Українські річки у 2026 році: чи загрожують нам повені та маловоддя?
Весняне водопілля в Україні цього року пройшло без великих наслідків. Станом на кінець квітня в окремих ділянках Дніпра та Десни спостерігається формування максимумів.
Начальниця відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Корнієнко розповіла в інтерв’ю про те, що зараз діється на річках України, чи є “червоні зони” небезпеки та які гідрологічні виклики нас чекають.
Основні моменти:
- Ситуація на даний момент: Весняне водопілля 2026 року пройшло без суттєвих проблем, але на Десні та Верхньому Дніпрі триває формування максимальних рівнів води.
- “Червоні зони”: В даний час критичних загроз підтоплення немає — ситуація стабільна.
- Людський фактор: Хаотична забудова заплав, незадовільний контроль скидів води із водосховищ посилюють наслідки природних явищ, спричиняючи локальні затоплення.
Инфографіка про виклики українських річок (фото: РБК-Україна)
Весняне водопілля: Занепокоєння та реальність
– Яка нинішня ситуація з водопіллям? Чи очікуються нові розливи?
– Більшість річок української території вже пройшли весняне водопілля без негативних наслідків. Однак на деяких ділянках вода фактично вийшла на заплаву — це природний процес.
Особливо напружена ситуація спостерігається на ріках Південного Бугу, які сильно зарегульовані. У лютому, коли розпочалося сніготанення, активні скиди води з водосховищ ускладнили ситуацію, призвівши до затоплень.
Червоні зони — чи є вони?
– Тобто немає “червоних зон” небезпеки?
– Ні, не зараз. Весняне водопілля формувалося в кінці лютого, і його короткочасний характер та низька активність зробили його безпечним. Зараз у Дніпрі та Десні спостерігається поступове підвищення води, але без негативних наслідків.
Ситуація у Києві
– Який стан Дніпра в Києві? Чи є загроза підтоплення?
– У Києві річка контролюється за допомогою роботи водосховищ, але все ще залишається під управлінням природного режиму.
Затоплення та стихійні лиха: перспективи на майбутнє
– Чи загрожує Україні маловоддя?
– Багато людей вже помічають, що українські річки міліють. Часті випадки гідрологічної посухи стають реальністю, особливо з червня по листопад.
Наприклад, торік спостерігали значні проблеми з маловоддям, хоча зараз ситуація виглядає краще, але ризики ще залишаються.
Які чинники впливають на воду?
– Окрім забудови берегів, що ще погіршує ситуацію?
– Вирубка лісів у Карпатах грає величезну роль у зміні гідрологічного режиму. Вода більше не утримується в ґрунті так, як раніше. Це, в свою чергу, призводить до локальних затоплень.
Спостереження за річками: як це працює?
– Як добре ми контролюємо стан річок в Україні?
– В Україні є близько 63 тисяч річок, але, на жаль, лише 200 гідрологічних постів. Це не достатньо для повного контролю.
На окупованих територіях ситуація зовсім невідома — жодної інформації не має.
Прогнози та готовність
– Наскільки заздалегідь можна прогнозувати надзвичайні ситуації?
– Прогнози залежать від точності метеорологічних даних. Якщо передбачають сильні опади, ми оперативно реагуємо та робимо попередження. Якщо ризики високі, ми інформуємо населення через офіційні канали.
Паводки в Карпатах можуть бути небезпечними (фото: Getty Images)
Загалом, нашу мету — запобігти негативним наслідкам. Інформація про можливі небезпеки публікується на сайті Українського гідрометеорологічного центру та в соціальних мережах.
