Психологічна драма “Втомлені”: Життя ветеранів на передній лінії
В Україні стартував прокат нової психологічної драми “Втомлені”. Фільм розкриває теми наслідків бойових дій, важких поранень, втоми і болю, з якими стикаються ветерани, коли повертаються додому. У головній ролі – Олег Симороз, ветеран та активіст, який на власному досвіді пережив цю жахливу реальність.
Олег, захищаючи нашу країну, отримав серйозне поранення, через яке втратив обидві ноги. Потрапивши до Protez Foundation, він успішно пройшов протезування, а тепер очолює напрям розвитку системи протезування. У відвертому інтерв’ю з 24 Каналом він розповів про виклики, з якими стикаються військові після повернення з фронту, і що змінити, щоб повернення додому стало комфортнішим.
Про героя фільму “Втомлені”
Розкажіть про фільм “Втомлені” та свого персонажа. В якому стані він перед глядачами і як змінюється протягом стрічки?
Я граю роль Дімона – тяжкопораненого друга головного героя. Ми разом живемо в палаті, підтримуючи один одного. Моя мама постійно приносить нам різненькі смаколики, бо ж дбає про нас.
Складнощі та зміни після повернення з війни
Як війна змінила ваше життя та сприйняття світу?
Вагомою зміною для мене стало усвідомлення короткочасності життя. Я став критичнішим до всього: тепер намагаюся не відкладати важливі справи, адже нічого не вічне.
“Втомлені”: перегляньте трейлер фільму
Як ви особисто відчуваєте втому, про яку йдеться у фільмі?
Це не просто фізична втома. Це той тяжкий стан, коли важко дихати, коли емоційне навантаження стає непосильним. Я відчував це після реанімації, коли просто не було сил продовжувати боротьбу. Але важливо з цим справлятися, і я вважаю, що мені це вдалося.
Від родини до суспільства: що потрібно ветеранам?
Що найбільше втомлює військових після повернення до цивільного життя?
- Тригери – моменти від справжніх травм та втрат.
- Несправедливість в державних справах.
- Байдужість оточуючих.
Що вам дає сили та відновлення?
Найбільшу підтримку я отримую від родини та близьких. Також надихають небайдужі люди, які активно допомагають іншим: добровольці, медики, вчителі, працівники енергетики. Це дає мені надію.
Яким чином цивільним треба адаптуватися до ветеранів?
Цивільні мають розуміти, що ветерани – це герої нації. Вони пройшли через випробування, віддавши багато, щоб захистити нашу країну. Важливо, щоб заради ветеранів цивільні адаптувалися до нових умов та викликів.
На шляху до реабілітації: які є виклики?
Що держава має змінити, щоб допомогти військовим у реабілітації?
Необхідно створити нову, сучасну систему реабілітації, яка відповідала б світовим стандартам. Відмовитися від застарілих протоколів, які не відповідають сучасним вимогам. Потребуємо хорошого фінансування, аби підтримати ці важливі напрямки.
Яка роль психологічного відновлення для ветеранів?
Ось тут є величезна прогалина. Наразі не вистачає спеціалістів, які дійсно розуміють потреби військових у психологічній допомозі. Багато того, що пропонується, – це просто допомога, яка може бути зовсім неефективною. Держава повинна вжити заходів, аби це виправити.
У чому полягає найбільша складність у процесі відновлення?
Найстрашніше – це посттравматичний стрес, адже він часто є невидимим. Ветерани потребують чіткого розуміння, що їх чекає попереду, і підтримки у відновленні.
Яким буде життя ветеранів через кілька років?
Майбутнє військових невизначене. Деякі знайдуть своє місце в суспільстві, стануть лідерами, інші ж знатимуть труднощі на шляху. Важливо, аби ми, як суспільство, підтримували тих, хто цього потребує.
