Виклики шістдесятників: свідчення про арешт і боротьбу за свободу
Вступ до епохи шістдесятників
27 серпня 1965 року – ця дата стала непростим випробуванням для багатьох українських інтелектуалів. Саме тоді відбувся арешт Михайла Косіва, який потрапив під статтю 62 Кримінального кодексу УРСР за "антирадянську агітацію і пропаганду". Як же це сталося? Що призвело до такого рішення комуністичного режиму?
Період боротьби
У 1960 році завершилася епоха збройної боротьби Української Повстанської Армії, і почалася нова етапа – шістдесятництво. Цей рух тривав до 1990 року, і саме в його межах почав активно розвиватися самвидав.
- Що таке самвидав? Це коли ти пишеш, знаєш, що твої твори не побачать друк, але все одно намагаєшся розповсюдити своє слово.
- Завдяки цьому явищу талановиті письменники мали можливість висловлювати свої думки, хоча це викликало тривогу у спецслужб — КДБ.
У Києві з’явився Клуб Творчої Молоді «Сучасник» під керівництвом Леоніда Танюка, а згодом у Львові був створений "Пролісок", який очолив сам Косів.
Критичні події
Як відбувалися заходи? У клубі проходили вечори пам’яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки… Це сприяло культурному піднесенню, але викликало невдоволення в радянської влади.
- Місце проведення: Будинок актора театру імені Марії Заньковецької.
- Гості: талановиті письменники та поети.
- Теми: українська класика і сучасна література.
Зрештою, захоплення українською культурою стало погрозою для "генеральної лінії" партії, що й призвело до негайних заходів.
Арешт і тортури
Одного дня на квартиру Косіва прийшла міліція. Під час обшуку слідчий намагався знайти компромат, і знайшов справа про "шпионаж". Але згодом звинувачення трансформувався в статтю 62, за якою молодому письменникові загрожувало до 7 років в’язниці.
- Практично відразу після арешту Косів опинився у львівській тюрмі на Лонцького.
- Там він провів сім місяців.
Декого мучила думка, що допомогти може лише голос колеги, видатного поета Павла Тичини. Саме його інтервенція згодом стала порятунком для Михайла.
Вплив Тичини
Як Тичина підтримав Косіва? Коли Братунь і П’янов виступили на захист Косіва, вони звернулися до Павла Тичини. Тичина був на заході, де Косів надихаюче виступав про Івана Франка, і його підтримка стала вирішальною.
Тичина зв’язався з першим секретарем ЦК Компартії України, щоб добитися звільнення косіва. Але, замість цього, до Львова прибув генерал Нікітченко, який почав "виховну роботу".
Кінець і новий початок
У березні 1966 року Косів вийшов на свободу, але з неприємною великою відміткою на своїй репутації. Свобода прийшла, проте з судимістю.
- Після звільнення Косів не отримав реабілітацію.
- Судимість залишалась, а обвинувачення без конкретного вироку.
Коли Косів згадує про свої можливості зв’язатися з Тичиною, він відзначає, що завдячує йому величезну частину свого життя. Переважно ж він залишався в тіні, однак його вдячність виразніша за будь-які слова.
Таким чином, історія Михайла Косіва уособлює ті важкі часи для української культури, коли погляди на інтелектуалів стали інструментами репресій.
