-
Маргарита переїхала із коханим у Хмельницький у 2022 році.
-
Чоловік пішов служити, де загинув під час виконання бойових дій.
-
Після його смерті жінка вирішила розпочати власну справу.
Маргарита Доценко — 26-річна переселенка із Луганщини. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення вона разом із коханим Іллею Доценком вирішили виїхати у більш безпечний регіон — у Хмельницький. Згодом чоловік пішов служити та загинув під час виконання бойового завдання. Жінка вирішила, що їй потрібна своя справа. І не просто бізнес, а те, що нагадуватиме їй про коханого. Вона підготувала заявку, отримала грант і відкрила у червні 2025-го у Хмельницькому квітковий магазин під назвою «Кохана». Реалізувати задумане вдалося за 3 місяці.
Про переїзд, втрату чоловіка та розвиток власної справи журналістка ВСІМ поспілкувалася із власницею квіткового магазину Маргаритою Доценко.
— Пані Маргарито, розкажіть звідки ви родом і як переїхали у Хмельницький?
— Я переселенка з Луганської області. Народилася в селищі Новоайдар, але потім проживала в місті Сватове у Луганській області. За освітою юрист. Працювала у місцевому районному суді. З приходом повномасштабної війни мені, на той час ще з хлопцем, довелось покинути рідну домівку. І ми переїхали в Хмельницький. Не знаю чому саме Хмельницький: нікого в нас тут знайомих, ні родичів немає. Ми просто їхали навпростець і якось зупинились тут. Це було в березні 2022 року.
— Чи важко було адаптуватися на новому місці?
— На початку дуже важко було знайти житло, дуже складно: ціни були страшні, черги на квартири — страшні. Якось ми спочатку знайшли подобово житло, а потім вже ми зняли на місяць квартиру. Дуже складно було адаптуватися у тому плані, що ми нікого не знали. Абсолютно одні в чужому місті й ми дуже сподівалися, що зараз трохи і ми повернемось додому.
— Які враження від Хмельницького?
— Місто дуже сподобалося. Воно комфортне, затишне і тут дуже добрі люди. Насправді прийняла рішення залишитися у Хмельницькому, бо моєму чоловіку дуже сподобалося це місто і ми розглядали це місто для подальшого життя, як закінчиться війна, ми планували своє життя тут. Тому я так і вирішила тут залишитись.
— На момент переїзду, як довго тривали ваші стосунки з коханим?
— На той час десь 5 років разом. У Сватове ми жили разом.
— Як ваш чоловік потрапив до лав ЗСУ?
— Ілля одразу став на облік у військкоматі. Його не взяли, сказали, що поки людей достатньо і немає у ньому такої потреби. Він чекав повістку, її не було і вже в червні він прийняв рішення, що доєднається добровільно до ЗСУ. Він потрапив у 132 окремий розвідувальний батальйон Десантно-штурмових військ. Він загинув в селі Омельник Запорізької області. Похований на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове.
— Як вам вдалося справитися із втратою коханої людини?
— Моя справа мені дуже допомогла пережити втрату. Я постійно зайнята і в мене немає часу на думки, але це не можна сказати, що я справилася. Наприклад вчора в мене був такий більш спокійний день по клієнтах і я просто сиділа й перечитувала переписку за усі роки зі своїм коханим. Тому не можу сказати, що справилася. Просто намагаюсь відволікатись. І час — він не лікує. Просто навчаєшся з цим жити. Я вже до цього звикла і я дуже вдячна йому (чоловіку, – прим.автора) і я завжди відчуваю його підтримку.
— Що підштовхнуло вас до ідеї розпочати власну справу?
— Я працювала помічником депутата місцевої ради і мені насправді подобалася ця робота, але я розуміла, що я хочу якусь таку свою справу відкрити, яка буде для мене сенсом і буду вкладати в неї душу, але я не знала точно чи хочу займатися насправді. Якось мені прийшла ідеї займатися квітами і я одразу записалася на курси до Львова, поїхала. Коли пройшла курси то зрозуміла, що мені це подобається, у мене це виходить і вже почала займатися відкриттям.
— Від ідеї до реалізації: яким був шлях? Що ви робили для відкриття власного магазину?
— Я дізналася про програму «Грант на власну справу», звернулася до Хмельницького обласного центру зайнятості, мені надали там всю інформацію і потім вже, після написання гранту, мою заявку погодили. Я успішно пройшла співбесіду і мені виділили кошти — вони покрили частину на відкриття. Це — 150 000 грн.
— Я звернулася до рієлтора. Це перше приміщення, яке я подивилася і воно мені запало в душу. Це хороший район, особливо для квіткового магазину, бо тут багато державних організацій, також обласна філармонія.
— Які умови для використання гранту?
— На початку травня мені погодили заявку і вже десь в червні я отримала кошти. Умовою було засвоїти ці кошти протягом пів року після отримання і + один найманий працівник, але я маю його працевлаштувати протягом пів року. Поки вакансію не розміщувала. Є в мене на прикметі одна дівчина, якій це цікаво і хоче навчатись. Тому будемо стажувати.
— Чому «Кохана»? Як виникла така назва?
— «Кохана» — бо так називав мене мій чоловік. І я коли шукала назву, взагалі хотіла цю справу з Іллею, щоб було щось таке, що завжди нагадувало мені про нього. Якось ми сиділи з моїми подругами, обговорювали все це і прийшли до такого висновку, що “Кохана — квіти для тебе” — це буде дуже символічно. Часто дарував квіти.
— Повноцінно магазин працює уже 4 місяці. Розкажіть, чи вдалося вам за цей час вже вийти на чистий прибуток і як взагалі з клієнтами?
— Попит є, з’явилося багато постійних клієнтів. Також є попит на інтернет-доставку. Бувають такі дні, коли більше інтернет замовлень, а менше заходять. Але також можна сказати, що не всі про нас знають. Ми працюємо 4 місяць і люди дуже здивовані. Потихеньку ми розвиваємось, люди дізнаються. День на день не приходиться. Коли буває 5 замовлень, коли 10, коли 15. Буває коли взагалі 1 замовлення. Ніколи не можна передбачити.
— В мене багато постійних клієнтів серед військових, які замовляють саме доставку. І в нас є спеціальна знижка — мінус 10% для військових. Це найчастіші клієнти.
— Розкажіть детальніше про ваш квітковий асортимент та цінову категорію.
— Ми збираємо букети на будь-який бюджет. Це і 300, і 400 гривень. Все на запит клієнта. Найдорожче, що в нас представлено, це — протея. Вона вважається екзотичною квіткою, яка дуже гарно поєднується в букеті і потім засихає й залишається такою. Вона в нас по 350 гривень. Також гортензія по 250 гривень. Різні ціни абсолютно і вони кожну поставку змінюються, адже курс не стабільний. Поставки з Голандії, з Еквадору.
— В нас тут представлені свіжозрізані квіти, кімнатні у вазонах і в нас представлений ще декор для дому: свічки, аромодифузори і також вази. Квіти отримую два рази на тиждень.
— Що б ви порадили людям, які хочуть розпочати власну справу?
— Головне — не боятися. І йти, туди де страшно. Ризик є завжди, але це виправданий ризик. Треба розвиватися, не сидіти на місці, виходити зі своєї зони комфорту.
Читайте також:
«Як раніше вже не буде»: історії переселенців, які понад два роки живуть в Хмельницькому
У Хмельницькому вперше відбувся ярмарок ветеранського бізнесу. Репортаж ВСІМ
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
