Попри два роки безпрецедентного санкційного тиску, Росія досі намагається тримати економіку “на плаву” – завдяки нафтовим доходам, обхідним схемам і підтримці третіх країн. Але, за словами уповноваженого Президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, ресурси Кремля стрімко тануть. Західні санкції проти “Роснефті” й “Лукойлу” лише відкривають новий етап економічного тиску, який тепер може поширитися на фінансову сферу, крипторозрахунки та постачання критичних компонентів до російського ВПК.
Уповноважений Президента з питань санкційної політики та секретар групи Єрмака–Макфола Владислав Власюк – одна з ключових осіб у команді Президента, яка займається запровадженням санкцій України. Збитки Росії від ініційованих Україною санкцій із початку повномасштабного вторгнення оцінюються у $700 млрд – і значну частину з них готував саме Власюк.
Разом із урядовими структурами, громадськими організаціями та експертами він формує пул пропозицій санкцій проти Росії, які після розгляду на Міжвідомчій робочій групі надходять на розгляд РНБО. А міжнародні санкційні ініціативи українська сторона просуває через уповноважених із санкцій країн-партнерів – також під його координацією.
У розмові з «Укрінформом» Власюк пояснює, чому санкційна коаліція Заходу діє дедалі злагодженіше, як удари по енергетиці та банках можуть підірвати військову спроможність Росії, і чому єдиний спосіб для Москви зупинити посилення санкційного тиску – це почати шлях до миру.
РОСІЯ МОЖЕ ВТРАЧАТИ ПО $5,5 МЛРД В МІСЯЦЬ
– Що нам дають у підсумку санкції, впроваджені США проти “Роснефті” і “Лукойлу”? Як вони впливають на російську економіку?
– Санкції проти “Роснефті” та “Лукойлу” спочатку ввела Велика Британія, за тиждень до американців. Потім американці застосували обмеження щодо цих компаній та 32 дочірніх компаній. Це дуже добре, адже йдеться про вертикально інтегровані структури.
Потім підключився Євросоюз – санкції на “Роснефть”. “Лукойл” має бути в наступному пакеті без варіантів.
Що це дає? Це дає “замах” на 60-70% експорту російської нафти до Індії та Китаю.
Тут ремарка, тому що нафтові перевезення – це складна історія. Є поняття “чистої” нафти, чистого експорту “Роснефті” та “Лукойлу”. А є поняття “міксованої” нафти. Насправді значна частина російської нафти йде в міксі “Роснефті” з іншими.
Повертаючись до цифр, це 60-70% загального обсягу по експорту. Тобто, якщо санкцій буде дотримано хоча б на 80%, у доларовому еквіваленті це становитиме десь $5,5 млрд щомісячних втрат для російського бюджету.
– Але ж американські санкції запрацюють з 20 листопада?
– Так, американські санкції формально набудуть чинності 20 листопада. Але контракти щодо придбання нафти підписуються наперед.
З минулого тижня ми бачили просідання контрактування майбутнього постачання нафти на майже 20%. І вже зараз є новини, що покупці з Китаю різко втратили інтерес до російської нафти.
Тож ефект уже є й, крім того, що санкції Британії та Євросоюзу вже набули чинності. Тому, гадаю, з 20 листопада ми побачимо суттєве просідання й попиту на російську нафту, й прибутків Москви. При цьому важливо не дати росіянам побудувати нові схеми постачання.
– У принципі, в них зараз є час, аби собі ці всі схеми організувати.
– Теоретично. Та на практиці це дуже сильний сигнал усьому ринку.
Перенаправити експорт через іншу юрособу – це з величезною долею ймовірності означає підвести під санкції й цю іншу компанію. Адже, якщо вже на санкції проти “Роснефті” з “Лукойлом” пішли й американці, і європейці, і британці, то питання занесення в чорні списки будь-якого іншого експортера, в принципі, вирішити буде нескладно.
– Ми довго чекали на санкції США. Попри це, американські медіа звернули увагу, що вони не настільки жорсткі, як обіцяв Трамп. Нібито було обрано лайтовіший варіант. Ви з цим погоджуєтеся? Чи могли б американці сильніше вдарити по російській економіці?
– Завжди можна вдарити сильніше.
Водночас “Роснефть” і “Лукойл” – це дві найбільші нафтові кампанії, і вони під серйозними санкціями. Чи справді був якийсь вибір з-поміж декількох варіантів – сильнішого, слабшого, середнього – думаю, так. Принаймні, про факт підготовленості багатьох варіантів різного ступеня жорсткості нам говорили багато разів.
Тому я певен, що вибір дійсно був. Але прийняте рішення точно не є найслабшим. Це очевидний результат наших дипломатичних зусиль. Між президентами Трампом і Зеленським тут склалося порозуміння, недавній його візит до США це явно продемонстрував. І, звісно, наші зустрічі у Вашингтоні під час поїздки очолюваної прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко делегації теж мали ефект: санкційна група Єрмака-Макфола продовжує працювати.
– Ви згадали про Китай і про те, що китайці поступово можуть відмовлятися від російської нафти. Чи справді так буде? Адже Китай реагує на будь-які американські санкції, ніби для нього це нічого не означає.
– Я б не змішував ці питання. Чому? Тому що питання нафтового постачання, експорту нафти, добування, страхування перевезень у сучасних умовах не можуть зводитися виключно до стосунків Росії та Китаю.
На відміну від постачання, наприклад, критичних компонентів. У цьому питанні багатьом китайським компаніям досить легко робити вибір: начхати на санкції, добровільно відрізаємо себе від світового ринку, працюємо з Росією – нас це влаштовує.
У світі нафтоторгівлі так не може бути. Тут немає місця ізоляціонізму. Думаю, що ефект має бути достатнім.
ПІСЛЯ НАФТОВИХ САНКЦІЙ ДРУГЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЮТЬ ФІНАНСОВІ
– Чи відомо вам, які можуть бути наступні американські санкції?
– Багато опцій. З великою ймовірністю це можуть бути санкції у фінансовій сфері – це те, про що говоримо на численних робочих зустрічах. Це обмеження стосовно російських банків і банків у третіх країнах, що допомагають росіянам отримувати кошти за нафту та розплачуватися за деякі витрати. Це блокування альтернативних платежів, про що ми багато з американським урядом говорили. Ми поділяємо думку про високу загрозу інфраструктури альтернативних платежів (крипта та інші).
Отже, є різні варіанти, але з погляду досягнення впливу друге місце після нафтових санкцій займають саме фінансові санкції.
– Попри це не забуваймо, що після введення США санкцій до Вашингтона приїздив спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв. Багато хто почав складати пазл, буцімто він приїхав чи то просити зняти санкції, чи то домовлятися, щоб не було наступних. Вам що відомо про це?
– Нічого не знаю про такі політичні моменти. Хоч яка була б його місія, вона не виглядає успішною. Схоже, він не справив особливого враження. Після цього ми бачили тверду позицію Дональда Трампа та уряду США в недопущенні жодних винятків щодо санкцій для “Роснефті” та “Лукойлу” для тих, хто їх про це просив, зокрема лідера Угорщини Віктора Орбана.
Тому поки ми спостерігаємо абсолютно тверду позицію: санкції повинні працювати. Єдиний спосіб повернутися до розмови про їх теоретичне скасування – це зробити реальні кроки в перемовинах про мир.
– Раніше ключовими країнами, які допомагали Росії обходити санкції, були Туреччина, ОАЕ, Казахстан. Зараз відомо, чи вони надалі допомагають РФ, чи вже зменшують свою активність?
– Обхід санкцій залишається великою темою, залежно від галузі. Але з того, що для нас надважливо – це імпорт критичних компонентів у Російську Федерацію. Центральна Азія тут причетна, Туреччина – меншою мірою, Китай – номер один у постачанні, Еміратські компанії, на жаль, досі допомагають, хоча вже менше, бачимо динаміку позитивну.
Хочеться, щоб ці схеми обходу санкцій скорочувалися. Тому чекаємо на наступні санкційні кроки від ЄС, США, Великої Британії, пов’язані першочергово з критичними компонентами.
– Чи з’явилися у Росії нові країни, шляхи для обходу санкцій?
– Є різна інформація про деякі, можливо, менш традиційні маршрути через інші країни. Ми ще працюємо з цією інформацією, тож поки публічно не говоримо.
САНКЦІЇ ПРОТИ НАФТИ ВПЛИНУТЬ НА РОЗРАХУНОК РФ ЗА ЗБРОЮ
– Тепер трохи хотілося б вас попитати стосовно імпорту компонентів і для дронів, і для ракет. На останньому брифінгу з Президентом ішлося про 25 виробників, які працюють над виготовленням балістичної ракети “Орєшнік”. Ці 25 виробників уже санкціоновані?
– Санкції вже поширено на деяких з ідентифікованих виробників і “Орєшніка”, і певних інших засобів ураження. Щодо інших, аргументи й докази для санкціонування передані партнерам.
– Це саме російські компанії?
– Так, ми говоримо про російські компанії. Плюс ми говоримо про деякі компанії з третіх країн. Їх незначна кількість, вони виступають як постачальники.
– Чи відомо, які є іноземні компоненти в “Орєшніку”?
– Певна інформація є.
– Наскільки наразі істотна частина імпортних комплектуючих у російських ракетах та дронах?
– Основне, що ми можемо побачити, коли розбираємо умовно “свіжі” ракети і дрони – це заміна західних компонентів на китайські. Тому з цього погляду ми бачимо позитивну динаміку.
– Тобто по суті максимальну кількість санкцій треба впроваджувати проти китайських компаній, які надають ці комплектуючі?
– Питання не в кількості санкцій. Питання в тому, щоб санкції мали правильні наслідки. Китайські компанії часто ігнорують спонукальну мету санкцій. Продовжують торгувати не з усім світом, а тільки з Росією, і їм цього цілком достатньо. І тоді санкції не досягають того ефекту, якого мали б.
Ми говоримо про необхідність інших санкцій, зокрема щодо фінансового сектору та систем альтернативних платежів, щоби зробити розрахунки набагато складнішими. Це мультиплікує ефект санкцій на постачальників.
– Чи можуть санкції проти російської нафти, тих же “Роснефті” й “Лукойлу”, вплинути на зменшення обсягів виробництва зброї?
– Прекрасне питання. Це вплине на можливість Росії розраховуватися за зброю. Ми не забуваємо, що є питання зменшення надходжень до бюджету Росії, а є ще питання зменшення коштів на рахунках цих компаній, які вони потім часто використовують для розрахунку за відповідні поставки.
“Роснефть”, “Лукойл” і багато інших ключових експортерів досить часто акумульовані ними поза Росією кошти використовували в розрахунках для потреб Росії.
АЛЬТЕРНАТИВНІ ПЛАТЕЖІ – НАСТУПНИЙ БЛОК САНКЦІЙ
– Які санкції потрібно впровадити стосовно російської нафти, щоб остаточно навіть той же Китай і Індія перестали купувати її?
– Перше – це санкції щодо “Роснефті”, “Лукойлу”, “Сургутнефтегазу”. Хочемо ідентифікувати все, що є в цих структурах, і все санкціонувати. Тобто повторити те, що зробили американці щодо 32 компаній. Такий же підхід має бути в усіх юрисдикціях до всіх п’яти мейджорів.
Друге – це продовжувати санкції щодо тіньового флоту, який перевозить нафту. Це вже працює. Далі є робота з країнами, які надають прапори цим суднам, із капітанами тіньового флоту, зі страховими компаніями, покупцями нафти.
Крок третій – це зменшення, так би мовити, експортної бази. Тобто зменшення нафтодобування, нафтопереробки.
– Те, що роблять СБУ та ГУР своїми спецопераціями?
– Те, що роблять СБУ, ГУР, Військово-морські сили та інші. Поєднання цих двох типів санкцій дає найбільший ефект.
У нас є дуже красивий документ про іноземні компоненти на заводах нафтогазодобувної та переробної галузі Російської Федерації. Значна частина цього переліку вже й так охоплюється секторальними санкціями. Частину ми ще додамо в списки.
Зв’язок простий: щось згоріло внаслідок падіння “уламків дронів”, росіянам треба це замінити. Тобто – купити та імпортувати. А виявляється, що через санкції це зробити практично неможливо. І ми тут зв’язок хочемо поширювати.
Також важлива фінансова сфера. Чим більше ми досліджуємо тему альтернативних платежів, тим більше ми бачимо. Це наступний великий такий блок санкційної політики. Там, де розраховуються криптою та іншими стейблкоїнами – це величезні суми. Є над чим попрацювати.
ВРЯТУВАТИ РОСІЮ ВІД САНКЦІЙ МОЖУТЬ ЛИШЕ РОСІЯНИ
– Хтось може Росію врятувати від краху через санкції?
– Врятувати Росію можуть росіяни. Наприклад, ті росіяни в ЄС, які замість страждати через заблокований Revolut (Revolut блокує рахунки та обмежує послуги для росіян і білорусів у ЄС, оскільки має виконувати положення 19-го пакету санкцій, – ред.) та звинувачувати європейців у русофобії, можуть повернутися в Росію, проявити якусь громадянську активність, спонукати владу до зміни поведінки. А ще краще – змінити владу. Звісно, їм чомусь легше критикувати Євросоюз за санкції. Але я думаю, що якщо хтось може врятувати Росію, то це самі росіяни.
Тому що, якщо Збройні сили України будуть продовжувати “рятувати” Росію, то росіянам це не сподобається.
– А чи буде рятувати Росію Китай, на якому зараз тримається більша частина її економіки?
– Навіщо це Китаю? У нас немає відповіді на питання. Тому я не думаю, що хтось там когось буде рятувати. Китайцям порятунок РФ цікавий настільки, наскільки вони на цьому заробляють.
УКРАЇНА МАЄ ВАГОМИЙ АВТОРИТЕТ У САНКЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ
– Ви згадували, що спочатку обмеження проти “Роснєфті” та “Лукойлу” запровадила Британія, а вже потім долучилися США. Чи зараз партнери – Америка, Британія, Євросоюз – координують санкційну політику між собою? І наскільки активно США беруть участь у цьому процесі?
– Так, американці повернулися до процесу. Є кілька форматів співпраці між партнерами, і ми беремо участь у більшості з них.
Багато пунктів у нових санкційних пакетах базуються на наших пропозиціях. Наприклад, у 19-му пакеті ЄС понад половина збіглася з українськими ініціативами, а в японському, прийнятому у вересні, – понад 90%.
Україна має вагомий авторитет у санкційній політиці, і він підтверджується якістю нашої аналітики та системною роботою.
– Давайте підсумуємо результати санкційної політики з 2022 року. Які найвдаліші за весь цей час санкції?
– “Роснефть”, “Лукойл”, тіньовий флот. Велика подяка Євросоюзу за відмову від російських нафти та газу. Це був справді величезний крок.
Є кльові санкції, пов’язані з фінансовим сектором. Їхні цілі – Московська біржа, низка найбільших банків РФ. Це не дає миттєвого ефекту, але поступовий, накопичуваний ефект – дуже суттєвий.
По комплектуючих – це список Common High Priority List (перелік критично важливих для оборонної промисловості товарів, що використовується для запровадження експортних обмежень або санкцій проти країн, які застосовують їх у військових цілях, – ред.), що суттєво ускладнило розвиток російського ВПК.
– Зараз готується вже 20-й санкційний пакет ЄС. Туди можуть увійти російський ВПК, особи, які викрадали українських дітей, російські олігархи. Чи вже виникають труднощі з цим пакетом?
– Це якщо буде, то пізніше. Зараз 2 тижні буде формуватися сам пакет. Потім його почнуть показувати членам ЄС, і тоді вже буде зрозуміло, що кого там тривожить. На кінець листопада ми будемо бачити суть пропозицій та реакцію держав.
Є амбітна мета сильно просунутися з цим пакетом у поточному році. Якщо все складеться суперідеально, то й прийнято його буде цьогоріч. Якщо ні, то він буде принаймні фіналізований.
– Назвіть прізвища російських олігархів, яких ми хочемо побачити в цьому списку?
– Є один очевидний, це Володимир Лісін (російський мільярдер, власник Новоліпецького металургійного комбінату, один із найбагатших олігархів РФ, – ред.). Усіх інших я поки називати не можу.
– Як ви гадаєте, у 2026 році скільки ще може бути прийнято санкційних пакетів щодо РФ?
– Я б дуже хотів, щоби жодного. Я хочу, щоб ця санкційна активність втратила сенс, щоб був запущений мирний процес. Це єдиний спосіб для Росії зупинити посилення санкційного тиску. Інакше наша робота триватиме. З нинішніми темпами цілком реально впроваджувати по дюжині пакетів на рік, допоки економіка агресора не надірветься остаточно.
Марина Шашкова, Київ
Фото з архіву Укрінформу
