Андрій Федінчик – український актор театру, кіно та дубляжу. Після початку повномасштабного вторгнення він поповнив лави Збройних Сил України, проте торік військово-лікарська комісія визнала його непридатним до військової служби. Річ у тім, що захисник переніс складну операцію на хребті. Після демобілізації Федінчик знову одягнув військову форму, проте цього разу – на знімальному майданчику. Актор зіграв одну з головних ролей у воєнній драмі “Живий”. Стрічка вийде на телеканалі “2+2” 24 лютого о 18:30 – у четверту річницю повномасштабного вторгнення, яке Росія розпочала проти України. Андрій втілив на екрані військового з позивним “Король”, який має реального прототипа. В ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу

Француз Ніколас розповів про мовний конфлікт з телеканалом Прямий (Фото: nico.de.france/Instagram/скриншот) Про ситуацію французький волонтер Ніколя, який живе та викладає в Україні, розповів 10 лютого у своєму Instagram. На благодійному заході волонтери напекли 1200 хлібин, а журналісти столичних медіа записували інтерв’ю та коментарі. За словами Ніколя, оператор телеканалу Прямий звертався до нього російською мовою. «Я попросив звертатися до мене лише українською», — розповів Ніколя. Пізніше, додає француз, він написав головному продюсеру телеканалу. Віктор Медвідь відповів, що погоджується з позицією Ніколя, однак зазначив, що «немає права забороняти йому в побуті спілкуватись мовою, якою він, як переселенець зі сходу розмовляє». Листування переросло у суперечку. Шеф-редактор Прямого також запитав, «яким чином громадянин іншої країни має право на це впливати». Після цього Ніколя опублікував

В яких містах працює ДЮСШ? Основний осередок бердянської спортивної школи знаходиться в Запоріжжі. Тут працює найбільше секцій: вільна боротьба, аеробіка, тхеквондо, плавання тощо. Зараз в обласному центрі займається 150 дітей. «Ми активно проводимо просвітницьку роботу серед молоді, батьків, працюємо з закладами освіти нашої громади. Щодня, щотижня, щомісяця до нас доєднуються нові вихованці. Зараз наші діти тренуються в Школі вищої спортивної майстерності, легкоатлетичному манежі, залі «Титан» і так далі», – розповів Кирило Єнікєєв. З ряду причин тренування в Дніпрі довелось припинити, але натомість ДЮСШ відкрила секції в Ірпені на Київщині. Тут наразі займається близько 20 дітей. Відкриття бердянських секцій стало можливим

У 2026 році в Україні запустять цифрову платформу “Обрій”, через яку можна буде оформити статус безробітного, отримати виплати та подати заявку на грант для перекваліфікації.   Про це в інтерв’ю Delo.ua розповів заступник міністра економіки Олександр Циборт.   Навесні 2026 року планується запуск MVP “Обрій” – тестової версії з базовим функціоналом. Перші сервіси з’являться у застосунку “Дія”. Саме з цього етапу фактично почнеться практичний запуск платформи. Нагадаємо, у жовтні 2025 року Кабмін підтримав запуск нової екосистеми “Обрій”, яка має спростити процеси працевлаштування, перекваліфікації та підтримки громадян, що втратили роботу. Що запрацює першим За словами Олександра Циборта, “Обрій” починався з ідеї надання грантів на навчання для

Lux Groups – це не просто магазин люксових годинників і прикрас. Це сформована філософія відповідального вибору, автентичності та довгострокової цінності. У Києві Lux Groups відомий як простір, де працюють не продавці, а експерти, а кожен виріб проходить багаторівневу перевірку походження, стану та інвестиційного потенціалу. Ми поговорили з Владиславом Ружицьким, керівником і ідеологом Lux Groups, про шлях компанії, підхід до годинників Rolex, Audemars Piguet, Patek Philippe, преміальні ювелірні бренди, бутік у Київ, розвиток українського luxury-ринку та майбутнє інтелектуальної розкоші. Lux Groups починався не з продажу, а з експертизи – Владиславе Едуардовичу, з чого почався Lux Groups? – Lux Groups не починався як

З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info поспілкувалася з доценткою кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у Львівському національному університеті імені Івана Франка та членкинею Наукового товариста імені Тараса Шевченка Лілією Бомко. Вона розповіла, як розпочався її науковий шлях, чому вирішила досліджувати давню українську літературу, з якими викликами зіштовхують молоді науковці і не тільки. Лілія Бомко. Фото/ надане співрозмовницею Лілю, розкажи, як розпочався твій науковий шлях? Мій науковий шлях розпочався в той момент, коли я працювала зі своєю магістерською роботою. Хоча деякі передумови виникли ще на другому курсі, коли писала курсову роботу про давню літературу. Однак саме після

“На мою думку, людям, які бачили війну, весь той жах, що відбувається на фронті і змогли  це пережити, вже нічого не страшно. Так само, як і людям, які втратили на цій війні своїх рідних”, — говорить Дар’я Мазур — дружина загиблого бійця батальйону “Херсон” Павла Мазура.  Павло Мазур загинув у 2014 році при виході з оточення в Іловайську. Відтоді життя Дар’ї присвячене проблемам ветеранів та їх родинам, допомозі сім’ям загиблих героїв. Спочатку на волонтерських засадах, потім у КНП “Оберіг” ХОР, далі — в Міжрегіональному відділі в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Міністерства у справах ветеранів України, після окупації

«Текстура» — ініціатива, що виникла в Івано-Франківську на перетині читання, творення спільноти та міської культурної інфраструктури. Розпочавшись у 2022 році як програма «Читай» платформи «Тепле місто», вона поступово переросла формат окремих подій і клубів та сформувалася як самостійна організація з кількома напрямами роботи. У цьому інтерв’ю команда «Текстури» розповідає про причини створення ініціативи, еволюцію проєктів, запит на читання в місті, роботу з різними віковими аудиторіями та роль літератури в сучасному міському житті. Відповідали на питання «Тижня» координаторка програми промоції читання «Текстура» Ярина Микитин та проєктна менеджерка Леокадія Шугурова. — З чого почалася «Текстура» і як еволюціонувала від окремих подій до

Львівщина від початку повномасштабної війни відіграє роль одного з ключових тилових регіонів України. Водночас відносна безпека через віддаленість від лінії фронту зовсім не означає, що управління областю є простішим, ніж у прифронтових регіонах. Навпаки, тиловий статус в умовах тривалої війни формує широкий спектр завдань, які потребують швидких рішень і довгострокового планування. Про особливості управління Львівщиною у воєнний час, виклики, з якими стикається її керівництво, пріоритети у головних сферах життєдіяльності області, а також інші питання – в інтерв’ю Укрінформу з начальником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким. КЕРУВАТИ ТИЛОВОЮ ОБЛАСТЮ ПІД ЧАС ВІЙНИ ДОСИТЬ НЕПРОСТО – Максиме Зіновійовичу, що значить керувати