Громадянське суспільство на передовій відбудови України: Результати форуму в Гданську
Форум перед конференцією: новий погляд на відновлення
Перед Конференцією з відновлення України (URС 2026) у Гданську відбувся Форум громадянського суспільства. Тут обговорювали важливість залучення громадського сектора до відновлення України.
Едвін Бендик, відомий польський публіцист і голова правління польської фундації імені Стефана Баторія, поділився своїми думками щодо цьогорічного форуму, польсько-українських відносин та можливих шляхів вирішення нинішніх напруженостей.
Величезний інтерес до відбудови України
– Пан Едвіне, у Гданську проходить Форум громадянського суспільства. Яка його основна мета?
– З моменту проведення конференцій з відновлення України громадянське суспільство активно демонструє свою роль як у спротиві російській агресії, так і в майбутній відбудові. Організації мають всі необхідні ресурси та досвід, тож їх участь у процесі є важливою.
На підготовку до конференції ми зв’язали українські та міжнародні організації, спланувавши спільний порядок денний. Не обмежувалися лише офіційною програмою URC, а вирішили провести окремий Форум громадянського суспільства, щоб продемонструвати його потенціал.
Замість запланованих 100 організацій, на форум зареєструвалося понад 420 організацій і близько 500 учасників з різних країн, включаючи Польщу, Німеччину, Канаду і США. Це ще раз підкреслює величезний інтерес до ролі громадського сектору в відбудові України.
Основні акценти Гданського спільного звернення
– Які ключові положення були закладені в Гданське спільне звернення?
– Перш за все, ми говоримо про те, що відбудова має бути людиноцентричною. Це означає, що в центрі уваги мають бути не лише інфраструктурні проекти, а й потреби людей.
По-друге, важливий принцип — це партнерство між державою та громадським суспільством. Громадські організації повинні мати право на участь у формуванні політики відновлення, а не лише виконувати чужі рішення.
Третє — тісний зв’язок між відбудовою та європейською інтеграцією. Важливо дотримуватися верховенства права, протидіяти корупції та захищати права людини. Відбудова має стати інструментом проведення реформ.
Успіх відбудови можливий лише за умови, що громадянське суспільство стане рівноправним партнером у цьому процесі.
Ми також підтримуємо децентралізований підхід, де ключову роль відіграють місцеві органи влади та громади. Основним критерієм успіху стане конструктивна діяльність між центральною владою, місцевими органами та громадським суспільством.
Це звернення стало результатом спільної праці десятків організацій, які надали близько 400 рекомендацій. Це бачення того, якою б мала бути відбудова України після війни.
Важливе послання до влади та партнерів
– Яке головне послання форуму для української влади та міжнародних партнерів?
– Успішна відбудова можлива лише тоді, коли громадянське суспільство стане повноправним партнером у цьому процесі. Це — основний меседж Гданського звернення.
Розгляд українсько-польських відносин
– Давайте перейдемо до українсько-польських відносин. Як ви оцінюєте рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Президента України Володимира Зеленського ордена? Які можуть бути наслідки?
– Для мене це рішення стало сумним і, певним чином, передбачуваним. Важливо зазначити, що пропонування позбавлення ордена стало непропорційною реакцією, яка бачиться не лише як жест проти Зеленського, а й як удар по державі та Збройним Силам України.
Цей крок лише зміцнив консолидацію українського суспільства навколо президента. Символічно, що подібні нагороди поверталися попередніми лідерами України, чим підкреслюється криза у польсько-українських відносинах.
Майбутнє відносин залежатиме від підсумків конференції в Гданську. Це може стати першим кроком до зниження напруженості і повернення до важливих тем: війни та економічного партнерства. Польща лишається другим торговельним партнером України, однак ця позитивна інформація рідко обговорюється.
Глибина проблеми в українсько-польських справах
– Наскільки глибокою є проблема і як її можна вирішити?
Сильна, відновлена Україна з потужним військовим потенціалом стане важливим гравцем у регіоні.
– Проблема набагато складніша, ніж поточні політичні чи історичні суперечки. У Польщі зростають антиукраїнські настрої, які відображаються на всіх рівнях політики.
Головна проблема полягає у різному сприйнятті ролі України для безпеки Польщі. В Україні вважають, що вони захищають не лише себе, а й Польщу. У той час, як у Польщі представники суспільства вважають, що безпека країни залежить переважно від членства в НАТО і ЄС. Тож очікування партнерства і ставлення до України можуть суттєво різнитися.
Більше того, багато хто починає сприймати Україну не тільки як партнера, а як потенційного конкурента. Сильна Україна стане важливим регіональним гравцем, і це викликає тривоги в Польщі.
Дискусії в Польщі: про партнерство чи конкуренцію?
– Чи залишиться Польща відкритою до співпраці з Україною?
Прагнемо, щоб Польща бачила в Україні стратегічного партнера, а не проблему чи загрозу.
– Важко передбачити, яким буде майбутнє. Під час дискусії в Польщі простежуються два підходи: один — стосується інтеграції України до європейської спільноти безпеки, інший — сформований страхами щодо економічної конкуренції.
Попри стратегічні. аргументи, страхи часто беруть верх. Проте успішні реформи в Україні та рух до ЄС зміцнюють позиції прихильників партнерства. Якою буде остаточна відповідь суспільства — питанню залишатиметься відкритим, але варто прагнути бачити в Україні стратегічного партнера.
Історичне порозуміння: можливе чи ні?
– Чи можливе історичне порозуміння між Польщею та Україною?
– Війна зробила УПА частиною сучасного українського наративу. Для українців це не антипольський символ, але Польща сприймає його через призму минулих злочинів. Це ускладнює пошук компромісу.
Ключове питання для Польщі — готова вона бачити Україну рівноправним партнером.
Ексумації жертв війни, їх гідне поховання — важливі етапи для порозуміння. Однак цього недостатньо. Необхідно пройти надалі до стратегічної дискусії про роль України в європейській безпеці. Польща має розпочати сприймати Україну не як загрозу, а як цінний актив та партнера.
Історичні проблеми залишаються складними. Українці намагаються показати ширший контекст, що може призвести до напружень, адже польська сторона побоюється, що це зменшує відповідальність за минулі події.
Майбутнє польсько-українських відносин
– Як ви бачите майбутнє відносин між Польщею та Україною?
Дві країни переходять від моделі «адвокат – підопічний» до дійсного партнерства.
– Для Польщі важливо визнати Україну як рівноправного партнера. Україна продемонструвала свою здатність до самостійної зовнішньої політики та розвитку. Це потрібно не тільки визнати, а й прийняти як перевагу для обох країн.
Очікуємо, що Польща й Україна перейдуть від моделі «адвокат — підопічний» до партнерства, де країни не лише співпрацюють, а також конкурують — це нормально. Як показує приклад Франції та Німеччини, конкуренція не виключає взаємоповаги.
Головна умова для цього — справедливе завершення війни, яке буде прийнятним для України. Лише тоді можна буде перейти до побудови нової архітектури польсько-українських відносин.
Розмовляв Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Facebook/Едвін Бендик
