Сьогодні в Україні у сфері оборони наявна серйозна проблема: західні компанії практично відкрито копіюють наші технології. Про це в інтерв’ю LIGA.net розповів Ярослав Калінін, генеральний директор “Інфозахисту”, компанії, що спеціалізується на виготовленні засобів радіоелектронної боротьби.

Чи віддаємо ми свої технології задарма?

Журналістка LIGA.net запитала Калініна про те, чи не відбувається так, що Україна фактично ділиться своїми технологіями, не отримуючи нічого натомість. Вона згадала про численні випадки копіювання українських розробок та переманювання інженерів.

Калінін поділився своїми думками: “Це не просто теоретичний ризик, а реалія, з якою ми стикаємося щодня. Якщо говорити про безпілотну авіацію, особливо FPV-дрони, то інформація про наші технології активно перетікає на Захід”, – зазначив він.

Як це відбувається?

Процес виглядає наступним чином:

• Представники закордонних компаній відвідують Україну під виглядом допомоги або моніторингу.
• Вони отримують доступ до нашого виробництва та вивчають досвід бойових дій.
• Під кінець, “просто купують українські мізки”, пропонуючи вигідні контракти провідним спеціалістам.

Як результат, західні компанії отримують готову продукцію, що пройшла перевірку в умовах військових дій, без необхідності інвестувати час та гроші у власні розробки.

Які заходи можуть захистити український бізнес?

На запитання, як українські компанії можуть захистити свої інтереси, Калінін зауважив, що юридичне поле майже не допомагає. “Наше законодавство все ще зберігає радянські елементи, які не забезпечують належного захисту комерційних таємниць,” – зазначив він.

Кращі варіанти захисту

Основні механізми захисту, на думку експерта:

1. Оформлення допуску до державної таємниці. Це може створити правовий захист.
2. Конфіденційність: Угода про нерозголошення (NDA) та контракти про неконкуренцію не завжди працюють в наших судах.
3. Необхідність активних дій з боку держави для захисту українських технологій на міжнародному рівні.

Калінін зазначає, що оформлення допуску до державної таємниці може створити великі адміністративні перешкоди для бізнесу, але все ж є ефективним способом захисту інтелектуальної власності.

Чи можемо ми довіряти міжнародному праву?

Генеральний директор “Інфозахисту” зауважив, що ідея позиватися до західних гігантів у їхньому правовому полі виглядає примарно. Більшість українських компаній не мають ресурсів для боротьби з великими корпораціями.

Іншими словами, міжнародні правові системи здебільшого захищають своїх національних виробників. Тому українська держава повинна взяти на себе відповідальність за захист національних інтересів в технологічній сфері.