Спікер Сейму Литви Юозас Олекас із першим візитом на цій посаді відвідав Україну 28 жовтня.
Олекас – литовський хірург і політик, який народився 30 жовтня 1955 року в засланні в Сибіру. Він активно долучився до руху за незалежність Литви наприкінці 1980-х років. За свою кар’єру обіймав посади міністра охорони здоров’я (1990-1992 та 2003-2004) і міністра оборони (2006-2008 та 2012-2016), а також представляв Литву в Європарламенті у період з 2019-го по 2024-й роки. З вересня 2025 року обійняв посаду спікера Сейму Литви.
Укрінформ поговорив з ним про результати візиту до Києва та його символічне значення, перспективи спільного виробництва дронів та вивчення українського досвіду щодо захисту неба від російської агресії, а також про енергетичну підтримку України під час зими.
ПОПРИ НАМАГАННЯ РІЗНИХ ЛІДЕРІВ ВІДНОВИТИ МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ, З БОКУ РОСІЇ НЕМАЄ ЖОДНИХ ОЗНАК ГОТОВНОСТІ ЗУПИНИТИ ВІЙНУ
– Литва є однією з найвідданіших союзниць України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Що символізує ваш візит до Києва на цьому етапі війни?
– Литву й Україну поєднує давня традиція співпраці та партнерства. У різних форматах Литва висловлює підтримку Україні у цій війні проти російської агресії. Цей візит, який є вже моїм третім до України цього року, має на меті підтвердити нашу підтримку у моїй новій ролі голови Сейму Литви та висловити повну солідарність у різних сферах – військовій, економічній, політичній і емоційній – підтвердивши, що ми разом з Україною працюємо над процесом її вступу до Європейського Союзу.
– Як ви оцінили б нинішній рівень політичної співпраці між Литвою та Україною? Яку роль, на вашу думку, може відіграти Сейм Литви у збереженні українського питання у пріоритеті політичного порядку денного ЄС?
– Литва має власний досвід вступу до Європейського Союзу, і ми намагаємося ділитися своєю експертизою – не лише успіхами, а й помилками, адже краще вчитися на чужих помилках, аніж на власних. Ми продовжуємо цю підтримку з боку Сейму, зміцнюючи міжпарламентські зв’язки між Верховною Радою та литовським Сеймом.
Зокрема, у нас дуже хороші відносини між спікерами обох парламентів. Існують міжпарламентські групи у Верховній Раді та нашому Сеймі, формат двосторонньої Литовсько-української асамблеї, а також Люблінський трикутник – асамблея Литви, Польщі та України. Ми активно підтримуємо цей формат – наприклад, 8 травня цього року ми ухвалили резолюцію, в якій зазначено, що ніколи не визнаємо окупацію та анексію українських територій. Ця резолюція є проявом нашої солідарності з незалежністю України.
– Як ви реагуєте на заклики всередині Європи до «переговорів» із Росією замість подальшої підтримки України?
– Досвід Литви показує, що російський режим, особливо Путін, розуміє лише мову сили. Усі ці дипломатичні спроби без припинення вогню, без зупинки агресії ніколи не приводили до остаточного чи тривалого миру. Різні лідери намагалися відновити мирні переговори, зокрема нещодавно, і все це лише доводить – з боку Росії немає жодних ознак готовності зупинити війну, лише прагнення продовжити агресію, вбивати мирних жителів, руйнувати енергетичну та іншу інфраструктуру. Це головний урок для міжнародної спільноти: ми повинні бути єдині, повинні демонструвати силу, повинні запроваджувати санкції. Лише таким чином можна досягти стійких результатів.
НАША МЕТА – ПЕРЕЙТИ ВІД ПОВІТРЯНОГО ПАТРУЛЮВАННЯ ДО ПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ
– Литва надала Україні значну військову допомогу, зокрема озброєння на суму понад 1 мільярд євро. Тепер, коли Україна володіє важливими технологіями у сфері наземних роботизованих систем і дронів, як ви бачите наступний етап оборонної співпраці між нашими країнами?
– Дуже важливо визначити конкретні показники і запропонувати виділяти по 0,25% ВВП від різних країн, адже економіки держав різняться, і відсотковий підхід є зручнішим для підтримки України. На мою думку, це гарний приклад, і я закликаю інших чинити так само.
Крім того, під час сьогоднішнього візиту ми побачили, наскільки багато ми можемо навчитися від України. Хоча війна триває саме тут, повітряний простір у багатьох частинах Європи також зазнає атак з боку дронів та інших летальних апаратів. Саме тому ми обговорювали з прем’єр-міністром, Президентом і головою Верховної Ради можливості створення спільних підприємств і співпраці між різними виробниками дронів та інших систем для запобігання порушенням повітряного простору в різних регіонах Європи, не лише в Україні. Я з великим оптимізмом дивлюся на ці перспективи і знаю, що саме сьогодні заступник міністра оборони України перебуває у Литві з делегацією, щоб обговорити з нашими бізнес-компаніями, як реалізувати ці ідеї на практиці.
– Від 10 вересня 2025 року Росія регулярно порушує повітряний простір країн-членів НАТО. 23 жовтня Збройні сили Литви повідомили, що два російські винищувачі знову несанкціоновано перебували 18 секунд у повітряному просторі вашої країни. Наскільки інтенсивні дискусії в уряді та в суспільстві щодо того, коли може стати необхідним збивати такі літаки?
– Ви знаєте, що ми – частина НАТО, і ми обговорюємо між собою необхідність змінити нинішню ситуацію в країнах Балтії, де здійснюється лише повітряне патрулювання: ці сили працюють досить активно, але часто прибувають із затримкою, щоб контролювати повітряний простір. Наша мета – перейти від повітряного патрулювання до повітряної оборони, щоби, за наявності відповідних рішень, не тільки перехоплювати, а й збивати порушників.
– Литва вже вчетверте за тиждень призупинила роботу Вільнюського аеропорту через метеозонди, запущені з території Білорусі. Відтак це не перша така провокація. Чи розглядаються якісь додаткові заходи, окрім закриття кордону, – можливо, санкційні механізми, спрямовані проти Мінська?
– Існує, на мою думку, кілька різних варіантів. Сьогодні в офісі президента відбулися обговорення різних можливостей реагування. Один із варіантів – встановити кращий контроль за цими аеростатами та забезпечити кінетичні можливості для їхнього збиття. Інший варіант – закриття кордону або, можливо, призупинення залізничного транзиту через Литву, адже ці кулі становлять небезпеку. Вони загрожують не лише аеропортам, а й залізничним сполученням, і, на мою думку, це може бути одним із можливих заходів для припинення таких втручань чи порушень.
ЛИТОВСЬКИЙ LNG-ТЕРМІНАЛ МОЖЕ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ ДЛЯ ПОСТАЧАННЯ ЗРІДЖЕНОГО ГАЗУ В УКРАЇНУ
– На вашу думку, яких результатів можна очікувати від 19-го пакета санкцій, спрямованих проти тіньового флоту Росії, а також її банківського та енергетичного секторів?
– Думаю, нам знадобиться трохи часу, щоб побачити, як відреагують інші країни. Це європейські санкції, і водночас ми маємо враховувати заходи Сполучених Штатів проти «Роснефти» та «Лукойлу», а також те, як вони можуть вплинути на Індію чи Китай. Сподіваюся, що ці санкції є дієвим інструментом і зможуть знизити здатність Росії фінансувати агресію проти України.
– З наближенням зими та враховуючи, що енергетичний сектор України залишається під загрозою через агресію, яку допомогу Литва планує надати для забезпечення його стабільності?
– З литовського боку існує дуже тісна співпраця між українським і литовським міністрами енергетики, які прагнуть залучити не лише державний сектор, а й приватний. Сьогодні ми відвідали ТЕС у місті Українка, зруйновану через російську агресію (Трипільська ТЕС, розташована у місті Українка Київської області, була повністю зруйнована внаслідок російського удару 11 квітня 2024 року, – ред.). Частину допомоги з відновлення вже надали різні литовські компанії, і ведуться зусилля, щоб залучити інших для відбудови або реконструкції станції.
Ми також обговорювали можливість використання литовського LNG-терміналу в Клайпеді для постачання зрідженого газу в Україну, адже забезпечення газом наразі є ключовим питанням. Ця тема обговорювалася в офісі прем’єр-міністра з міністром енергетики, де ми шукали способи покращити або використати цю можливість. Одним із варіантів є литовський LNG-термінал у Клайпеді для постачання зрідженого газу через Литву в Україну, адже забезпечення газом наразі є одним із ключових питань для України.
– Це вже ваш третій візит до України цього року. Які особисті враження чи історії від українських солдатів і цивільних справили на вас найбільше враження?
– Історій багато. На початку, у 2015 році, мене дуже вразила робота військових лікарів, які підтримували поранених солдатів. Як лікаря, батька та дідуся, мене глибоко зворушило те, що молоді чоловіки та жінки отримують важкі поранення на цій війні. Мене вразили також масштаби руйнувань теплоелектростанції. А в 2023 році в Миколаєві я відвідав зруйновану фабрику – і те, як люди намагалися відновити її власними руками, докладаючи зусиль, щоб створити нове життя після цих руйнувань, справило на мене глибоке враження.
Саме це демонструє дух нації та надихає всіх підтримувати Україну з великою повагою і захопленням. Ми повинні діяти разом заради майбутнього – заради майбутнього Європи, заради майбутнього України, – бо перемога України над російською агресією є також перемогою для Європи.
Анна Костюченко, Київ
Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
