Нові правила бронювання аграріїв: чому Кіровоградщина не отримала те, що просила
Після того, як були оголошені нові критерії бронювання аграрних підприємств в Кіровоградській області, деякі вимоги стали значно суворішими. Тим часом пропозиції, які аграрії спільно з депутатами направляли до ОВА 30 червня, залишилися без уваги. Олександр Чорноіваненко розповідає, чому це сталося і як нові норми можуть вплинути на сільськогосподарський бізнес.
— Чому Ви вирішили підняти питання нових критеріїв бронювання?
Це питання стосується не лише окремих господарств, а весь аграрний сектор області. Коли фермери почали висловлювати свої занепокоєння, ми зібралися разом для обговорення проблем, підготували конкретні пропозиції та офіційно їх надіслали до обласної військової адміністрації. Я хотів, щоб влада чула: аграрії не протестують без причин, вони пропонують реальні рішення.
— Чому важливо, щоб ваші пропозиції підтримала обласна рада?
Це питання не тільки особистої або політичної позиції — це позиція всіх депутатів різних фракцій. Це підтверджує, що питання значиме для всієї Кіровоградщини. На жаль, очікуваної конструктивної дискусії не сталося.
— Які зміни були внесені в нових критеріях, оприлюднених через два дні після вашого звернення?
Основні зміни стосуються посилення вимог. Раніше достатньо було обробляти 100 гектарів, тепер — не менше 200. Вимога щодо сплати податків зросла з 3200 до 3800 гривень за гектар. Мінімальний валовий збір зернових культур також збільшився — з 500 до 1000 тонн. Для великих агрокомпаній це, можливо, не проблема, але для багатьох фермерських господарств такі нововведення можуть стати непосильними.
— Чи дійсно ви вважаєте, що постраждають саме маленькі господарства?
Абсолютно. Кіровоградщина — це не тільки великі агрокомпанії. Тут працюють сотні сімейних ферм і середніх підприємств, які працюють вже багато років. Вони чесно сплачують податки, створюють робочі місця, допомагають військовим, ремонтують дороги, підтримують школи та лікарні. Саме вони можуть опинитися у складній ситуації.
— Які пропозиції були ігноровані владою, і чому це вас обурило найбільше?
Найбільше обурює те, що жодна з пропозицій не була врахована. Можна погоджуватися з деякими, відхиляти інші, але важливо пояснити, чому. А коли рішення приймається без аналізу наших звернень, складається враження, що ніхто не звернув увагу на наші проблеми. Це і викликає гіркоту.
— Чому діалог так важливий?
Чиновники не працюють у полях. Вони не знають, що таке сіяти, збирати врожай, розраховувати витрати. Тому рішення мають ухвалюватися в результаті спілкування з тими, хто кожного дня зустрічається з реальними викликами. Лише так вони стануть ефективними.
— Що б ви хотіли сказати керівництву обласної військової адміністрації?
Важливо просто чути людей. Не бійтеся відкритих обговорень, це не слабкість, а ознака відповідального управління. Якщо аграрії, депутати обласної ради та фахівці висловлюють свої думки, їх потрібно уважно розглядати.
— Якими ви бачите можливі подальші кроки?
Я вірю, що цю ситуацію ще можна змінити. Ми готові до конструктивної співпраці, до зустрічей, обговорень та спільного пошуку рішень. Головне — не створювати конфліктів і домагатися, щоб нові критерії були справедливими, адекватними і не ставили під загрозу діяльність аграрних підприємств.
Аграрії — це не просто виробники зерна. Це люди, які забезпечують продовольчу безпеку країни, зміцнюють бюджети громад і підтримують армію. Тому їхню думку потрібно не лише вислуховувати, але й враховувати під час ухвалення рішень.
