Володимир Шумко в інтерв’ю РБК-Україна про критику, Потапа і Дудя
– Пригадайте момент, коли ви вперше відчули: “Сцена – це моє”. Яким був цей старт і що тоді у вас виходило найгірше? – Перший раз я вийшов на сцену ще в школі, співав для ветеранів Другої світової війни. То був стрес і шок для мене. Я тоді подумав: “Все, більше ніколи не вийду на сцену”. Це був восьмий клас. Але вже в одинадцятому я грав головну роль на випускному. І все, понеслося. В університеті пішов у театральний гурток, грав у КВК, і там уже зрозумів, що сцена – це моє. – Імпровізація це завжди про ризик. Бувало таке, що потім


