«Не розмовляй зі мною»: мати окупанта відмовилася спілкуватися з сином у полоні
Неймовірний дзвінок
Рідка зв’язок між полоненим російським солдатом та його матір’ю стала емоційною катастрофою. Володимир, 30-річний військовий з Саратовської області, уперше з моменту потрапляння у полон зміг зателефонувати додому. Однак його мати виявилася зайнятою. Слова «Мені зараз ніколи» — це те, що залишилося звучати у телефонній слухавці.
Відчай і розчарування
- Під час розмови Володимир намагався відновити зв’язок, проте отримав відмову.
- Мати навіть не дала йому номер дружини.
Реакція чоловіка була зрозуміла — він відчував глибоке розчарування та біль. Відчувши невимовний біль, Володимир залишив коротке повідомлення: «Мам, спасибо тебе за разговор».
Лише цифри та факти
Володимир є одруженим батьком трьох дітей. Він зізнався, що свого часу вживав наркотики, але покинув цю звичку після народження першої дитини. У його біографії:
- Оцінений навчанням у медичному училищі — не завершив через призов.
- Період служби у Північній Осетії — водій військової техніки.
- Після армії працював у Москві, а потім повернувся до Саратовської області, де працював трактористом.
У 2024 році, зіткнувшись із кримінальною справою, Володимир підписав контракт із російським Міноборони. Далі в його житті розпочалася нова сторінка служби у так званій 5-ій бригаді.
Невдача на полі бою
3 травня 2025 року, під час бойового виїзду, його колона отримала удар від протитанкової ракети. Володимир отримав контузію, а половина екіпажу загинула. Після цього він став військовим полоненим.
Важке усвідомлення
Володимир поділився своїми думками щодо служби та своїх рішень, звертаючись до своїх співвітчизників:
- «Якщо навіть вам світить строк, краще відсидіти, бо тоді хоча б будете вдома».
Драматичні дзвінки з полону
Цікаво, що раніше Володимир зателефонував своїй сестрі, яка не тільки не підтримала його, а й посміялася. У цей же час молодший солдат Дмитро, який виріс у дитячому будинку, отримав іще більше неприємностей — мати не впізнала сина і не бажала визнавати, що він на війні.
Спілкування з дружиною також виявилося невдалим. Після криків і емоційної реакції, жінка запитала, чому він дзвонить з чужого телефону, і врешті-решт розплакалася. Ця ситуація ще раз підтвердила, наскільки важко справлятися з реальністю війни.
Таким чином, історія Володимира — це промовиста свідчення того, як війна впливає на особисті стосунки, викликає непередбачувані емоції та проявляє всі аспекти життя, які ми звикли сприймати за звичні.
