Даша Квіткова: Жінка, що змінює світ
За останні кілька років життя Даші Квіткової зазнало кардинальних змін. Сьогодні вона є однією з найвпливовіших українських інфлюенсерок, що своєю діяльністю виходить далеко за межі соціальних мереж. Її участь охоплює благодійні проєкти, масштабні медіапроєкти та міжнародні події.
Проте за всім цим успіхом криється глибша історія — про особисту трансформацію, материнство, пошук опори та вміння накопичувати сили для руху вперед, незважаючи на нові виклики.
У розкішних сукнях Milla Nova Даша Квіткова постала на цифровій обкладинці ELLE.UA, відверто ділячись важливими уроками останніх років: виховання сина, новий етап у кар’єрі, благодійні ініціативи, а також про те, як їй вдається залишатися собою в шаленому ритмі життя.
Материнство, трансформація та пошук балансу
За останні декілька років ваше життя помітно змінилося. Якою ви є сьогодні? Що стало вашим найбільшим джерелом сили, опори й внутрішнього балансу?
Сьогодні я відчуваю себе більш цілісною, чеснішою і сильнішою, ніж будь-коли. Пройшовши різні етапи, зокрема втрати, переосмислення ситуацій і прийняття складних моментів, я нав learned важливі уроки. Нині моя основна опора — це я сама. Звучить просто, але на це розуміння мені знадобилося чимало часу. Я зрозуміла, що ніхто, окрім мене, не може витягнути з емоційної ями. Також мене наповнює сила мого сина, Левчика, і моєї родини. Він дарує мені реальність і нагадує, заради чого я рухаюсь. Внутрішньої рівноваги я досягаю через чесність із собою — не тікати від почуттів і бути в усіх своїх проявах. В цьому і є справжня сила.
Лев росте на очах вашої багатомільйонної аудиторії. Які цінності ви хочете передати сину? Чи є щось, чого він навчає вас щодня?
Я прагну виростити Лева не “зручним”, а справжнім чоловіком. Хочу, щоб він мав характер і вмів відчувати та співпереживати, був чесним з собою і іншими. Я хочу навчити його поваги до людей і вміння тримати слово. Щоб він був щасливим — ось моя основна ціль. Звичайно, колись він може звернутися до психолога, але сподіваюся, що ці “приводи” стануть його найбільшою проблемою.
Левчик навчає мене терпіння та витримки. Він нагадує мені радіти простим речам, які ми, дорослі, часто забуваємо помічати. Завдяки появі дитини у своєму житті я відкрила цілу глибину почуттів.
Баланс між ролями та місце для себе
Вам вдається поєднувати материнство з проєктами, зйомками та благодійністю. Як ви знаходите баланс і час для себе?
Я все ще вчуся цього балансу. Мабуть, найвідвертіша відповідь — його не існує в ідеальному вигляді. Є дні, коли я повністю в материнстві, а є дні, коли тонусь у роботі. Раніше я думала, що маю всюди встигати, але зрозуміла, що це шлях до виснаження. Тепер я вчуся дозволяти собі відпочинок, не відчувати провини за це.
Коли ти мама і жінка, яка багато створює та несе відповідальність, важливо не загубити себе у всьому цьому процесі.
Приватність і можливість ділитися
Ваш особистий життєвий простір зацікавлює публіку. Як змінився ваш підхід до приватності?
Я ставлюся до свого особистого життя обережніше. Важливо не втягуйувати людей, які не обирали публічності. Якщо щось не хочеться показувати, значить, краще залишити це для себе.
Чи маєте ви з Володимиром декілька традицій, про які не знає ніхто, але вони важливі для вас?
Не хочу ділитися нашими традиціями, але скажу одне: показувати своє болюче місце — це шлях до міцнішого кохання
Благодійність та “Квіткове тренування”
Яка ідея стоїть за “Квітковим тренуванням”? Як це пов’язано з вашою благодійною діяльністю?
Ідея цього формату виникла, коли ми активно реалізували проєкт “Під подушкою”. Ми обмірковували, як підтримувати людей не одноразово, а системно. Спорт об’єднує, і так народився формат, де дівчата можуть дбати про своє тіло і водночас ставати частиною доброї справи. Через тренування ми можемо об’єднувати людей і допомагати тим, хто цього потребує.
Як ви відчуваєте, коли бачите таку кількість людей, які віддають себе спільній меті?
Це одне з найяскравіших відчуттів — бачити, як ідея, яка була лише думкою, об’єднує тисячі людей. Я завжди відчуваю величезну вдячність. Кожного разу, коли до мене підходять батьки та дякують мені, що їхня дитина врятована, це переповнює мене емоціями.
Новий професійний етап
Ви все частіше виступаєте як ведуча. Це давня мрія чи новий виклик?
Це не сталося випадково. Пройшло багато часу, навчання та підготовки. Я відчула, що комфортно на сцені, але тільки вміння говорити — недостатньо. Були моменти, коли я чула “ні”, але продовжила працювати, зростати та накопичувати досвід.
Культурна дипломатія та відповідальність
Які емоції ви відчули на Каннському кінофестивалі та Євробаченні?
Перше відчуття — масштаб. Коли ти бачиш події на власні очі, це по-справжньому вражає. За видимими емоціями стоять реальні історії, мрії та зусилля.
Насамкінець, як інфлюенсерка, я усвідомлюю свою відповідальність перед публікою. Тепер я глибше розумію, як вплив можуть мати мої слова. Це важливо, й я продовжую вчитися, як утримувати баланс між публічним і приватним.
Життя буде постійно змінюватись, але якщо не втрачаєш зв’язок із собою, завжди матимеш сили йти вперед.
Фото: Михайло Федорак
Освітлення: Роман Панченко
Стиль: Владислав Аскеров
Макіяж: Анна Буленок
Волосся: Марія Цигилик
Відео: Роман Кукульян
Продюсер знімання: Вікторія Атаманчук
Менеджмент-агенція: Detali agency
