Тіньова економіка: Україні потрібні зміни
Майже третина української економіки залишається в тіні. Проте інтеграція до ЄС вимагає не лише детінізації та переформатування законодавства, а й кардинальної реорганізації державних структур. Податкова служба вже розпочала перший етап перевірки у Брюсселі та готує масштабне оновлення сервісів разом із міжнародними партнерами.
У розгорнутому інтерв’ю з РБК-Україна, керівниця Державної податкової служби (ДПС) Леся Карнаух поділилася, як автоматичний обмін інформації запобігатиме офшорним лазівкам та коли до Електронного кабінету платників уведуть AI-агента.
Ключові моменти:
- ДПС вважає детінізацію одним із важливих інструментів для покращення бюджету, хоча визначити точні масштаби тіньової економіки є складним завданням.
- Кількість перевірок зменшилась на третину після впровадження воєнного мораторію, а контроль тепер базується на ризик-орієнтованому підході.
- Податкова віддача від ПДВ у ринку пального покращилася, а за останніми даними, у ресторанному та ювелірному секторах виторги зросли на 20%.
- Понад 5 тисяч ліцензій було анульовано за п’ять місяців 2026 року через порушення у обігу алкоголю та тютюну.
- ДПС підтримує розширення бази оподаткування замість збільшення податкових ставок і пропонує нові механізми для оподаткування доходів із цифрових платформ.
Оцінка масштабу тіньової економіки
– Які оцінки тіньової економіки на даний момент? МВФ згадує про 40-46% ВВП. ДПС поділяє ці дані?
– Офіційна інформація надходить від Міністерства економіки, але на сьогодні нових даних, які б коректували цю цифру, немає. Остання оцінка склала приблизно 31% ВВП.
Війна внесла великі труднощі у формування статистичних даних, які є абсолютно необхідні для розрахунків усіх макроекономічних показників. Наприклад, підрахунок кількості населення тепер ускладнений.
Якщо ми не маємо уявлення про чисельність населення, адекватно оцінити інші показники стає значно складніше. Чи це пов’язано, наприклад, з бойовими втратами, чи з міграцією населення за кордон?
Оцінка проблеми: де тінь глибша?
– Я вважаю, що тінь у всіх секторах – це зони нашої діяльності. Негативні фактори присутні в різних галузях, з різними причинами та просторами для вдосконалення. Наприклад, в роздрібній торгівлі ситуація складається по-іншому, ніж на ринку пального.
Якщо говорити про підакцизні товари, то рівень тіньової економіки тут визначається свідомим небажанням дотримуватися законодавства, адже є чимало випадків контрафакту, нелегального виробництва, реалізації за готівку. У роздрібній торгівлі ситуація зовсім інша: нерідко порушують правила щодо офіційних заробітних плат, сплачуючи “в конвертах”.
Контроль під час війни: перевірки та їхні наслідки
– Бізнес говорить про зростання тіньового сектора з початком війни, оскільки держава ослабила контроль. Як ви це бачите?
– З моменту введення мораторію ми зменшили кількість перевірок на третину. Мораторій означає не повну заборону, а зміну підходів. Ми тепер фокусуємося на ризико-орієнтованих перевірках.
В умовах війни бізнес стикається з додатковими викликами: підвищенням витрат, проблемами з логістикою та зростанням числа порушень. Наприклад, спостерігали, як деякі компанії перереєстровувалися у зонах активних бойових дій, аби уникнути перевірок.
Це ставить під сумнів істинну мету таких підприємств: чи справді вони патріоти, чи просто намагаються уникнути покарань? Звичайно, ми вислуховуємо усі аргументи і враховуємо стресові обставини, але контроль залишається необхідним елементом.
Позитивні результати та виклики: бізнес у нових умовах
– Чи допомогли якісь нововведення ДПС скоротити тіньовий оборот у певних секторах?
– Яскравим прикладом стала контрольна ініціатива на ринку побутової техніки. Спільно з БЕБ та Держфінмоніторингом ми з’ясували проблемні моменти та почали їх контролювати.
Наслідки вражають: середня заробітна плата у галузі зросла на 5 тисяч гривень, а кількість офіційно оформлених працівників залишилася стабільною. Виторги збільшилися на 30% уже в першому кварталі цього року.
Стратегія для легалізації бізнесу
– Чому вперте небажання легалізувати бізнес все ще проблема? Що ДПС може зробити?
– Компанії продовжують вважати, що шлях у “сірий” сектор є економічно вигіднішим. Наша мета – провести конструктивний діалог з бізнесом для створення чесних правил гри. Чесна сплата податків повинна стати пріоритетом, а не бізнесом для насмішок.
Ми отримали пропозиції від Національної ресторанної асоціації щодо зменшення тіньової діяльності та уникнення зарплат “в конвертах”. Ці пропозиції ми передали уряду для аналізу.
Цифровізація та майбутнє податкового обліку
– Як ДПС сприймає цифровізацію? Чи буде це натиском на бізнес?
– Цифровізація – це можливість полегшити життя бізнесу, а не черговий засіб контролю. Одна з наших ініціатив – оновлення електронного кабінету платника податків з інтеграцією AI-агента, що допоможе в навігації через податкові процедури.
До кінця 2026 року планується запуск нової платформи, яка спростить взаємодію з ДПС. Замість того, щоб заповнювати складні форми, платники отримають прості сповіщення на телефон для сплати податків.
Нова податкова культура: міфи та реальність
– Як змінити сприйняття українців щодо сплати податків?
– Це питання вимагає довгострокової роботи з молодшими поколіннями. Необхідно привити усвідомлення, що податки – це інвестиція у власне майбутнє. Ми маємо навчити людей бачити сплату податків як свій внесок у розвиток країни.
Наприклад, покращення доріг, на яких курсують фури, залежить саме від сплачених податків. Саме на основі цього бізнес отримує якісні умови для роботи. Усі ми прагнемо до змін, але за це треба платити.
Фото: Леся Карнаух про правильну податкову стратегію для України (інфографіка: РБК-Україна)
