Глава Представництва ЄС в Україні Катарина Матернова 4 листопада завітала до Укрінформу, щоб по гарячих слідах прокоментувати опублікований Єврокомісією того ж дня щорічний звіт про розширення Євросоюзу в частині, що стосується України. Цей об’ємний документ є важким для сприйняття оком, не підготовленим до бюрократичних формулювань брюссельських чиновників, але водночас він є дуже важливим маркером реального стану справ на нашому євроінтеграційному шляху.
Ми запитали у пані посла про її власну думку щодо тональності звіту, позитивних і проблемних питань, висвітлених у документі, та про основні очікування на наступний рік. Звісно, ми не могли обійти актуальні теми репараційної позики, участі України у зміцненні оборонної готовності Європи та блокування перемовин угорською владою.
Про це та інше, зокрема на яку опцію фінансування України глава Представництва ЄС поставила би власні гроші, основні меседжі звіту, а також як Євросоюз допомагатиме нам пережити зиму, читайте у текстовій версії інтерв’ю, що також можна подивитися на нашому YouTube каналі.
ЗВІТ – ДОБРЕ ВИВІРЕНИЙ І ЗБАЛАНСОВАНИЙ
– Минув ще один рік на нашому шляху європейської інтеграції. Дякую, пані посол, що ви сьогодні у нас, в Укрінформі, щоб підбити підсумки цього періоду та окреслити основні очікування на наступний. Як кажуть у Брюсселі, чорнило на документі ще не висохло, а ми вже його обговорюємо. Скажіть, яка його загальна «температура»? У яких сферах ЄС прагне бачити найшвидші трансформації в Україні наступного року?
– По-перше, щиро дякую за запрошення. Ми проводили довгі вечори та ранки, вичитуючи проєкт звіту, і, звичайно, мої колеги в Києві зробили великий внесок у звіт перед тим, як це було обговорено та опрацьовано у Брюсселі, з урахуванням нашої роботи.
Це надзвичайно, що Україна, борючись за національне виживання, суверенітет і свободу у війні, одночасно впроваджує реформи
Дозвольте нагадати, що скоро ми відзначатимемо сумну четверту річницю повномасштабного вторгнення. І при цьому ми обговорюємо прогрес України на шляху до ЄС. Просто задумайтеся: це надзвичайно, що Україна, борючись за національне виживання, суверенітет і свободу у війні, одночасно впроваджує реформи.
Я вважаю, що це чудово, і у звіті це визнається. Я думаю, загалом звіт добре вивірений і збалансований. Він віддає належне там, де це необхідно, і коментує дуже важливий прогрес, якого було досягнуто. Але також він містить і критику – там, де вона потрібна. Тож я вважаю, що звіт ілюструє тенденцію прогресу України порівняно з попередніми оцінками.
Торік, наприклад, ми бачили «гарний прогрес» у семи чи шести сферах, а цього року їх 12. Це одна з матриць оцінки наявного прогресу. А інша матриця, інше порівняння – це рівень готовності. У минулорічному звіті відбулася зміна рівня готовності України лише в одному розділі. У цьогорічному звіті зміни спостерігаються у семи розділах.
Тож насправді тенденція позитивна. У звіті відзначається дуже важливе покращення в оцінці основ економіки України та її здатності «витримувати» – саме таку термінологію ми використовуємо – конкурентний тиск єдиного ринку ЄС.
Також ідеться про сфери, які потребують покращення. Я впевнена, що ми ще обговоримо питання верховенства права та боротьби з корупцією.
Отже, був досягнутий значний прогрес, і також дуже чітко визначені сфери, де потрібно провести подальші реформи.
ЗВІТ МІСТИТЬ БАЖАНІ ДАТИ ЗАВЕРШЕННЯ ПЕРЕМОВИН
– До речі, сьогодні в Єврокомісії наголосили, що чотири країни особливо добре продемонстрували прогрес на шляху до ЄС. Як ви можете порівняти прогрес України із ситуацією у трьох інших країнах?
– У нас є загальна комунікація про всі країни, що прагнуть вступити в ЄС, і по кожній країні був підготовлений окремий, більш детальний звіт. У загальному описі чотири країни були визначені як лідери: Албанія, Чорногорія, Молдова і Україна.
Але дозвольте мені повторити, що у жодній з інших країн немає війни. Тож насправді дивовижно, що Україна просуває реформи в ногу з країнами, які не ведуть кінетичну війну. Хоча гібридна війна, звичайно, присутня скрізь.
Отже, ці країни є найбільш просунутими, але є країни з іншими категоріями оцінок, включаючи регрес, відзначений щодо Грузії.
Важливим для чотирьох країн-лідерів є те, що вже зазначено бажану дату завершення переговорів.
Це не є юридичним зобов’язанням, але йдеться про очікування: Чорногорія завершить свою підготовку, переговори до кінця 2026 року, Албанія – до 2027 року, а Молдова та Україна – до кінця 2028 року.
УКРАЇНІ ТРЕБА НЕ ДОПУСТИТИ ЗВОРОТНОГО РУХУ У СФЕРІ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
– Як ви згадали, однією з сфер, що потребує покращення в Україні, є верховенство права та боротьба з корупцією. Ця тема була в центрі уваги цього літа, коли і ви активно діяли, і ваші колеги в Брюсселі, а головне – люди тут, в Україні, наголошуючи на необхідності збереження темпів антикорупційної діяльності. Як ви оцінюєте ситуацію у цій сфері сьогодні? І які, на вашу думку, основні завдання стоять перед Україною в наступному звітному періоді?
– Сфера верховенства права та боротьби з корупцією – це те, що є для нас завжди актуальним. Це один із тих принципів, які ми називаємо фундаментальними. Тож Європейський Союз звертає на це особливу увагу не лише в Україні, а й у всіх країнах, з якими ведуться переговори.
Дійсно, у липні було прийнято закон, який вважався таким, що суперечить обговореному раніше. Тоді ми побачили реакцію громадськості, реакцію міжнародної спільноти, і були негайно вжиті заходи щодо виправлення ситуації.
Отже, у звіті зараз підкреслюється те, що наголошувалося раніше, а саме необхідність надалі нарощувати успішність перевірок, розслідувань та винесення судових рішень у справах про корупцію. Зараз ми робимо особливий акцент на необхідності захисту незалежності антикорупційної архітектури. Це підкреслено у звіті, де ще є окремий розділ, присвячений решті судової системи.
Зараз триває процес завершення судової реформи, і ми просимо продовжити як розбудову системи адміністративного правосуддя, так і зміцнення Вищого антикорупційного суду та перезапуск Конституційного суду.
Ці коментарі схожі на минулорічні, але відображають покращення, які вже відбулися. І я думаю, що в загальному звіті також йдеться про те, що Україна дуже добре рухається вперед, але їй потрібно забезпечити відсутність зворотного руху у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, і що нам потрібно продовжувати ці реформи.
– Ще однією важливою сферою є національні меншини. Раніше цієї осені, коли єврокомісарка з питань розширення прибула до України, вона привітала прогрес України у співпраці з національними меншинами та дотриманні їх прав. Як би ви прокоментували зусилля України у цьому відношенні?
– Я була з єврокомісаркою Кос в Ужгороді, звідки вона розпочала свій триденний візит до України раніше цієї осені. Там ми мали зустрічі, відвідали дві школи для національних меншин – угорську та словацьку, – а також зустрілися з повним складом Ради національних меншин, здається, з 28-ма представниками дуже різноманітної палітри меншин України.
І єврокомісарка тоді була трохи здивована, але дуже заспокоєна тим, що жоден представник Ради меншин не висловився проти інтеграції з ЄС. Навпаки – всі вони дуже рішуче висловлювали думку, що членство України в ЄС цілком відповідає інтересам національних меншин, і вони дуже рішуче підтримують це.
ЄВРОРАДА ЗОБОВ’ЯЗАЛАСЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ НА НАСТУПНІ ДВА РОКИ
– Ви щойно підкреслили, що Україна продовжує реформуватися під час війни. Але ми також розуміємо, що для проведення інституційних змін і загалом для підтримки держави на плаву критично необхідне стабільне та передбачуване фінансування. Чи не могли б ви поділитися останніми новинами щодо дискусій навколо репараційного кредиту чи інших варіантів використання заморожених російських активів в інтересах України?
– Це обговорювалося на засіданні Європейської Ради у жовтні, і справді, більшість заморожених активів знаходяться в Euroclear – організації, зареєстрованій у Бельгії. Занепокоєння Бельгії мають під собою підстави, адже, якщо Росія одного дня заявиться і вимагатиме свої активи, Бельгія буде першою, хто може постраждати. Тож вони давно висловили занепокоєння. Але ми сподівалися, що в жовтні зможемо просунутися трохи далі в цих дискусіях.
Проте Європейській Комісії було доручено розробити варіанти фінансування України. Але вже є зобов’язання Європейської Ради, країн-членів ЄС забезпечити стале фінансування для України протягом наступних двох років, тож так і буде.
Питання в тому, яку частину процесу нам ще доведеться пройти. Єврокомісія зараз готує документ з варіантами. По суті, є лише дві-три потенційні опції, і однією з них як раз і є позика, забезпечена замороженими російськими активами.
Якби я робила ставки, я би ставила на те, що саме так ми зрештою і фінансуватимемо Україну. Це може зайняти ще трохи часу, але, сподіваюся, на грудневому саміті Європейської Ради питання буде вирішене.
УСІ ЕТАПИ РОЗШИРЕННЯ ЄС БУЛИ УСПІШНИМИ. ТАК БУДЕ І З УКРАЇНОЮ
– Згідно з даними Євробарометра, 52 відсотки європейців підтримують ідею приєднання України. Але, звичайно, ці цифри різняться залежно від країни. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан використовує той факт, що угорське населення нібито проти приєднання України, коли пояснює журналістам, чому Угорщина блокує подальші переговори про вступ. З точки зору стратегічних комунікацій, що можуть зробити Україна та Європейський Союз, щоб краще пояснити противникам ідеї приєднання України переваги розширення?
– Усі етапи розширення в історії ЄС були успішними. І, на жаль, це настільки очевидний ефект, якщо подивитися на фактичні дані, що часто він зникає з публічного дискурсу, а на його місці з’являється різноманітна дезінформація як частина гібридної війни.
Не забуваймо, що Росія дуже зацікавлена у поширенні великих обсягів дезінформації в обидва боки – як тут, так і в Європейському Союзі, – налаштовуючи сторони одне про одного. Вони роблять це в багатьох країнах. Просто пригадайте, що відбувалося в Молдові напередодні їхніх успішних виборів на початку цієї осені.
Що стосується вступу України до ЄС – це не перший випадок, коли виникають побоювання, занепокоєння та дезінформація. Завжди певні люди, бізнеси, групи всередині ЄС стурбовані щодо новачків.
Колись, у 2004 році, французькі та італійські винороби були стурбовані іспанськими та португальськими винами. Коли моя країна вступала до ЄС, умовний «польський сантехнік» був найбільшим страхом західних європейців, а чеські та польсько-словацькі далекобійники створювали паніку для індустрії на заході Європи.
Тому цілком природно, що коли країна з таким великим потенціалом, стійкістю та інноваційним ресурсом, як Україна, йде до нас, виникають певні побоювання.
Керівництво кожної країни має пояснювати своїм громадянам, що немає причин для занепокоєння. Звичайно, будуть потрібні корективи, але зрештою розширення принесе загальне благо.
Я сподіваюся, що політична згода дЛЯ ОФІЦІЙНОГО ВІДКРИТТЯ КЛАСТЕРІВ БУДЕ досягнута в найближчому майбутньому
– І ще трохи статистики. Близько 74 відсотків українців підтримують вступ до ЄС, але є побоювання, що відсутність візуального прогресу на шляху переговорів може спричинити розчарування. Ми всі розуміємо, що це процес, який базується на заслугах, але кластери досі не відкриваються. Які прогнози щодо вирішення цього питання, чи краще просто зосередитися на так званому «фронтлоудінгу», продовженні реформ, щоб рухатися далі й не дати нікому затримувати процес?
– Дозвольте почати з того, що я розумію потенціал для суспільного розчарування, оскільки Україна зробила все, що було потрібно для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи». Цього досі не сталося з дуже відомих причин, тому я розумію розчарування.
Ось чому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах.
Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів.
Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування. Гадаю, важливо зосередитися на впровадженні реформ. Реформи – не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України. Вони важливі для вас – як країни та громадян.
Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету.
ЄС НАМАГАЄТЬСЯ МОБІЛІЗУВАТИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ РЕСУРСІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ української енергетики ВЗИМКУ
– З наближенням зими ми бачимо, що Росія навмисно атакує енергетичну інфраструктуру, намагаючись занурити Україну в темряву та змусити людей замерзати. Нещодавно я запитував вас про моє рідне місто Чернігів, коли там відбувся повний блекаут, – що Європейський Союз збирається робити, щоб допомогти? Тоді ви сказали, що ваша команда вже прямує до міста, щоб оцінити збитки. Оскільки ця зима обіцяє бути важкою, чи знайшов ЄС можливості, зокрема в третіх країнах, допомогти нашому енергетичному сектору?
– Підтримка Європейським Союзом української енергетики під час війни залишається безперервною. З лютого 2022 року ми вже витратили понад 3 мільярди євро, і, на жаль, я поділяю з вами занепокоєння щодо цієї зими.
Ми здійснюємо кілька видів підтримки. Одним із них є фінансування екстреної закупівлі газу. Ми використали гарантії Міжнародного фонду допомоги Україні (Ukraine Facility), щоб Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк могли разом позичити 800 мільйонів євро, а завдяки норвезькому гранту – майже мільярд євро на екстрену закупівлю газу.
Але я знаю, що потрібно більше. Цього недостатньо. Тому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн активно бере участь у переговорах з іншими країнами. Вчора вона мала дуже плідну телефонну розмову з Президентом Зеленським, під час якої також обговорювалася енергетика.
Інша сфера, де ми дуже активні, – це фінансування та спонсорування ремонту обладнання як для державних підприємств, так і для великих приватних енергетичних компаній.
Мій улюблений приклад – наш механізм цивільного захисту ЄС для організації доставки енергетичного обладнання до України. Ми фактично розібрали електростанцію у Вільнюсі та перевезли її до України по частинах. Також ми надаємо екстрену гуманітарну допомогу постраждалим людям та громадам.
І останнє, але не менш важливе: через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення ми підключили українську та молдовську енергетичні мережі до континентальної європейської мережі, і завдяки цьому Україна може підключатися до неї та імпортувати близько 2,2 гігават електроенергії щодня. Це допомагає принаймні західній частині України функціонувати.
Але, очевидно, що виклики серйозні. А ми намагаємося адаптуватися та мобілізувати якомога більше ресурсів.
УКРАЇНА Є СВІТОВИМ ЛІДЕРОМ З БАГАТЬОХ ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ
– Однією з оцінюваних сфер є узгодженість політики безпеки та оборони, і комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс вже казав, що Україна є важливим елементом оборонної готовності ЄС. Також визнається наша важлива роль у програмі кредитування оборонної промисловості SAFE. На вашу думку, чи готовий Європейський Союз включити Україну до власної архітектури безпеки та оборони або чи було б справедливо сказати, що Україна вже є частиною цієї нової архітектури, враховуючи нові геополітичні виклики?
– Вважаю, цілком справедливо заявляти, що Україна вже є її частиною. Європейська оборонна стратегія багато говорить про Україну як частину її майбутнього розвитку. Інструмент SAFE передбачає фінансування для держав-членів, але водночас серйозно заохочує створення спільних підприємств та спільні інвестиції разом з Україною.
Чесно кажучи, ваші оборонні технології не мають собі рівних. Насправді ви є світовими лідерами у багатьох технологіях, і я завжди кажу своїм колегам у Брюсселі, що у разі воєнного конфлікту я хочу, щоб українська армія була на моєму боці, а не навпроти мене.
Тож я думаю, що кожен європеєць має почуватися набагато безпечніше з Україною в наших лавах.
– На завершення цієї розмови, чи не могли б ви, як оповідач, а не як дипломат, коротко описати головний меседж цього звіту про розширення для України? Що він каже українцям?
– Я думаю, він передає підтримку, заохочення, легкі попереджувальні сигнали, легкі занепокоєння та загальну віру в наше спільне майбутнє.
Євген Матюшенко, Київ
Фото: Євген Котенко
Фото Укрінформу можна купити тут
