», — додавала акторка.
- «Тоді твій наряд буде більш стриманим», — планував дизайнер.
Особливою проблемою стало визначити напрямок падіння світла від прожекторів на сцені, щоб зробити розріз у найвигіднішому місці на сукні. Коли Марлен вийшла вручати нагороду, зал вибухнув оваціями, а її легендарний образ обговорювали більше, ніж переможців.
Одрі Гепберн
Ім’я Одрі незмінно асоціюється із французьким брендом Givenchy. Акторка була близькою подругою і музою дизайнера Юбера де Живанши. У 1954 році за роль у фільмі «Римські канікули» Одрі отримала «Оскар» і вперше приголомшила публіку в одному з творів свого друга.
Тоді вона піднялася за нагородою у білій мереживній сукні з квітковим візерунком. Цей вихід позначив початок їхньої плідної співпраці. Журнал Time визнав цей наряд найкращим за всю історію «Оскара», окрім того, на аукціоні 2011 року сукню продали майже за 132 тисячі доларів.
Барбра Стрейзанд
Перед «Оскаром» 1969 року Барбра продемонструвала своєму другові та дизайнеру Арнольду Скаазі костюм, створений костюмерами студії Paramount. Дизайнер різко відреагував: «Ти схожа на героїню з «Віднесених вітром». Давай підберемо щось більш сучасне».
Під «більш сучасним» він розумів брючний костюм-кльош із прозорої чорної тканини, прикрашений паєтками й класичними манжетами зі смокінга. Коли Барбра отримувала статуетку за роль у «Смішній дівчинці», ніхто не знав, що її напівпрозоре вбрання стане легендарним: під яскравими софітами тканина виглядала прозорою, і увага глядачів зосередилась на оголеній частині тіла.
Шер
Знакові костюми Шер на голлівудських червоних доріжках є невід’ємною частиною її кар’єри. Одним із найвидатніших образів, який залишився в пам’яті модних критиків, стала сукня Mohawk від кутюр’є Боба Макі, створена для «Оскара» 1986 року.
Цей чорний комплект із бюстгальтера, вкрита коштовностями, та низько посадженої спідниці, прикрашеної бісером, відкривав живіт і стегна співачки. Родзинкою став величезний головний убір у вигляді ірокеза з пір’я, висотою приблизно півметра.
Боб Макі згадував: «Вона багато разів знімалась у джинсах та футболках і вже давно не носила вечірні сукні. Я просив не з’являтися в цьому образі на «Оскарі», але Шер впевнено заявила: „Мені все одно. Я не хочу виглядати як домогосподарка у вечірній сукні“».
Шер також розповідала, що Академія не дуже визнавала її серйозною акторкою через стиль у вбранні: «Вони ненавиділи, як я одягалась». Отже, коли вона піднялася на сцену, перша її репліка стосувалась дрескоду: «Ось бачите, мені надіслали лист із рекомендаціями виглядати як серйозній акторці».
Шерон Стоун
У 1992 році, коли Шерон вперше була запрошена на «Оскар», фільм «Основний інстинкт» вийшов на екрани лише за декілька днів до події. Для свого дебютного виходу вона придбала комбінезон з поліестеру марки Betsey Johnson у найближчому універмазі, адже жоден дизайнер не погодився надати їй сукню в оренду — вона була ще мало відомою.
Шерон зізналася в подкасті iHeartRadio: «Всі приходили в сукнях вартістю 40-50 тис. доларів, а я купила комбінезон з поліестеру, бо це було найкраще, що я могла зробити».
Завдяки стрімкому успіху після «Основного інстинкту» наступного року дизайнери почали активно боротися за можливість одягнути її на «Оскар».
Ума Турман
У 1995 році на 67-й церемонії «Оскара» Ума Турман, зірка «Кримінального чтива», зробила несподіваний вибір — одягнула лавандову сукню маловідомого на той час італійського бренду Prada.
Її стилістка Барбара Тфанк разом із Умою вибрали класичний образ з лукбука Prada, попросили пошити сукню з менш прозорої тканини. За тиждень до заходу виявилося, що сукня не пасує. Для виправлення ситуації Prada дозволили переробити вбрання, додавши прозорі намистини та шаль з органзи.
Хоча Ума не здобула нагороди, її поява в цьому образі принесла бренд Prada великий успіх і популярність у США. У пресі її сукню називали «приголомшливою роботою італійських майстрів», водночас стилісти з посмішкою згадували, як шукали додаткову тканину у районах Лос-Анджелеса, де жили іммігранти.
Бьорк
Ісландська співачка Бьорк була відома своєю неординарністю та впевненістю у власному стилі. На «Оскар» 2001 року вона прийшла у сукні-лебеді від македонського кутюр’є Мар’яна Пейоскі, одночасно ставши героїнею історії премії.
Разом із собою вона принесла шість страусиних яєць, які ненароком залишила на червоній доріжці. Охоронці піднімали їх і поводилися так, ніби щось загубила: «Міс, здається, ви щось упустили».
Згодом Бьорк розповідала: «Коли я йшла на церемонію, добре розуміла, що це, мабуть, мій перший і останній раз. Тому вирішила внести фертильний елемент і взяла з собою кілька яєць».
Ліззі Гардінер
Сукня австралійської дизайнерки костюмів Ліззі Гардінер на «Оскарі» 1995 року стала однією з найобговорюваніших. Її створено зі 254 справжніх, протермінованих кредитних карток American Express, з’єднаних металевими ланками.
Спочатку Ліззі хотіла використати цей образ для свого кіногероя, але не отримала дозволу на зйомки зі справжніми картками. Однак для виходу на червону доріжку компанія American Express виділила їй необхідну кількість кредиток.
Дизайнерка згадувала: «Я не мала грошей і нічого вдягнути, тож почала згадувати свої невтілені ідеї».
Незважаючи на те, що критики визнали цей образ найгіршим і один з найпровальніших в історії церемоній, він закріпив за Гардінер місце в історії моди та голлівудського червоного хідника.
