,

Анастасія Муцей повернулась на війну з декрету

Written By: author avatar Вербицька Оксана

28.04.2026

Військовий шлях Анастасії Муцей: перетворення болю на силу

## З дерева на передову: як почалася історія

*Анастасія Муцей* з перших днів повномасштабної війни усвідомила, що її місце – у війську. Вона стала бойовою медиком і навіть брала участь у штурмах. Проте часу на паузу в службі у неї вистачило, коли стала мамою. Півтора року Анастасія жила в цивільному світі, але з серцем, яке прагнуло вернутися на фронт. Чоловік спочатку не підтримував її бажання, але зрештою зрозумів.

Сьогодні Анастасія виконує обов’язки пресофіцерки полку “Айдар”. У ексклюзивному інтерв’ю *24 Каналу* вона поділилася відкриттями, які принесли їй служба та материнство. Переходьте далі, щоб дізнатися більше про пікантні моменти її нової ролі.

## Коли мати стає солдатом

### Поєднувати чи розділяти?

Коли поставили запитання, де у її житті головніше бути – матір’ю чи військовою, Анастасія задумалася.

> “Це непросте питання. Я намагаюся поєднувати обидві ролі,” – пояснює вона.

Під час повернення на службу вона зрозуміла, що здатність виховувати дітей і передавати їм цінності є однією з найбільш важливих справ у житті. Кожен маленький крок дитинки додає нових фарб у її картину материнства.

### Рішення повернутися на фронт

– **Скільки часу ви були вдома, перш ніж повернулися на службу?**
Я була з дитиною рік. Чотири місяці тому знову повернулася до ЗСУ.

– **А хто тепер піклується про вашу малечу?**
Мій чоловік, який звільнився зі Збройних Сил, а зараз йому допомагає няня.

### Роль чоловіка

Не дивлячись на складнощі, чоловік Анастасії справляється з батьківством:

> “Я цілковито задоволена ним. Віддає себе вихованню нашого сина.”

Події розвертаються, і чоловік нещодавно знову намагався повернутися на службу. Питання, яке досі постає: як ця нова материнська роль вплине на їхнє майбутнє?

## Жінки на війні: сміливість, виклики та відвага

### Справжня жорстокість війни

Анастасія описує, з якими труднощами стикаються жінки в армії. Війна не знає компромісів – це точно. Безперервний осуд, льотящий з-під пера ненависників, нагадує, наскільки складно поєднувати дві іпостасі. На її рахунку багато історій боротьби з критиками.

– *”Я часто чую, що жінки у війську – це ненормально. Але чому? Ми спільно боремося за наше майбутнє!”* – говорить вона.

### Після декрету: не тільки мама

Анастасія стала пресофіцеркою для того, щоб забезпечити інформаційну підтримку, але відповідальність вагить на її плечах по-іншому:

1. **Страхи**: Чи правильно я зробила?
2. **Оцінювання**: Чому чоловіки, а не жінки?
3. **Суспільство**: Як ти можеш залишити свою дитину?

> “Жодної простоти в цьому не знайдеться. Я стала на службу, щоб мій син не відчував страху війни,” – пояснює вона.

### Осуд миттєвий: чому жінки критикують жінок?

Критика часто приходить від жінок, які вважають, що Анастасія “проміняла” материнство на військову службу.

> “Це з іншого боку – жінки не можуть зрозуміти тих, хто служить.”

Анастасія розуміє, що її складний шлях – це не просто змішання ролей, а призначення служити. Вона не seule, навколо багато таких же активісток, які у декретній відпустці теж мріють повернутися.

## Жінки в армії: як їх бачать

### Чи змінюється ставлення?

Анастасія зізнається: *”В армії дійсно з’явилося більше жінок, які доводять своє право служити.”* Перешкоди залишилися, і сексизм ще живе у військах. Вона наголошує, що важливо почуватися вільно.

> “Кожен має свою історію і свій шлях,” – з оптимізмом зазначає Анастасія.

### Перетворення чоловіків у солдатів

Поняття того, якою має бути жінка на війні, розширюється. Проте вчорашні стереотипи все ще сильно впливають:

– *”Коли ти входиш у бойову роту, уважно спостерігають за тобою, але відразу не зможуть оцінити.”*

Обов’язки на полі бою змивають маски, і справжня суть виходить на поверхню. Війна змиває штучний глянець.

## Найстрашніші миті та надія на майбутнє

### Історія з першим бойовим виходом

Анастасія згадує, як цього не можна забути, – її перший вихід був шокуючими.

*«Тоді я потрапила в іншу реальність – запах попелу, диму, постійні прильоти.»*

Її словам вражають: болісні образи, присутність страху, але й надія.

> *”Ми вийшли з полону, коли, здавалося, що нікому не вдасться повернутися.”*

Ця історія закріплює вражаючу витривалість та силу духу, що допомагає Анастасії жити, любити і боротися. Незважаючи на щоденні виклики, вона залишається стійкою та оптимістичною, адже як жінка на війні продовжує свій шлях!

### Додаткові відкриття

Якщо вас зацікавило, яку ціну платять військові за свої рішення, дізнайтеся більше про їх надзвичайні досвіди на фронті, долаючи виклики, та змінюючи уявлення про жінок у війську!

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

різне